Розпочинаю новий розділ "Чоловік та жінка в подружжі"."Як можна було так помилитись? Ми ж зовсім не пара... Точно були кращі варіанти..." - часто задаємо собі питання, переживаючи першу сімейну кризу (і не тільки першу).
Чому ми так думаємо і що з цим робити, а також про те, як свідомо вибирати партнера на все життя - читайте в статті.
І сказав Бог: "Недобре бути чоловіку самотнім! Створю йому поміч, подібну до нього."
Коли Бог творив світ, він кожного разу захоплювався своїм творінням - "І побачив Бог, що це добре". Лише коли створив Адама і побачив, що він є самотній, тоді вперше сказав, що це недобре. Мабуть, саме тому нам недобре бути самотніми. Ми є нещасливі, коли почуваємо себе одинокими. Тому більшість людей шукають собі пару. Понад 80 відсотків населення Землі живуть у сім"ях (у різних місцевостях, правда, сім"ї є різними, але важливим є факт, що люди обирають не бути самотніми).
Ми відчуваємо, що, знайшовши свою пару, можемо збудувати близькі стосунки і в тому бути щасливими. Але як її шукати, цю пару?
Я переконана в тому, що чоловіка чи дружину нам дарує Господь. Чомусь нам подобається певний тип осіб протилежної статі, далі нас чомусь зацікавлює якась певна особистість, а потім ми вирішуємо одружитись саме з цією людиною, хоч, можливо, логічно такий вибір складно пояснити. В нашому світі немає випадковостей, адже Бог є всемогутнім і милостивим. Було б смішно навіть подумати, що Бог міг випадково чи помилково допустити якусь ситуацію. Тому неможливо є "випадково одружитись" чи помилково створити сім"ю не з тією особою (переконуючи себе, що ми не пара).
Тобто кожна жінка є варта свого чоловіка, а кожен чоловік заслуговує на таку дружину. Як ви, мабуть, помічали - в подружжі поєднані протилежності. Головна протилежність, звичайно, закладена в тому, що чоловік і жінка базово є різними (і про це я розповідала в багатьох статтях першого розділу). Але, і попри цю головну відмінність, чоловік і жінка є, зазвичай. різними по характеру і темпераменту. Якщо вона спокійна і флегматична, то він, скоріш за все, буде енергійним сангвініком. Якщо йому подобаються шумні компанії, то їй більше подобається проводити час з книгою чи на природі, на самоті.
На перший погляд, це поєднання протилежностей нелогічне і дуже ускладнює нам життя. Проте, якщо задуматись глибше, чи цікаво нам було б прожити ціле життя з "подібним до себе", реакції кого є абсолютно передбачливі, а думки і бажання є майже однаковими? Навіть, якщо б такі люди не вбили один одного в перші місяці спільного життя (особливо якщо б обоє були імпульсивні та нестримані), то довго жити разом їм було б досить нудно - все відомо наперед і завжи діють однаково і передбачено.
Але Бог мав для нас інший план, бо й чоловік і жінка є різними по своїй суті. Ми є протилежними, але не цілісними, тому просто доповнюємо один одного, навчаючи один одного те, що нам не дуже властиве. І навіть показуємо, що світ насправді різноманітний і безмежний. І немає "єдино-правильного" шляху чи стилю поведінки, тому вчимося приймати ІНШЕ, приймаючи протилежну рису в чоловіка чи дружини. Якщо навчимося приймати, не осуджуючи чи повчаючи, в сім"ї, тоді зможемо це робити і в суспільстві, збільшуючи мир та злагоду в світі.
Знаю з власного досвіду, що це досить таки складно - приймати іншого ІНШИМ, не таким як я, протилежним. Але тут потрібно зрозуміти, що таким чином ми дорослішаємо, зростаємо і вдосконалюємось. Приймати іншу людину ІНШОЮ, не намагаючись її "вдосконалити" чи перевиховати, - це ознака зрілої особистості.
Готуючись до подружжя, потрібно думати не "що він чи вона може мені дати?", але "що я можу дати цій людині, щоб він/вона були щасливі". Бо подружні стосунки це як збільшуване скло - щасливу людину зроблять ще щасливішою, а нещасну - ще більш нещасною. Люди, які не вміють чи не можуть бути щасливими самі по собі, навряд чи стануть щасливими в подружжі. Адже вони будуть очікувати, що інший має зробити щось для них. Вони ж одружуються, щоб стати щасливими, а це означає, що хтось їх має ощасливити :). І такі очікування дуже шкодять здоровим стосункам у шлюбі.
Тому, порада для дівчат - вибираючи хлопця, найважливіша ознака це, чи є в цього хлопця Ціль. Така Ціль, заради якої він вчиться, розвивається, займається і знає, що йому потрібно робити в житті (має чіткі плани). Тоді хлопець живе не лише заради насолоди (а в підлітковому віці через дію гормонів є сильні статеві потяги, які складно контролювати). Але в нього більше працює логічна частина мозку, яка спрямовує його енергію на його розвиток, на його становлення як мужчини. І в стосунках з дівчиною такий хлопець думає не про миттєву насолоду, а про те, чи зможе ця дівчина зрозуміти його Ціль і підтримати його на шляху досягнення Цілі. Тобто такий хлопець більш схильний думати про майбутнє, будувати серйозні плани і брати на себе відповідальність.
Подібною є і порада для хлопців - вибираючи дівчину, зважати на глибину і різноманітність її внутрішнього світу. Добра, ніжна, чутлива, скромна дівчина є справжнім скарбом в сучасному світі, адже саме така дівчина стане доброю, ніжною, чутливою і вірною дружиною і матір"ю. А ще дівчина, яка має хоббі, яка живе насичено і цікаво, яка пізнає світ у його різноманітності, не буде очікувати, що хлопець повинен її ощасливити. Вона не буде сумувати одна і чекати на хлопця як на спасіння. Їй і самій цікаво жити. Але вона готова ділитись своїм захопленням, цікавістю та пізнанням світу з однодумцями. Так навіть цікавіше і веселіше :). А хлопцю, до того ж, важче завоювати таку дівчину, вона не буде кидатися в обійми першого ліпшого (бо просто на це не буде мати час). І хлопцю потрібно буде придумувати щось цікаве і оригінальне, щоб завоювати її увагу. Коли в неї життя і так цікаве, то придумати щось цікавіше - то справжній виклик дляхлопця. Але це дуже важливий етап у становленні мужчини - завоювати свою принцесу (про це детально є в книзі "Дике серце" Джона Елдреджа). Відсутність цього етапу (чи якщо він був легким і простим) дуже негативно впливає не все подальше життя подружжя.
Хлопцю і дівчині також потрібно зважати на внутрішні якості того, кого вибирають. Вибираючи хлопця потрібно зважати на його відповідальність, вміння приймати рішення, силу волі, організованість, щедрість, а також чутливість і бажання зрозуміти дівчину, її внутрішній світ. Вибираючи дівчину потрібно зважати на її красу (звичайно, зовнішню - тобто вміння дбати про себе, але в першу чергу внутрішню красу - багатий внутрішній світ), доброту, чуйність і миролюбність. Глибина духовного життя також є важливою рисою для обох, але вона не повинна переходити в крайність. Оскільки, плануючи сімейне життя, потрібно бути свідомим того, що жити в світі досить складно, тому потрібно вміти забезпечувати матеріальні потреби.
Коли ж попередній вибір вже відбувся і ви замислюєтесь, чи хочете саме з цим хлопцем чи цією дівчиною поєднати своє життя, то варто чесно відповіси на три запитання:
1. Чи хочу я жити з цією людиною в старості (уявивши себе і його/її старенькими дідусем і бабусею)?
2. Чи зможу я піклуватися про цю людину до кінця життя, якщо трапиться якась травма чи хвороба (і ця людина стане не дуже дієздатна)?
3. Чи комфортно нам молитись разом?
Ці питання є складні, тому потрібно щиро собі дати на них відповіді (дякую п. Людмилі Гридковець за ці питання та її величезний досвід).
Важливим є також період заручин, коли молоді люди вже вирішили про шлюб і оголосили, що вони є парою. Тобто, вони вже поводять себе як пара (кожного разу вибираючи один одного і не дозволяючи собі "вільну" поведінку чи відвертий флірт з іншими), але все ще перевіряють свої стосунки через спілкування та проживання різних ситуацій разом. Бажано проговорювати свої життєві цінності, цілі, плани, пріорітети, щоб не було великих розбіжностей і для кращого взаєморозуміння та підтримки один одного в майбутньому. У цей період заручин хлопець чи дівчина ще можуть змінити своє рішення стосовно шлюбу.
Ще молодих людей хвилює так звана "статева сумісність" і сучасний світ заохочує перевірити її до шлюбу, щоб не помилитись. Я б не радила її перевіряти прямо і на це є багато причин. Однією з них є проблема порівняння і оцінки в майбутньому (якщо молоді люди вже кілька разів перевіряли, то після шлюбу, хочеш-не хочеш, будуть порівнювати з попереднім досвідом). Інша проблема полягає в тому, що хлопець, отримавши статеві стосунки вже й не має потреби одружуватись, але залишає собі право покинути цю дівчину (гарна стаття "Громадянський шлюб - шлях в нікуди" див. тут). Ще одну проблему (вже на рівні гормонального впливу дошлюбного статевого досвіду) розповідає Марк Гангор (див. тут).
Проте фізіологічна сумісність перевіряється просто поцілунком та обіймами. Якщо молодим людям обом є приємно (немає відчуття бридкості), то у статевій сфері вони будуть сумісні (якщо обоє будуть будувати цю сферу разом, як і інші сфери подружнього життя).
Якщо ж обранця ще немає, то переживати і активно шукати його теж не варто. Краще молитись Богу за майбутнього чоловіка (див. тут) чи майбутню дружину (див. тут).
На останок - жарт: "Я молилась Богу про доброго чоловіка. І Він дав мені доброго чоловіка. А мій чоловік не молився про добру дружину... тому має те, що має...
"
