Довкола нас прекрасний Богом створений світ. Але він гине, тому що люди побудували свою цивілізацію на знищенні природи. Відповідальність лежить на кожному з нас. Бог покликав людину: “наповнюйте землю, оволодійте нею!” (Буття 1,28). Отже, Він покликав людину панувати над землею, а не використовувати її як заманеться, забруднювати, нищити, продавати за безцінь, зневажати тощо.
Свідомість нас християн напевно незріла, ми хочемо тільки щоб хтось щось робив за нас, а нам має бути все добре. Про довкілля має дбати влада, спеціальні організації, хай хтось пише проекти, складає програми, але тільки не я. Щоб не робила влада і певні організації, але відповідальність і усвідомлення — на кожному з нас. Бог довірив природу кожній людині, ми не тільки можемо, але і повинні піклуватися про неї. «Кожна людина покликана до відповідальної поведінки в усіх сферах своєї життєдіяльності. Під екологічною відповідальністю треба розуміти відповідальність людини за вчинки, які мають вплив на якісний стан її природного середовища. Християнин, вірячи в Бога – Творця всесвіту, зобов’язаний відповідально сповняти завдання уповноваженого Богом управителя сотвореного світу». (Катехизм УГКЦ, 992)
Християнин несе відповідальність перед своїм Творцем і Богом тоді коли присвячує Господу все своє земне життя. «Бо коли живемо для Господа живемо, і коли вмираємо для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо ми Господні!». (Римлян 14,8) Кожен може і повинен зробити свій внесок у порятунок нашого світу. Але чомусь спостерігаємо зовсім протилежне. Пригадую один випадок, коли селищний голова заборонив викидати односельчанам сміття у невідповідному місці – сам був спійманий людьми коли викидав його там. Слабка свідомість людей щодо створеної Богом землі та байдужість і безвідповідальність. Це все іде з нутра людини та її серця. Хто розкидає сміття у лісах та парках? Можливо це Путін? Хто викидає стакани з під кави з машини на дорогу? Можливо це Кадиров? Самі українці, які безвідповідальні за Божий дар та прекрасну землю. Не вміємо цінити те, що Бог нам дав і дає!
Папа Франциск наголошує на важливості особистого та спільнотного навернення у піклуванні про наш спільний дім. Але де ж там, як не чули голосу Христа то й не почують голос Папи та Церкви… За словами Папи ми повинні «покаятися та змінити стилі життя і шкідливі системи». Євангельське запрошення «Наверніться, бо Царство небесне близько» включає також інші стосунки між нами та зі створінням. «Стан деградації нашого спільного дому заслуговує такої самої уваги, як і інші глобальні виклики, такі як серйозні кризи в охороні здоров’я чи військові конфлікти».
Ми маємо покаятися за свої свідомі та не свідомі «екологічні гріхи» і постановити більше не грішити. Однак нам священникам ще потрібно багато говорити вірним про проблеми екології та відповідальність християнина за них. Бо майже ніхто не відчуває відповідальності та не сповідається з гріхів пов’язаних з природою чи екологією. Людина може дуже багато зробити за для свого добра і добра ближніх та всього створеного світу. Тільки потрібно захотіти, відкрити своє серце на Бога та Його правду і усвідомити свою відповідальність за цей світ. Маємо прагнути морального удосконалення, до спілкування з Богом саме через природу.
Ми прийшли у цей світ і рано чи пізно його покинемо, але треба буде дати гідну відповідь перед Богом за свою поведінку, за якість та наслідки своїх учинків щодо Нього, мого ближнього та природи. Це і означає бути відповідальним за створений Богом світ. Господь буде жадати від кожної людини звіту. Прийдеться відповісти за кожний викинений папірець будь-де, за пластмасові квіти та вінки на цвинтарі, за спалену траву тощо. “Всім нам належить стати перед судом Христовим, щоб кожному одержати згідно з тим, що він робив, живучи в тілі, добре або лихе” (2 Кор. 5, 10).
Пам’ятаймо, що Бог не хоче нашої погибелі, а прагне здорової свідомості та відповідальності перед Ним та Його творінням.
о. Теодор Дутчак, вихователь, вчитель предметів духовно-морального спрямування Бучацького ліцею ім. Св. Йосафата, психолог