Християнська психологія » Психологія сім'ї » Зауваження щодо законопроектів № 4952 та № 5294

 

Зауваження щодо законопроектів № 4952 та № 5294

Автор: Петро Гусак від 18-11-2016, 05:56, переглянули: 619

Зауваження щодо законопроектів № 4952 та № 5294

(«Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству»;
«Про запобігання та протидію домашньому насильству»)


Зовсім недавно на розгляд Верховної ради України було внесено два законопроекти: «Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству» (№ 4952 від 12.07.2016 – ініційований депутатами Луценко Іриною Степанівною та іншими) та «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (№ 5294 від 20.10.2016 – внесений Кабінетом міністрів України, ініційований Ґройсманом Володимиром Борисовичем). Тексти законопроектів розміщені на офіційному порталі Верховної ради України [1]. Прочитавши їх, я хочу поділитися з читачами своїми міркуваннями:

Попри позитивну спрямованість [2] обидвох законопроектів на подолання негативного явища насильства, присутні в них формулювання викликають такі застереження:

• У них впроваджуються і використовуються як неначе загальновживані та технічні такі ненаукові терміни, як «гендер, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність». Термін «гендер» внаслідок перенесення його з граматики в соціологію та сексологію став ненауковим, позбавленим фактичного підґрунтя.

• Боротьба проти «домашнього насильства» та «насильства над жінками в сім’ї», окрім намагання запобігти дійсним злочинам та покарати за вже скоєні, містить приховану складову: вона готує суспільну думку до того, що сім’я є інститутом насильства в принципі, та що її потрібно замінити гендерними «текучими» формами співжиття. Переслідування за «домашнє насильство» та програми «перевиховання кривдників» зорієнтовані в основному на чоловіків – батьків. Наявність такої прихованої складової увиразнюється повторюваним вжитком формулювання «гендерно зумовлене насильство».

• Намагання запобігати насильству щодо жінок у світлі використання теорії гендеру є суперечливим: теорія гендеру руйнує поняття «стать», зводячи її тільки до біологічних ознак, а отже – руйнує саме поняття жіночості. Таким чином, теорія гендеру сама є насильством щодо жінок. Визначення: «гендер — соціально закріплені роль, поведінка, діяльність та характерні ознаки, які певне суспільство вважає притаманними жінкам і чоловікам» не відповідає дійсності.

• Формулювання «викорінення дискримінаційних уявлень про соціальну роль та обов’язки, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються» може бути використане проти сімей, базованих на шлюбі чоловіка і жінки та проти їхніх батьківських і материнських прав і обов’язків виховання дітей. Заклик «до викорінення ... будь-яких звичаїв і традицій» може бути інтерпретований як заклик до викорінення релігійних та національних сімейних і виховних традицій як таких: роль батька в сім’ї та підпорядкування дітей матері і батькові, їхні методи виховання (зокрема релігійного) можуть бути витлумачені як «дискримінаційні уявлення» та «насильство».

• Запропоновані в законопроєктах «притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка)» можуть стати фактором, що полегшуватиме та приспішуватиме процедуру вилучення дітей із сімей, а отже – стати кроком до впровадження ювенальної юстиції західного зразка.

• Формулювання: «Анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством» може бути застосоване до ширшого загалу громадян, зокрема, при витлумаченні сімейних і батьківських обов’язків як «домашнього насильства», а отже – стати приводом для роззброєння громадян.

• Впровадження «Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства» як електронної бази даних, держателем якого є центральний орган виконавчої влади (Кабінет міністрів) — це крок до тоталітарного контролю за сім’ями: кожна сім’я може бути трактована як потенційне середовище «домашнього насильства» і внесена до цього реєстру з усіма подробицями їхнього сімейного життя як «необхідною інформацією». Це по суті втручання держави у життя сімей, де можливі кризи, але також і примирення та прощення – без допомоги держави.

Підсумок: Обидва законопроекти № 4952 та № 5294 містять формулювання, що складають враження елементів соціальної інженерії: витворення нових форм суспільства, у яких сім’ї, що складаються з чоловіка і жінки, які перебувають у шлюбі, та їхніх дітей, зазнаватимуть суттєвих обмежень, а то й узагалі будуть дискриміновані.

Петро Гусак, к.ф.н.,
ЛОГО Товариство «Рух за життя»

ПРИМІТКИ


[1] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59648 ; http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=5294&skl=9

[2] Наприклад, законопроект № 4952 передбачає зміни в Кримінальному кодексі: впровадження покарання за проведення аборту або стерилізації без добровільної згоди потерпілої особи. Такі зміни є позитивними. Натомість, словосполучення «задоволення статевої пристрасті неприродним способом (стаття 153)» потрібно залишити без змін, бо такі дії заслуговують на покарання й тоді, коли вони чиняться за добровільною згодою іншої особи.



Категорія: Психологія сім'ї, Психологія впливу та протидії маніпуляцій, Блог Петра Гусака

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар:
Введіть захисний код: *