Християнська психологія » Психологія сім'ї » Психологія подружніх стосунків » Щире й відверте спілкування – єдиний щлях до розуміння і поваги у стосунках між чоловіком і жінкою

 

Щире й відверте спілкування – єдиний щлях до розуміння і поваги у стосунках між чоловіком і жінкою

Автор: Мирон Шкробут від 13-08-2019, 23:44, переглянули: 67

Щире й відверте спілкування – єдиний щлях до розуміння і поваги у стосунках між чоловіком і жінкою


Навіщо і чому люди одружуються? Здавалося б, просте питання. Бо люблять одне одного, хочуть бути разом тощо. Проте, якщо поставити питання трохи по-інакшому, відверта і чесна відповідь не буде настільки простою і очевидною: чому одружується чоловік? чого прагне у заміжжі жінка? Які справжні потреби у кожного із них у такому союзі? Про це та інше – у вівторковій програмі «Психологічна порадня» на Живе радіо Воскресіння.
7 травня у студії була Лідія Кондратик, християнський і сімейний психолог.


Яка потреба у шлюбі у дівчини чи жінки – можливо, навіть неусвідомлювана й чітко не вербалізована? Психологиня вважає, що це – потреба безпеки, очікування, що чоловік зможе подбати й захистити і її, і майбутню дитину. Чому одружується чоловік? За її ж словами – щоб зробити щасливою саме ту жінку, свою обраницю. І для жінки, й для чоловіка ключовим моментом співжиття є турбота, хоча розуміння цього поняття у них не завжди співпадає. Так, для жінки турбота означає захист, безпеку, і це для неї – головне. Для чоловіка ж «кнопкою», яка запускає цю турботу, є довіра до нього як захисника, здатного дати жінці цю безпечну «печеру».

«Складно турбуватися про того, хто тобі не довіряє чи сумнівається у твоїй спроможності, – каже Лідія Кондратик. – І навпаки – складно довіряти, коли у людині невпевнений, сумніваєшся у її спроможності. Якщо немає цієї, певною мірою, безумовної взаємної довіри, все буде не так і не таким…»

Тому наступним наріжним каменем, об який спіткнувся не один шлюб, є момент прийняття. Зокрема, для чоловіка важливо, щоб жінка приймала його таким, яким він є, і не намагалася «покращити» його. Ідея «зробити з чоловіка людину» після одруження, тобто примусити щось робити чи не робити – міф, і доволі шкідливий: жінка не може змінити чоловіка, якщо тільки він сам цього не захоче. Натомість у такому ставленні жінки відразу проявиться те, що відштовхне чоловіка, – неприйняття.

Психологиня каже: прийняття чоловіка таким, яким він є, сприймається ним як прояв поваги, любові з боку жінки. У фразі «ти хороший, красивий, розумний, сильний, але…», можливо, є добрі наміри, але саме поваги – немає. У перекладі на «чоловічу» мову це означає: «ти недосконалий, стань кращим, і тоді…»

Те, що якийсь недолік людини можна змінити вольовим зусиллям чи тиском, – велика і небезпечна ілюзія, наслідки якої стають очевидними уже на наступний день після весілля. Це так звана криза адаптації, коли відкриваються очі на людину такою, якою вона є насправді, без маски. Саме тому настільки важливими є розуміння і пізнання одне одного – до шлюбу. У відвертому спілкуванні можна зрозуміти сутність людини – її справжні цілі і цінності, прагнення і мрії. «Якщо є конфлікт на рівні цінностей, шансу у такого союзу майже немає, – каже психолог. – Адже якщо поведінкові сценарії чи звички ще можна змінити, то цінності і те, що для людини справді важливо, – складно чи й неможливо».

Для жінки таким наріжним каменем у стосунках з чоловіком є те, що вона хоче бути вислуханою. Це – її момент визнання і прийняття. Якщо для чоловіка важливі її думки і емоції, якщо він відчуває і розуміє її стани – для неї означатиме, що її прийняли, що вона цінна для цього чоловіка. Для жінки таке спілкування і розмови – ніби про все і ні про що, цінні саме увагою до неї, емоційним контактом. При цьому важливою є взаємна чесність: формальне «вислуховування», так чи інакше, призведе до невдоволення, незадоволеності цієї потреби, а отже, – визрівання серйозного конфлікту. Жінці потрібне справжнє, а не вдаване тепло – розуміння, спілкування, а отже, почуття близькості. Власне, як і чоловікові.

Спілкування ж загалом – ключовий момент у стосунках. Це шлях, яким йдуть і на якому вчаться все життя. Починаючи від, здавалося б, простих і повсякденних речей – наприклад, слів вдячності чи вибачення. Як не дивно, багато людей не вміють ні дякувати, ні просити чи приймати пробачення. Як і виходити із сценарію конфлікту, сварки, образи. За словами пані Кондратик, ключем до багатьох сварок є саме непроговорювання певних речей – такі поведінкові моделі закладаються ще у дитинстві. Але якщо не працювати з такими руйнівними сценаріями, які вкотре і знову заводять в тупик, можна зруйнувати не лише стосунки, але й себе.

«Стосунки завжди будуються з обох сторін, тому в будь-якому конфлікті немає одного винного, – каже психолог. – Так, є інтереси, які не співпадають, і ми боремося кожен за своє. Невідомо, яке слово чи жест може зачепити іншу людину – це так звані «якорі», закладені минулим. Тому спілкування – відкрите, щире і без масок – єдиний щлях до розуміння і порозуміння, поваги. І цей процес, щоб бути здоровим і повноцінним, має бути взаємним…»

Отже, підсумково, психологиня дає такі поради чи «правила» щодо стосунків між чоловіком і жінкою:

приймати одне одного такими, якими ви є;
поважати і розуміти потреби одне одного;
не говорити того, про що пізніше пошкодуєте;
розуміти, що конфлікт чи сварка – сигнал для обох про те, що щось не так;
спілкування – найкращий спосіб виявити, що саме не так, на ранніх стадіях.
Повністю стрім програми можна подивитися тут:




Категорія: Психологія подружніх стосунків, Психологія спілкування, Блог Лідії Кондратик

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар:
Введіть захисний код: *