Спілкування. Одна з трьох сфер подружнього життя. Як на мене, саме вона повинна займати найбільше часу. Звичайно, я так думаю, адже я Жінка. Спілкування необхідне мені як повітря, часом навіть більше ніж їжа... Бо я Жінка 
Чоловік, звичайно, думає інакше. Для нього спілкування не є такою насущною потребою, як для Жінки (пам"ятаємо, про те що центри, які відповідають за комунікативні навички краще розвинуті в Жінки, та й історично чоловікові ці навички не були дуже потрібні).
Для жінки спілкування це найкращий метод, щоб скинути стрес, щоб вирішити проблеми, щоб краще зрозуміти себе і свої бажання і щоб просто приємно провести час. Розглянемо ці ситуації конкретніше:
- Стрес. Ми вже знаємо, що емоції в жінки є досить сильні і часто змінюються. Тобто стрес для жінки - явище досить часте. Навіть якщо причина не є дуже важливою (напр. хтось нахамив в маршрутці чи на ринку), то для жінки вже стрес, адже жінка бере все близько до серця. Чоловіки можуть радити не брати все близько до серця. Що це означає для жінок? Все просто - не будь жінкою, не відчувай як жінка, не май великого люблячого серця, адже це боляче, коли Ти така відкрита і вразлива...
Звичайно, є жінки, які вже адаптувался до цього досить жорстокого світу і закрили своє серце. Вони навчились "відчувати менше" і не звертати "уваги на ці відчуття". Вони спокійні, врівноважені, добре контролюють себе і намагаються контролювати інших (добре знаючи, як правильно). Вони "закрили своє серце", щоб не відчувати біль, щоб не реагувати кожного разу стресом на хамство (а хамства внашому суспільстві, на жаль, багато) і хочуть так навчити інших, бо знають, що іншим теж боляче (тому й вчать і радять, як "правильно"). Але проблема в тому, що такі жінки насправді втратили або хочуть втратити свою жіночість... Адже саме емоції, чутливість і вразливість, а ще велике серце - це все Бог дарував жінці як її особливості, завдяки яким жінка любить, співчуває, надихає і творить цей світ.
Звичайно, бути чутливою і вразливою страшно і часто боляче. Але якщо ми закриваємо ці наші властивості, то ми не можемо тоді щиро радіти, співчувати і відчувати інтуїтивно, ми самі собі перекриваємо жіночу силу. Наше тіло реагує на це по-своєму - хворобами жіночих органів (психосоматика: не хочеш бути жінкою, тоді навіщо Тобі жіночі органи).
Але повернемося до стресу. Подолати стрес жінка може лише одним природнім шляхом - виговоритися. Чим більший стрес, тим більше разів потрібно його проговорити. Але проговорити комусь старшому і приймаючому (про це ми вже говорили раніше) і в термінах власних відчуттів (а не фактів чи звинувачень інших). Мудріша і приймаюча особа в якийсь момент відчує, що стрес уже пройшов і потрібно переключати жінку на "тут і тепер", щоб не розвинути позицію жертви (коли жінки багато разів розповідають одну і туж стресову ситуацію, відчуваючи, як їх жаліють, потім часом можуть там "застрявати", щоб отримати свою порцію жалості і підтримки - так розвивається позиція жертви на відміну від здорової позиції дорослої людини чи творця, але про це пізніше).
Підсумовуючи, жінка проживає стрес лише в спілкуванні, маючи змогу виговоритись комусь, хто її підтримає.
А як же чоловік проживає стрес? Зовсім по-іншому. Він абстрагується від проблеми. Не маючи можливості її вирішити в даний момент, він приймає рішення зовсім про неї не думати (на рівні свідомості). Це важливо! Психологи називають цей тип поведінки - [b]"чоловік йде у свою печеру", він закривається, не хоче обговорювати і найчастіше "втікає" у новини, фільм, книжку чи іншу діяльність (яка більше нагадує бездіяльність).
Жінка, по доброті душевній, намагається його розговорити, розпитати, що його хвилює. Вона добре знає, що проговорити проблему зменшує у неї стрес, тож думає, що допомагає чоловіку. І, чесно кажучи, для жінки є боляче відчувати, що у чоловіка не все в порядку і не мати змоги йому допомогти. І вона допомагає по-жіночому. А потрібно розуміти потреби чоловіка і знати, що йому не допомагає виговоритись. Адже він розкаже про свою проблему тільки тоді, коли не зможе сам її вирішити і тільки тому, хто допоможе у її рішенні.
Тому розказуючи проблему дружині (на її палке прохання чоловік не може відмовити), він відчуває власну неповноцінність (так, для чоловіка розказувати комусь про свої проблеми - це зізнаватися, що він є слабий і не може їх вирішити сам). Він відчуває, що є слабшим за власну дружину і перекидає свої проблеми на неї. Неприємне відчуття, за словами чоловіків. А ще відчуває, що дружина йому не довіряє, не є впевнена на 100 відсотків, що він сильний і розумний і може про все подбати...
- Вирішення проблем. Використовуючи усі свої вербальні та комунікативні навички, жінки є дуже сильними в переговорах. Вони вміють домовлятися, уважно слухаючи співбесідника та інтуїтивно вловлюючи його справжні бажання. Та й для жінки зовсім не проблема про щось запитатися, щось уточнити, ще раз проговорити і врешті щось попросити.
Дуже показовим у цьому плані є приклад, коли чоловік з жінкою на машині у незнайомому місті мусять знайти певну адресу. І при цьому закінчується бензин (бо якщо ні, то чоловік буде вирішувати проблему сам і врешті-решт знайде потрібну адресу). Але, якщо є ймовірність залишитись без пального в незнайомому місті, то чоловік все ж каже дружині: запитай того прохожого, куди нам їхати. І для жінки зовсім не проблема - звернутися до незнайомого мужчини із запитанням та проханням. А для чоловіка звернутись із запитанням, чи ще гірше - з проханням, це ствердити собі і всім навколо, що він неповноцінний, що не може сам вирішити свої проблеми.
Ще раз повторю, що чоловік звертається із запитанням чи проханням допомогти лише до того, хто точно може допомогти йому у вирішенні його проблеми. І чоловіки намагаються це робити якомога рідше.
- Розуміння себе і своїх потреб. Так, жінці необхідно говорити, розповідати і роздумувати словесно, щоб себе зрозуміти. Така особливість жінки. Коли вона мовчить, то її думки не є ясними і зрозумілими. Коли вона починає їх проговорювати, оформлювати в слова і речення, сама собі заперечувати і "копати глибше", тоді лише вона може зрозуміти, що насправді її непокоїть чи чого насправді хоче.
Ця особливість жіночого мислення є причиною того, що дівчата та жінки частіше ведуть щоденники, ніж чоловіки. В щоденнику жінка теж "проговорює" свої думки, проблеми та бажання. Особливо помічним щоденник є для дівчини чи жінки, яка не має з ким поговорити "по душам", хоча я б радила вести щоденник усім особам жіночої статі. Перенесення своїх думок чи почуттів на папір заспокоює розум жінки, тоді він перестає "крутити серіали", наче звільняючись від навантаження.
Для чоловік таке проговорення своїх думок такоє є ефективне. Чоловіки, які виступають публічно, проговорюють свої позиції спочатку дружині, друзям чи однодумцям. Але, оскільки не всі чоловіки виступають публічно, тож не у всіх є така потреба.
- Приємне проводження часу. Саме так. Адже в приємному спілкуванні ми отримуємо багато позитивних емоцій: радості, сміху, почуття прийняття і довіри, часом визнання і поваги. І жінки і чоловіки збагачуються у спілкуванні, розкривають свої глибини, починають краще розуміти себе та інших.
Ми отримуємо багато енергії через приємне спілкування, а також поштовх до подальшого розвитку. Тому спілкуванняє таким важливим елементам нашого життя. І тут немає особливої різниці між чоловіками та жінками. Лише в тому, що кількісно жінкам його потрібно більше. А чоловіки часом втомлюються навіть від приємного спілкування (потрібно про це пам"ятати, адже такою є їх психофізіологічна особливість).
Чоловік, звичайно, думає інакше. Для нього спілкування не є такою насущною потребою, як для Жінки (пам"ятаємо, про те що центри, які відповідають за комунікативні навички краще розвинуті в Жінки, та й історично чоловікові ці навички не були дуже потрібні).
Для жінки спілкування це найкращий метод, щоб скинути стрес, щоб вирішити проблеми, щоб краще зрозуміти себе і свої бажання і щоб просто приємно провести час. Розглянемо ці ситуації конкретніше:
- Стрес. Ми вже знаємо, що емоції в жінки є досить сильні і часто змінюються. Тобто стрес для жінки - явище досить часте. Навіть якщо причина не є дуже важливою (напр. хтось нахамив в маршрутці чи на ринку), то для жінки вже стрес, адже жінка бере все близько до серця. Чоловіки можуть радити не брати все близько до серця. Що це означає для жінок? Все просто - не будь жінкою, не відчувай як жінка, не май великого люблячого серця, адже це боляче, коли Ти така відкрита і вразлива...
Звичайно, є жінки, які вже адаптувался до цього досить жорстокого світу і закрили своє серце. Вони навчились "відчувати менше" і не звертати "уваги на ці відчуття". Вони спокійні, врівноважені, добре контролюють себе і намагаються контролювати інших (добре знаючи, як правильно). Вони "закрили своє серце", щоб не відчувати біль, щоб не реагувати кожного разу стресом на хамство (а хамства внашому суспільстві, на жаль, багато) і хочуть так навчити інших, бо знають, що іншим теж боляче (тому й вчать і радять, як "правильно"). Але проблема в тому, що такі жінки насправді втратили або хочуть втратити свою жіночість... Адже саме емоції, чутливість і вразливість, а ще велике серце - це все Бог дарував жінці як її особливості, завдяки яким жінка любить, співчуває, надихає і творить цей світ.
Звичайно, бути чутливою і вразливою страшно і часто боляче. Але якщо ми закриваємо ці наші властивості, то ми не можемо тоді щиро радіти, співчувати і відчувати інтуїтивно, ми самі собі перекриваємо жіночу силу. Наше тіло реагує на це по-своєму - хворобами жіночих органів (психосоматика: не хочеш бути жінкою, тоді навіщо Тобі жіночі органи).
Але повернемося до стресу. Подолати стрес жінка може лише одним природнім шляхом - виговоритися. Чим більший стрес, тим більше разів потрібно його проговорити. Але проговорити комусь старшому і приймаючому (про це ми вже говорили раніше) і в термінах власних відчуттів (а не фактів чи звинувачень інших). Мудріша і приймаюча особа в якийсь момент відчує, що стрес уже пройшов і потрібно переключати жінку на "тут і тепер", щоб не розвинути позицію жертви (коли жінки багато разів розповідають одну і туж стресову ситуацію, відчуваючи, як їх жаліють, потім часом можуть там "застрявати", щоб отримати свою порцію жалості і підтримки - так розвивається позиція жертви на відміну від здорової позиції дорослої людини чи творця, але про це пізніше).
Підсумовуючи, жінка проживає стрес лише в спілкуванні, маючи змогу виговоритись комусь, хто її підтримає.
А як же чоловік проживає стрес? Зовсім по-іншому. Він абстрагується від проблеми. Не маючи можливості її вирішити в даний момент, він приймає рішення зовсім про неї не думати (на рівні свідомості). Це важливо! Психологи називають цей тип поведінки - [b]"чоловік йде у свою печеру", він закривається, не хоче обговорювати і найчастіше "втікає" у новини, фільм, книжку чи іншу діяльність (яка більше нагадує бездіяльність).
Жінка, по доброті душевній, намагається його розговорити, розпитати, що його хвилює. Вона добре знає, що проговорити проблему зменшує у неї стрес, тож думає, що допомагає чоловіку. І, чесно кажучи, для жінки є боляче відчувати, що у чоловіка не все в порядку і не мати змоги йому допомогти. І вона допомагає по-жіночому. А потрібно розуміти потреби чоловіка і знати, що йому не допомагає виговоритись. Адже він розкаже про свою проблему тільки тоді, коли не зможе сам її вирішити і тільки тому, хто допоможе у її рішенні.
Тому розказуючи проблему дружині (на її палке прохання чоловік не може відмовити), він відчуває власну неповноцінність (так, для чоловіка розказувати комусь про свої проблеми - це зізнаватися, що він є слабий і не може їх вирішити сам). Він відчуває, що є слабшим за власну дружину і перекидає свої проблеми на неї. Неприємне відчуття, за словами чоловіків. А ще відчуває, що дружина йому не довіряє, не є впевнена на 100 відсотків, що він сильний і розумний і може про все подбати...
- Вирішення проблем. Використовуючи усі свої вербальні та комунікативні навички, жінки є дуже сильними в переговорах. Вони вміють домовлятися, уважно слухаючи співбесідника та інтуїтивно вловлюючи його справжні бажання. Та й для жінки зовсім не проблема про щось запитатися, щось уточнити, ще раз проговорити і врешті щось попросити.
Дуже показовим у цьому плані є приклад, коли чоловік з жінкою на машині у незнайомому місті мусять знайти певну адресу. І при цьому закінчується бензин (бо якщо ні, то чоловік буде вирішувати проблему сам і врешті-решт знайде потрібну адресу). Але, якщо є ймовірність залишитись без пального в незнайомому місті, то чоловік все ж каже дружині: запитай того прохожого, куди нам їхати. І для жінки зовсім не проблема - звернутися до незнайомого мужчини із запитанням та проханням. А для чоловіка звернутись із запитанням, чи ще гірше - з проханням, це ствердити собі і всім навколо, що він неповноцінний, що не може сам вирішити свої проблеми.
Ще раз повторю, що чоловік звертається із запитанням чи проханням допомогти лише до того, хто точно може допомогти йому у вирішенні його проблеми. І чоловіки намагаються це робити якомога рідше.
- Розуміння себе і своїх потреб. Так, жінці необхідно говорити, розповідати і роздумувати словесно, щоб себе зрозуміти. Така особливість жінки. Коли вона мовчить, то її думки не є ясними і зрозумілими. Коли вона починає їх проговорювати, оформлювати в слова і речення, сама собі заперечувати і "копати глибше", тоді лише вона може зрозуміти, що насправді її непокоїть чи чого насправді хоче.
Ця особливість жіночого мислення є причиною того, що дівчата та жінки частіше ведуть щоденники, ніж чоловіки. В щоденнику жінка теж "проговорює" свої думки, проблеми та бажання. Особливо помічним щоденник є для дівчини чи жінки, яка не має з ким поговорити "по душам", хоча я б радила вести щоденник усім особам жіночої статі. Перенесення своїх думок чи почуттів на папір заспокоює розум жінки, тоді він перестає "крутити серіали", наче звільняючись від навантаження.
Для чоловік таке проговорення своїх думок такоє є ефективне. Чоловіки, які виступають публічно, проговорюють свої позиції спочатку дружині, друзям чи однодумцям. Але, оскільки не всі чоловіки виступають публічно, тож не у всіх є така потреба.
- Приємне проводження часу. Саме так. Адже в приємному спілкуванні ми отримуємо багато позитивних емоцій: радості, сміху, почуття прийняття і довіри, часом визнання і поваги. І жінки і чоловіки збагачуються у спілкуванні, розкривають свої глибини, починають краще розуміти себе та інших.
Ми отримуємо багато енергії через приємне спілкування, а також поштовх до подальшого розвитку. Тому спілкуванняє таким важливим елементам нашого життя. І тут немає особливої різниці між чоловіками та жінками. Лише в тому, що кількісно жінкам його потрібно більше. А чоловіки часом втомлюються навіть від приємного спілкування (потрібно про це пам"ятати, адже такою є їх психофізіологічна особливість).
