Українська асоціація християнської психології

Верховна Рада України постановляє:

...

Сербські столярі заробляли, стругаючи труни, а албанські – стругаючи колиски. Ще на початку ХХ століття нас в Косово було 70 відсотків, тепер – тільки 8 відсотків.

В мае 1989 года я ушел на дембель из Советской армии. Перестройка была в разгаре...

Пропонуємо Вашій увазі дипломну роботу студентки УКУ, захищену в 2007 році (я був її рецензентом). Викладену в ній тематику в наш час просто необхідно знати християнам усіх Церков, а особливо духовенству: щó спонукало отців-засновників неоязичницьких напрямків та спільнот відроджувати дохристиянські вірування, якими є їхні мотиви, аргументація, термінологія, символіка їхніх обрядів та ритуальних дійств, врешті – щó властиво є їхнім sacrum («священним»), супроти якого вони здійснюють свої релігійні акти, та яку цьогосвітню і потойбічну перспективу вони пропонують своїм послідовникам.

(Термін «язичництво» походить від церковнослов’янського іазыцы – народи, котрі розмовляють власними мовами: іазыкъ означає і «народ», і «мова». Термін було вжито у християнських священних книгах для перекладу грецького τα εθνη – «народи», що у свою чергу є калькою єврейського גויים [goim]: ґої, неєврейські народи-іновірці).

Краще знати неоязичницьку палітру в Україні та близькому зарубіжжі буде цікаво й корисно і самим язичникам.

Працю публікуємо з люб'язної згоди її авторки.

Петро Гусак