Українська асоціація християнської психології

Що може перетворити наше життя на казку, а часом на і суцільне пекло?Що дарує нам крила за спиною, а часом в одну мить вибиває землю з під ніг? Що наповнює нашу душу надією та вірою, а часом розбиває наше серце розчаруваннями та тривогами?
Все це - про стосунки. З рідними. Коханими. Дітьми. Батьками. Єдиними. Колишніми. Друзями. Просто незнайомцями...
Напевно, складно знайти частину нашого буття, більш наповнену емоціями, переживаннями, сподіваннями та й просто самим життям у всіх його барвах, ніж стосунки!
Продовжую знайомити вас з найбільш ефективними та цікавими завданнями з он-лайн Марафону "Нова Я до Нового Року", сьогодні пропоную вашій увазі вправу з блоку "Генеральне прибирання" - "Як давати собі раду з непорозуміннями в стосунках" (Стиль та подача матеріалу за 30.11.2015)

З кожним новим винаходом в сфері комунікацій та зв'язку світ стає ближчим, а спілкування більш доступнішим навіть, якщо між людьми тисячі кілометрів. Те, що ще кілька років тому здавалось неможливим а часто і відверто фантастичним, з появою інтернет технологій таких як скайп, вайбер, oovoo та схожих, перетворилось на звичну буденність. Так, це дає нові можливості для спілкування, обміну досвідом, але поруч з цим - це і нові виклики. Особливо в сфері психологічного консультування, ведення дистанційних тренінгових груп, груп взаємопідтримки. Для України на сьогоднішній день це ще недостатньо досліджена сфера, над плідним освоєнням якої потрібно буде багато попрацювати. Але воно того варте, бо світ і технології не стоять на місці!
Саме тому інтерактивний он-лайн проект "Нова Я до Нового Року" набуває особливого значення, адже крім того, що це успішний міжнародний проект, це суто УКРАЇНСЬКИЙ продукт, що пропагує українську мову, культуру та традиції, здоровий спосіб життя, духовність та психічне здоров'я. Власне, саме так у співавторстві з Ірою Микитюк ми і бачили його реалізацію, бо чим більше на нашому ринку послуг буде української продукції, тим перспективніше майбутнє і як країни, і як нації нас очікує. Так що, працювати є над чим! :)
В минулому дописі я обіцяла ознайомлювати з деякими найбільш цікавими та ефективними завданнями з проекту - стримую свою обіцянку! :)
Сьогодні пропоную вашій увазі завдання для восьмого дня з блоку "Генеральне прибирання" - "Як навчитися завершувати незавершені справи" (стиль та подача матеріалу за 28.11.2015)

Діти залишають матері свої клітини у серці, нирках, шлунку та в мозку. Це незвичайне відкриття може бути важливим для мам, які своїх дітей втратили.

Мої діти завжди зі мною. Також і фізично. Не тільки я як мама передаю дитині клітини протягом вагітності, але й вона ділиться ними зі мною. Як це можливо? Медицина пояснює це так: уже на 4‑му тижні вагітності клітини ембріона починають мандрувати по материнському організму. Вони долають кров’яний бар’єр і дістаються мозку, а потім потрапляють до серця та ще кількох органів матері. Клітини виношуваного маляти залишаються в організмі жінки інколи на цілі десятиріччя. У медицині це явище назване «ембріонально-материнським мікрохимеризмом». Учені стверджують, що воно може мати серйозний вплив на імунну систему жінки. Бо клітинки наших діточок не пасивні у наших організмах. Багато що вказує на те, що вони відіграють ключову роль у функціонуванні жіночого організму...

Бог створив світ дивним чином. Одним з чудес Божого творіння є відмінності між чоловіком і жінкою. Будучи рівноцінними в Божих очах, чоловіки і
жінки створені для абсолютно унікальних цілей. Їх фізіологічні, психологічні та функціональні відмінності роблять світ прекрасним. Жінки, безумовно,
грають в Божому дизайні найважливішу роль. Бог наділив їх особливими здібностями, створювати атмосферу тепла, миру, добра, чистоти, і ніжності. Саме про це вчить Біблія, кажучи про жінок.
На жаль, живучи в ураженому гріхом світі, ми все частіше стаємо свідками того, як його збочені цінності, а не Біблія, формують мислення, як жінок, так і чоловіків. В останні роки, Біблійні уявлення про жіночність піддаються особливо запеклим атакам. Материнство малюється обмеженням прав жінки, моральна вірність - відсталістю, лагідний і смиренний дух - релігійним фанатизмом. В результаті світ стає все більш і більш небезпечним і неприємним
місцем.
Конференція «Не розгуби себе» (Міріам Лофквіст) була створена для того, щоб допомогти жінкам жити радісним і повноцінним життям, для якого вони створені Богом.
№1: Жити, щоб навчатися.
№2: Приймати благочестиві рішення
№3: Життя воїна
№4: Жити, щоб більше любити Бога
№5: Життя послуху.
№6: Міріам Лофквіст відповідає на питання

Шлюб – диво на землі. В світі, в якому все нарізно, шлюб – це місце, де двоє, завдяки тому, що покохали один одного, стають одним цілим, це місце, де розбіжності закінчуються, і починається відлік нового - спільного життя. І в цьому найбільше чудо людських взаємин: двоє стають єдиною особистістю, різні особистості, тому що покохались і прийняли одна одну до останку, беззаперечно, стають чимось більшим, ніж двійця, ніж просто дві людини, - стають цілістю.

Над цим кожному потрібно замислитися, тому що жити нарізно нестерпно, важко, а водночас – легко й звично. Розумові інтереси, смаки розбігаються, і тому дуже легко сказати собі: я хочу жити тим, що мене цікавить. Хтось живе для прибутку, хтось – для культури, хтось шукає ідеал, але я – самодостатня одиниця, мені вистачає мене самого... А насправді від цього відбувається розпорошення людства. У підсумку – не залишається нічого від тієї дивної єдності, яка могла б існувати між людьми. І шлюб є дивом відновлення єдності там, де вона не може бути відновлена людськими силами...

Я б назвала одним з найважливіших компонентів дитинства - це вміння хотіти. Діти постійно щось хочуть. І, як правило, роблять те, що хочуть. І від того отримують масу задоволення і далі щось хочуть.

Чи часто Ви зустрічаєте дорослих, які із таким же задоволенням роблять свої справи щодня? Чи Ви самі є таким дорослим? Як часто Ви щось хочете, окрім хати, машини, нового телефону тощо. Я не маю на увазі, що ці всі великі і дорогі речі не потрібно хотіти. Але як часто Ви їх купуєте, як часто їх купівля приносить Вам радість?