Християнська психологія » Біоетика » НАСЛІДКИ КОНТРАЦЕПЦІЇ

 

НАСЛІДКИ КОНТРАЦЕПЦІЇ

Автор: Петро Гусак від 29-05-2017, 14:07, переглянули: 3326

НАСЛІДКИ КОНТРАЦЕПЦІЇ



Контрацепцію часто вважають альтернативою абортам[1], сучасним способом планування сім’ї та (зокрема презерватив) чи не єдиним способом запобігання зараженню захворюваннями, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), і зокрема ВІЛ/СНІДом.
Однак, щоби могти зрозуміти, які дійсні наслідки матиме для школярів вживання контрацепції у їхніх передчасних статевих стосунках, потрібно спочатку роз’яснити:

А) поняття контрацепції;
Б) її різновиди;
В) механізми дії й побічні наслідки з медичного погляду, а також
Г) психологічні й духовні наслідки для зрілості, відповідальності, формування світогляду та майбутніх міжособистісних, в тому числі подружніх та сімейних стосунків.

• А) Поняття „контрацепція” походить від латинського словосполучення „contra conceptionem”, тобто – проти зачаття. А оскільки всі люди приходять у цей світ внаслідок зачаття, то поняття „контрацепція” охоплює весь комплекс засобів та заходів, спрямованих проти життя людини на Землі. (В подальшому я спробую пояснити, хто може бути в цьому зацікавленим). Остаточний результат застосування контрацептивного засобу (у випадку його спрацьовування) той самий, що й у випадку здійснення аборту: відсутність життя нової людини, яку розглядають як „проблему” (перешкоду, тягар, загрозу...). Тому з погляду демографії наслідки контрацепції такі самі, як і наслідки аборту: „на виході – нуль”, тобто нема людини, яка мала б народитися внаслідок даного статевого акту. Через те ті держави й нації, де є високий відсоток використання контрацепції з порівняно меншим відсотком медичних абортів, мають так само від’ємний приріст населення (що означає у перспективі демографічну кризу й загрозу вимирання), як і ті держави та нації, де є високий відсоток медичних абортів.

• Б) За механізмом дії всі засоби й заходи, означувані поняттям „контрацепція” поділяються на „власне контрацепцію” (тобто засоби, які перешкоджають злиттю батьківської та материнської статевих клітин) та засоби змішаної чи прямо ранньоабортивної дії (тобто такі, які серед своїх механізмів або виключно мають на меті перешкодити закріпленню в матці (нідації) й подальшому розвитку вже зачатої людської особи). До першої групи належать бар’єрні засоби (чоловічий та жіночий презерватив, діафрагма, шийкоматкові ковпачки (песарії), тампони, губки тощо), вагінальні сперміциди (засоби, метою яких є знищення чоловічих статевих клітин) та заходи, такі як переваний статевий акт та спринцювання опісля. До другої групи належать гормональні засоби (протизачаткові таблетки, гормональні пластирі, підшкірні ін’єкції („депо-провера”), підшкірні імпланти з гормонами („норплант”)), серед механізмів дії яких є як перешкоджання зачаттю, так і знищення вже зачатої людини, та засоби виключно ранньоабортивної дії: внутрішньоматкові засоби (ВМЗ) – т.зв. „спіралі” та їхні модифікації: ВМЗ з мідним дротом, з гормональною капсулою (наприклад, „Мірена”) тощо, а також таблетки „екстреної” чи „пожежної контрацепції” (англ.: „morning-after pill”). В сучасній фармакологічній промисловості посилюються тенденції до винаходів та продукування засобів з виключно ранньоабортивною дією (наприклад, „протизачаткових” таблеток щоденного вжитку на основі міфепристону, який у більших концентраціях використовують для здіснення хімічних абортів).

• В) З бар’єрних засобів найбільшого поширення набув чоловічий презерватив („кондом” – так звучало прізвище англійського лікаря, який його винайшов), тому варто зосередитися на його механізмі дії та медичних наслідках. Сказане буде стосуватися й інших бар’єрних засобів. Презервативи виготовляють з латексу (можливі й інші синтетичні матеріали), який сам по собі вже є інородним матеріалом. Для надання йому еластичності до латексу додають домішки, наприклад, Н-Нітросамін (N-Nitrosamine)[2], які мають канцерогенну дію. Для полегшення тертя латексу при статевому акті його покривають хімічними змазувальними речовинами – любрикантами. Все це разом узяте є небезпечним для здоров’я, особливо жінки: домішки і любриканти руйнують мікробіологічне середовище піхви й молочнокисла паличка (”паличка Дедерляйна”) гине, внаслідок чого піхва стає незахищеною перед різноманітними інфекціями. Діафрагма, шийкоматкові ковпачки (песарії), губки і тампони, окрім того, постійно подразнюють шийку матки, наслідком чого може стати її онкологічне захворювання (рак шийки матки). Постійне блокування надходження чоловічої сперми, яка є для жінки джерелом тестостерону й необхідних поживних речовин, стає причиною виснаження її статевої системи й в’янення організму в цілому. Хімічні сперміциди є агресивними речовинами, які так само руйнують мікробіологічне середовище піхви, й окрім того можуть ушкоджувати, а не повністю знищувати деякі сперматозоїди, результатом чого може стати зачаття неповносправної дитини.

Що стосується загального переконання в тому, що презерватив захищає від ЗПСШ та ВІЛ (про інші бар’єрні засоби такого не говорять), то він лише може дещо зменшити ризик зараження, а не повністю йому запобігти.[3] Презерватив не покриває усієї поверхні тіла, яка входить в контакт з фізіологічними рідинами статевого партнера; презерватив може бути пошкодженим внаслідок неправильного зберігання, нігтями при розкриттті упаковки, він може порватися або зповзти. Однак основною причиною можливого зараження є мікропори, притаманні фактурі латексу: виготовлений з латексу презерватив має пори розміром 4-7 мікрон, а розмір ВІЛ (в перетині): 0,1-0,12 мікрон. Відповідно, ВІЛ, а також інші збудники ЗПСШ можуть пройти крізь ці пори з фізіологічними рідинами. Використання презервативів посилює схильність до ризиковної поведінки: якщо підліток вважатиме, що цей виріб захистить його чи її від усіх небажаних наслідків, то може бути схильним (-ою) до частіших статевих контактів з більшим числом партнерів, а це означає більшу імовірність неспрацьовування презерватива. Індекс Перла (Pearl-Index)[4] для чоловічих презервативів сягає 15, тобто, на 100 статевих актів можливі 15 вагітностей чи, відповідно, заражень. Презерватив зовсім не захищає від зараження людським папілома-вірусом (ЛПВ) і сифілісом (у ІІ та ІІІ стадії), оскільки збудники цих хвороб передаються через тертя заражених ділянок шкіри поза межами статевих органів.

Практикування перерваного статевого акту з часом може привести до хронічного простатиту та імпотенції, а „спринцювання опісля” вимиває захисну мікрофлору з піхви, наслідком чого стає її незахищеність перед різноманітними інфекціями.

Наслідки вживання гормональної контрацепції різних видів полягають у втручанні в тонко узгоджений гормональний механізм циклічної плідності жінки, в розладнанні гормонального балансу (т.зв. „гормонального дзеркала”) в організмі жінки[5], що може потягнути за собою соматичні та психосоматичні зміни, наприклад, втрату лібідо, фригідність, проблеми з судинами та кров’яним тиском, а також передонкологічні та онкологічні стани: найуразливішими під цим оглядом є шийка матки та молочні залози. Вжиток „пожежної контрацепції” („morning-after pill”) тим більше небезпечний, оскільки така таблетка містить дозу синтетичних гормонів, яка у декілька разів перевищує як природну концентрацію аналогічних гормонів в організмі жінки, так і дозу гормонів у „звичайних” протизачаткових таблетках. Міфепристон, який використовується для здійснення хімічних абортів, й на основі якого тепер розробляють „протизачаткові” таблетки щоденного вжитку, є отрутою. При хімічних абортах ця отрута блокує надходження кисню та поживних речовин до дитини по пуповині, внаслідок чого дитина гине від голоду та кисневої недостачі, а дія на організм жінки така, що можливе різке погіршення стану здоров’я – аж до летального кінця. Вживання його в малих дозах в таблетках щоденного вжитку означатиме хронічне отруювання організму жінки.

Завдання всіх ВМЗ („спіралей”) як інородних тіл в матці – шляхом постійного подразнення підримувати в ній такий стан, при якому закріплення зачатої дитини в матці (нідація) стає неможливим, тобто – хронічне запалення внутрішньої слизової оболонки матки (хронічний ендометрит). Для цієї мети численні ВМЗ мають зубці. В місцях постійного тертя ВМЗ до ендометрію (наприклад, у місцях входів фалопієвих труб у матку) виникають рубці, які можуть стати причиною подальшої стійкої неплідності й після того, як ВМЗ буде видалено. Мідний дріт деяких ВМЗ у вологому середовищі стає постійним джерелом окисів міді, які вже самі по собі є отруйними (візьміть, наприклад, до уваги мідний купорос та цілі, для яких він використовується), а в матці ці окиси міді входять у хімічні сполуки з речовинами ендометрію, внаслідок чого він стає жорстким і гладким – нездатним прийняти зачату дитину, яка гине й видаляється з наступною менструацією. Для тої самої цілі призначена й гормональна капсула деяких ВМЗ (наприклад, „Мірени”). Відомі випадки перфорації матки внутрішньоматковим засобом („спіраллю”) та її входження у життєво важливі органи (наприклад, печінку), внаслідок чого наставала смерть жінки. Відомі також випадки настання вагітності при наявності ВМЗ в матці. В таких випадках зазвичай відбувається вростання ВМЗ в тіло дитини.[6]

• Г) Використання контрацепції, окрім медичних, має також і психологічні й духовні наслідки. Адже якщо належна „мова сексуальності” звучить: „Я кохаю тебе і тому хочу беззастережно подарувати себе тобі, й так само безззастережно приймаю тебе цілу/цілого”, то „мова контрацепції” звучить: „Ти мені потрібна (потрібен) не ціла (не цілий), а тільки в тій частині, у якій це мені принесе задоволення. Твоя плідність є для мене зайвою – чимось таким, від чого я буду захищатися контрацепцією”. Зрозуміло, що така постава мало сумісна з любов’ю. Який же тоді мотив вступу у статеві стосунки? Цікавість, сексуальні пережиття, заспокоєння інстинкту, задоволення – для того всього інша особа розглядається як засіб, навіть якщо таке ставлення взаємне. Тому вжиток контрацепції перетворює любов у хтивість і (взаємне) використання. Ще одним мотивом вжитку контрацепції є неготовність стати батьком чи матір’ю – неготовність узяти на себе відповідальність за дитину, яка може зачатися, але бажання при тому сексуальних пережиттів й відчуттів, які за своєю суттю повинні бути відкритими до зачаття нового життя, а це – фальшування цих пережиттів і почуттів. Тому використання контрацепції веде до формування безвідповідальної постави не лише у сфері сексуальності, а й у міжлюдських стосунках взагалі. Воно сприяє формуванню егоцентричного світогляду, у якому молода людина дивиться на світ як на набір засобів для задоволення власних бажань та вважає, що всі її бажання можуть бути негайно задоволеними. Така людина залишатиметься незрілою особистістю, й неважко здогадатися, до якого типу поведінки вона буде схильна, коли укладе шлюб і вступить у сімейні відносини. Раніша практика перекладання відповідальності за свої дії на контрацептивні засоби й вступання на тій основі у статеві стосунки з більшою кількістю партнерів може витворити схильність до подружньої невірності і зрад. Звикнувши до використання й безвідповідальності у власному ставленні до людей, така людина очікуватиме подібного ставлення до себе й від інших, що аж ніяк не сприятиме довірі – цьому фундаменту міжлюдських відносин, а це матиме також негативний вплив на громадянську позицію, суспільну та виробничу діяльність, без перебільшення – на всі сфери міжлюдського спілкування. З погляду Християнських Церков така егоїстична постава й дії, які з неї випливають, є гріхом, який руйнує стосунки такої людини з Богом – тут і у Вічності.

Окрім того, використання контрацепції з метою вберегтися від „небажаної людини” – дитини, яка може зачатися, витворює ментальність, спрямовану проти життя (англ.: anti-life mentality), яка розглядає дитину як агресора, від якого потрібно вберегтися за всяку ціну. Якщо контрацептивний засіб не спрацював і зачаття все ж відбулося, то така ментальність вчинить наступний крок: аборт. Тому в тих країнах, де контрацепція широко розповсюджена, стрімко зростає також і кількість абортів. Польська лікар, д-р Ванда Пултавська, підсумовує ці спостереження: 1. Контрацепція не є профілактикою абортів. Навпаки, вона спричинює зростання їх кількості. 2. Сексуальне співжиття з контрацептивами призводить до неврозів у партнерів. 3. Клінічна картина цих неврозів у жінок та чоловіків відрізняється. Чоловіки стають посилено роздратовані і аґресивні, у жінок – переважно депресивний синдром. 4. Ворожа до зачаття настанова знищує любов, спричинює розпад подружжя і веде час від часу до невірності.[7] В дітей, які були народжені й виросли в сім’ях, де батьки використовували контрацепцію, можливий певний „Синдром уцілілих від контрацепції”, аналогічний до „Синдрому уцілілих від аборту” (див.: Д-р Марі Петерс-Ней. Постабортний синдром (ПАС)і синдром уцілілого/ї від аборту (СУВА) – https://www.youtube.com/watch?v=XlUCCvfB7Bc).

Використання ж контрацепції з метою вберегтися від зараження ЗПСШ та ВІЛ ставить за передумову недовіру партнерові, підозру, що він/вона міг/могла мати інших сексуальних партнерів і є носієм інфекції. Таке ставлення руйнує любов, а по відношенню до себе самого/самої є самообманом, адже воно – наївне марновірство, що даний засіб (тонкий шматочок латексу чи гуми) вбереже мене від зараження. Єдиним правильним рішенням є стриманість від статевих стосунків до одруження й вірність та природне планування сім’ї в майбутньому подружньому житті.

Ґ) Отож бачимо, що під усіма оглядами контрацепція є неприйнятною, тим більше для підлітків та школярів. Хто може бути зацікавлений у її розповсюдженні? Перш за все, фамакологічні компанії, які є виробниками контрацепції. Вони хочуть розширити ринки збуту своєї продукції, а найлегше це зробити шляхом залучення молодого покоління: школярів і підлітків. Оскільки контрацептивні засоби час від часу не спрацьовують, то діти заражатимуться. На цей випадок ті ж фармакологічні компанії запропонують препарати проти ЗПСШ (проти ВІЛ/СНІДу засобів не існує) та лікування в контрольованих ними платних клініках, й так зароблять на здоров’ї наших дітей ще і ще. Тому вчителі та вихователі спільно з батьками повинні рішуче протистояти таким намірам. По-друге, в поширенні контрацепції зацікавлені творці „нового світового порядку” та „теорії золотого мільярда” (див., наприклад, відео: http://video.yandex.ua/users/arni-raj/view/153/), які бажали б, щоби слов’ян взагалі, й зокрема українців не існувало, а територія нашої країни стала б непоганою сировинною базою для цього самого „мільярда”. Тут вчителі й вихователі разом з батьками повинні проявити чітку громадянську й патріотичну позицію. По-третє, сама ідея неіснування людей, їх неприхід у буття – всіх чи тільки частини, наштовхує на думку про існування позаприродної сили, яка може бути в цьому зацікавлена. Однак це вже веде поза межі даної програми – у сферу віри та богослов’я.

Петро Гусак


ПРИМІТКИ


[1] Див. наприклад: Оксана Ромащенко. Доверительный разговор с нашими детьми на темы "взрослой жизни". –http://life.pravda.com.ua/health/2011/08/18/83996 (18.08.2011).

[2] Див.: Ізраїльські вчені визнали презервативи небезпечними для здоров’я – http://novynar.com.ua/tech/92816 (21.08.2011).

[3] Див.: Розвінчано міф про презервативи – http://dc.lviv.ua/zhuttya_v_podruzhzhi/prirodno-i-nadiyno/4316-rozvnchano-mf-pro-prezervativi.html (29.05.2017).
Див. також: Failure of Condoms against Sexual Transmitted Diseases (STD) – http://www.churchinhistory.org/pages/911-correcting-'history'/e-failure-of-condoms-against-sexually-transmitted-diseases.pdf (21.08.2011). Див. також: Презервативи: захист від дурних наслідків, чи – для дурнів? – http://www.pro-life.vinnica.ua/lovematters.pdf (21.08.2011). – С . 13.

[4] Див.: http://ru.wikipedia.org/wiki/Индекс_Перля (21.08.2011).

[5] Детальніше про це див. тут: Зореслава Городенчук, к.м.н. – Похмурі тіні велетня на глиняних ногах, або факти з і сторії одного сумнівного експерименту. – http://pregnant.com.ua/contraception/pokhmuri-tini-veletnja-na-hlynjanykh-nohakh-abo-fakty-z-istoriji-odnoho-sumnivnoho-eks.html (29.05.2017).

[6] Я бачив документальні фото таких випадків на Семінарі з Методів розпізнавання плідності (МРП), що його проводила д-р. мед. Мерседес Арзу Вільсон (Mercedes Arzu Wilson, M.D.) у Львові у 1993 р. – П. Г.

[7] Див.: Wanda Póltawska, Die Einstellung zur Empfängnisverhütung und ihre Folgen für die Ehe, в: Theologisches. № 125. Вересень 1980, Sp. 3777. Цитовано за виданням: Papst Paul VI. Enzyklika Humanae vitae: die Weitergabe menschlichen Lebens; von den deutschen Bischöfen approbierte Übersetzung; im Anhang: Das Credo des Gottesvolkes/Papst Paul VI. Einf.: Georg Siegmund. – 2. Aufl., 8. – 14. Tsd. – CH-8260, Stein am Rhein/Schweiz: Christiana-Verlag, 1991. – Переклад з німецької Олени Голишевої та Петра Гусака.



Категорія: Біоетика, Психологія подружніх стосунків, Психологія підлітків, Педагогічна психологія, Психологія статей, Психологія впливу та протидії маніпуляцій, Психологія сексуальності, Блог Петра Гусака

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.