Християнська психологія » Соціальна психологія » Психологія впливу та протидії маніпуляцій » Звернення щодо так званої "антидискримінаційної експертизи" підручників

 

Звернення щодо так званої "антидискримінаційної експертизи" підручників

Автор: Петро Гусак від 8-09-2018, 04:09, переглянули: 177

Це звернення є напрацюванням колективу авторів.

Хоча саме Володимир Ґройсман затвердив підписаний Арсенієм Яценюком "План заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року" (№ 1393-р від 23.11.2015 р.) - основний документ, який впроваджує ґендерну ідеологію в систему освіти (і не тільки), то все ж, голос громадськості спонукатиме його прислухатися і відреагувати.

================================================================================

Прем’єр-міністру України
Гройсману В. Б.

Шановний Володимире Борисовичу!
Висловлюємо Вам запевнення у глибокій повазі!


Наше звернення зумовлене занепокоєнням, що викликане деякими реформами, що нині відбуваються у сфері освіти. Зокрема, це стосується наступного.
Ознайомившись із текстами таких проектів, як Стратегія упровадження гендерної рівності та недискримінації у сфері освіти «Освіта: гендерний вимір ? 2021», Положення про експертизу підручників на паперових носіях та Критерії експертизи шкільних підручників, висловлюємо свої обґрунтовані застереження та вимоги.

По-перше. Сама назва проекту документу «Стратегія упровадження гендерної рівності та недискримінації у сфері освіти «Освіта: гендерний вимір-2020», навіть не поглиблюючись у її зміст, викликає сумніви щодо її правової та наукової обґрунтованості.
Так, згідно ст. 24 Конституції України, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Очевидно на догоду даній Стратегії впроваджується експертиза шкільних підручників, яка жодним чином не доводить і не переконує у тому, що саме принцип гендерної рівності є наріжним каменем майбутнього розвитку освіти в Україні. Таким засадничим принципом є принцип верховенства права, який визначений у ст. 8 Конституції України та ст. 6 Закону України «Про освіту».
Так, рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2004 від 02 листопада 2004 р. по справі № 1-33/2004 за конституційним поданням Верховного Суду України було визначено, що «…верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозахисну діяльність, зокрема, у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним із проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а й включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства».
Окрім того, сучасна українська юридична наука принцип рівності не ототожнює з однаковістю і визнає існування природної нерівності, що має враховуватися в процесі правотворчості. Ігнорування зазначеного породжує штучно насаджувану рівність чоловіків і жінок (хлопчиків та дівчаток), яка нівелює природні властивості статі і намагається досягти їх цілковитого зрівняння за допомогою, так би мовити, математично-статистичної методики. Дана стратегія стосовно природних моделей поведінки дівчат/хлопців та жінок/чоловіків насаджає клішування поведінкових проявів терміном «гендерний стереотип», чим розмиває природний характер прав людини.
Тобто, у даному разі під гендерною рівністю мається на увазі зовсім не відсутність обмежень чи привілеїв за ознакою статі та рівні умови для реалізації рівних прав жінок і чоловіків, як це визначено ст. 1 Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків і жінок», а зрівняння їх природних особливостей і відмінностей. З огляду на це очевидно, що наразі в освіту закладається фундамент гендерної ідеології, яка вирішує не питання рівності прав та можливостей чоловіків і жінок (хлопчиків та дівчаток), а цілеспрямовано займається уніфікацією людини, починаючи зі статі, і закінчуючи її особистістю.
Зроблений аналіз антидискримінаційних висновків проектів підручників для 1, 5 та 10 класів дозволяє зробити висновок, що відбувається цілеспрямоване розмивання природних особливостей жінок і чоловіків через культивацію їх знеособлення та клішування конструктивних моделей поведінки «гендерними стереотипами». Також прослідковується бажання вилучити повністю певні національні особливості для ілюзорної «недискримінації» представників інших національностей. Складається враження, що сама наявність етнічної приналежності, національної особливості або певного світогляду може дискримінувати людей з інших соціальних груп.

По-друге. Щодо критеріїв експертизи шкільних підручників під назвою «Антидискримінаційна експертиза», яка здійснюється, як зазначають, відповідно до Закону України ««Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», особливу увагу привернув Розділ 5 проекту.
Результати такої експертизи підручників засвідчили зневагу до основоположних цінностей українського народу та нації, таких, як сім’я, мова, патріотизм і т. д. Зазначене суперечить Конституції України та іншим законам.
Зокрема, так званий принцип недискримінації вочевидь став основоположним у процесі експертної оцінки підручників та по надаваному йому експертами значенню перевершує конституційний принцип верховенства права в Україні. Окрім цього, антидискримінаційний критерій експертизи підручників (особливо пункти 5.3, 5.4, 5.8 та ін.) підриває основи суспільної моралі щодо уявлень про сім’ю, які чітко відображені в Конституції України, Сімейному кодексі, у Загальній Декларації прав людини 1948 року тощо.
Зокрема, ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі» суспільна мораль визначається як система етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов'язок, совість, справедливість.
Із змісту Закону України «Про загальну середню світу» (ст. 5) випливає, що завданнями загальної середньої освіти є, зокрема, виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй. Також, виходячи з положень ст. 6 Закону України «Про освіту», засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є: верховенство права; нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями; виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій і т. і.
Зокрема, положення п. 5.8 Критеріїв експертизи шкільних підручників щодо різних моделей побудови партнерських відносин суперечить законодавству України, яке не передбачає серед форм сімейно-шлюбних відносин т.зв. партнерських відносин. Партнерства (як для різностатевих, так і для одностатевих пар) є руйнівним механізмом для інституту сім’ї, для суспільства і держави. В навчальній літературі для школярів має подаватись інформація, спрямована на формування позитивного іміджу шлюбу та прагнення до заснування сім’ї, що базується на союзі одного чоловіка і однієї жінки (як це визначено в Конституції України), вірності чоловіку (дружині), народженні дітей. Такі деструктивні практики, які охоплюються поняттям «партнерських відносин», як серійна моногамія, співжиття без шлюбу, одностатеві стосунки, тощо призводять до руйнування цілісності особистості, життєвих трагедій, розбитих доль, нещасливих дітей.
З огляду на вказане викликає сумнів існування правових, обґрунтованих підстав щодо нагальної потреби даного виду експертизи. А існуючі інструктивно-методичні матеріали для експертів щодо здійснення антидискримінаційної експертизи електронних версій проектів підручників не мають юридичної сили, враховуючи той факт, що вона здійснювалася за сприяння Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, який активно просуває ліво-ліберальні ідеї та фінансово підтримує ЛГБТІ та феміністичний рух. Нами встановлено, що серед антидискримінаційних експертів були представники ГО «Феміністична майстерня», ГО «Гендерний інформаційно-аналітичний центр «КРОНА», ГО «Едкемп Україна», ГО «Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб» тощо, які є центрами просвіти та захисту інтересів ЛГБТІ і які також створені за фінансової підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля.

По-третє, право батьків на виховання власних дітей згідно з їхніми світоглядними переконаннями та обов’язок батьків впливати на освітній процес закріплені в низці міжнародних договорів, ратифікованих Україною, зокрема п. 4 ст. 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 р., п. 3 ст. 13 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права 1966 р., п. 2 ст. 3, 5, п. 2 ст. 14 та п. 1(с) ст. 29 Конвенції ООН про права дитини 1989 р. Таким чином, ми, передусім, і як громадяни України, і як батьки, вимагаємо забезпечення нашого права виховувати власних дітей згідно з нашими уявленнями про шлюб, сім’ю, родину та не нав’язувати антинаукових і аморальних постулатів гендерної ідеології в освітньому процесі.

Отже, ми наполягаємо на зупиненні проведення антидискримінаційної експертизи навчальних підручників як науково не обґрунтованої, та, виходячи із законодавчо визначених завдань та принципів освіти в Україні,також вимагаємо скасувати запроваджувану Стратегію упровадження гендерної рівності та недискримінації у сфері освіти «Освіта: гендерний вимір-2021».

1.09. 2018 року



Категорія: Соціальна психологія » Психологія впливу та протидії маніпуляцій

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар:
Введіть захисний код: *