Християнська психологія » Психологія сім'ї » Психологія подружніх стосунків » Мета подружжя. Що очікувати після весілля.

 

Мета подружжя. Що очікувати після весілля.

Автор: Лідія від 12-09-2015, 10:15, переглянули: 1149

"І жили вони довго і щасливо!" Більшість казок закінчуються цими словами. І не пригадую, щоб в якійсь казці було деальніше описано, як наскільки довго і як саме щасливо вони жили...

Про сім"ю та стосунки в подружжі нічого не вчать в школі, і ніде інше теж, окрім коротких передшлюбних курсів при церквах. Єдиним прикладом є батьківська сім"я та сім"ї родичів і друзів (які все ж не є до кінця відкритими, а тому є малопізнаваними). Коли батьківська сім"я була дисфункційною, то вийшовши з неї, молоді люди точно знають, що хочуть інакше будувати свої стосунки в сім"ї. Але, на жаль, більшість просто не уявляє - як це - інакше?

Більшість молодих людей думають, що метою подружжя є насолода... "Мені з нею добре!", "Я без нього не можу...". Молоді люди часто очікують, що у своєму подружжі, нарешті, отримають те, чого їм бракувало в батьківській сім"ї: любові, поваги, безпеки, прийняття, визнання, захоплення, радості, похвали, спокою. Часом дівчата "втікають заміж" зі своєї батьківської сім"ї, бо не знають як інакше уникнути певних стосунків та зобов"язань в батьківській сім"ї і як отримати свободу та стати дорослими. В таких випадках вони не схильні чекати довго на найкращого принца, а вибирають з тих можливостей, які мають на той час. А хлопці, у свою чергу, прагнуть задовільнити свою потребу в любові (і фізичну, і емоційну). Ці причини шлюбу часто дуже ускладнюють стосунки в подружжі, забираючи багато сил та емоцій на вияснення того, хто, кому і що винен чи повинен.

Подружжя, які будуються на принципі: "Ти повинен/на мене ощасливити!", тримаються недовго, перша ж криза їх може зламати. Молодим людям потрібно зрозуміти, що навіть штамп в паспорті та шлюб в церкві не означає, що ви стали власністю один одного. Дружина і чоловік є вільними людьми, які зробили свій вільний вибір (який підтверджують щодня). В щасливому подружжі і чоловік, і дружина не чекають, що він/вона мені дасть, а прагнуть самі давати, не очікують один від одного ("Ти ж зобов"язаний/на!", але стараються віддавати. Це є зрілі стосунки дорослих людей, які вміють приймати, любити і поважати один одного такими, як є.

Мета подружжя. Що очікувати після весілля.

Такі стосунки досить складно збудувати, тому щасливе подружжя це робота обох і щодня. Якщо обоє щодня вкладають у подружні стосунки свій час, свої сили, свої знання і прагнення, тоді лише можливе щастя в подружжі. І ніяк інакше! Щаслива сім"я це не лотерея, в яку можна виграти, "повезло - не повезло..." - не працює!

Яка ж все-таки мета подружжя? Дуже проста - бути щасливими! Бути щасливими, зростати і дарувати Любов. Чим це відрізняється від того щастя, про яке я писала на початку статті? - Всім. Бо справжня Любов приходить не просто так, на початку стосунків, але через кризи і випробування. Про це детальніше в наступній статті.

А тут я знову хочу наголосити, що метою подружжя є не егоїстичне щастя (все мені і так, як я хочу) і не отримання насолоди зарахунок іншого. І навіть не обов"язки такі, як народження та виховання дітей чи якийсь сімейний бізнес (хоч ці обов"язки можуть тримати подружжя разом якийсь час, але все ж щасливими лише заради дітей чи бізнесу вони не будуть).

В подружжі ми вчимося бути разом, творити одне ціле за задумом Бога і так бути щасливими. Вчимося довіряти і відкриватися, хоч це і дуже страшно в нашому світі. Вчимося не боятися "бути нагими" тілесно і духовно, а отже вчимося не боятися бути чутливими і вразливими (хоч вже знаємо, як може боляче поранити чиєсь слово чи навіть жест, і так хочеться закритися, обрости бронею, щоб більше ніхто не зранив душу). Вчимося приймати один одного такими, якими ми є, а це означає - недосконалими, неідеальними і грішними. Вчимося бачити один в одному хороше і приймати недоліки (саме приймати, а не прощати, бо й самі неідеальні). Вчимося підтримувати один одного, а не критикувати і не оцінювати. Вчимося прощати помилки і знову довіряти. Вчимося бути різними, але доповнювати один одного. Це все ми можемо навчитися лише в шлюбі, бо ніякі інші стосунки не є настільки близькими та глибокими.

Звичайно ж, навчитися цього є досить складно, тому я пишу про те, що подружжя створюється не заради насолоди, і навіть не заради дітей, але заради зростання і вдосконалення обох, при взаємному розуміння та підтримці. Але, якщо ми всі цього навчимося у власному подружжі - наскільки кращим стане світ! А якщо подумати ще й про дітй, які, зазвичай, наслідують батьків - наскільки їм буде легше будувати власні щасливі сім"ї! Тому ще раз повторю слова Матері Терези: "Хочеш змінити світ на краще - іди додому і люби свою сім"ю!" І ця справа, насправді, не є такою простою і легкою, як здається на перший погляд. Тому ми схильні втікати в роботу, кар"єру, політику, виховання дітей, різноманітну громадську діяльність чи просто пліткування "хто і що повинен робити", замість того, щоб працювати над собою і власним подружжям (що є набагато складнішим але і набагато важливішим нашим завданням!)



Категорія: Психологія подружніх стосунків, Чоловік, Жінка, Блог Лідії Кондратик, Поради психолога

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар:
Введіть захисний код: *