Українська асоціація християнської психології

Сербські столярі заробляли, стругаючи труни, а албанські – стругаючи колиски. Ще на початку ХХ століття нас в Косово було 70 відсотків, тепер – тільки 8 відсотків.

В мае 1989 года я ушел на дембель из Советской армии. Перестройка была в разгаре...

ДУХОВНА СКЛАДОВА УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ

Мирослав Савчин

АНОТАЦІЯ

У статті проаналізовані особливості української національної ідеї, її спричинення історичними та сучасними умовами. Обґрунтована важливість долучення духовних цілей до змісту цієї ідеї. Викладені причини бездуховності, що наявні в українському суспільстві й у загальноцивілізаційному контексті, описані негативні наслідки для культури даної тенденції. Аргументовано визначальне значення духовної сфери у життєдіяльності сучасного соціуму та особи-громадянина як фундаментальної основи повноцінного й автентичного повсякдення народу і водночас як спрямовувального та мотиваційного чинника. Основу УНІ становить духовне, душевне і фізичне самовдосконалення людини й удосконалення світу за моральними, соціальними та економічними канонами.

Peculiarities of the Ukrainian national idea, its determination by historical and modern conditions are analyzed in the article. The necessity of including spiritual goals into the contents of the national idea is substantiated. The reasons of non- spiritness in the Ukrainian society and in the general civilized context as well as the negative results of this tendency are represented. We give proofs to the idea of the determined importance of spiritual sphere in the life of society and a person – citizen as a fundamental basis of authentic people’s vital activity of real value, as a directed and motivated factor, and the main sense of its embodiment is moral, spiritual and physical self-perfection of a person and perfection of the world on spiritual, moral and economic principles.

КЛЮЧОВІ СЛОВА
українська національна ідея; духовні цілі; бездуховність; автентична життєдіяльність; самовдосконалення людини

ДО СУТНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ

Мирослав Савчин

АНОТАЦІЯ
Досвід підготовки монографій “Психологія відповідальної поведінки”, “Духовний потенціал людини”, “Методологеми психології”, “Духовна парадигма психології”, “Здатності особистості” дозволив узагальнити деякі думки про болючу суспільну проблему – українську національну ідею (УНІ).

The experience of preparing monographs "Psychology of responsible behavior", "Spiritual potential of man", "Methodologists of psychology", "Spiritual paradigm of psychology", "Personality ability" allowed to generalize some thoughts about a painful social problem - the Ukrainian national idea (UNI).

КЛЮЧОВІ СЛОВА
українська національна ідея

РОЛЬ ХУДОЖНЬОГО СЛОВА У ВИХОВАННІ ПАТРІОТИЧНИХ ПОЧУТТІВ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ


Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчує, що розвиток та виховання дітей дошкільного віку, їх емоцій та почуттів тісно пов’язаний зі змінами, що відбуваються у сучасному житті та суспільстві. Проблема сьогодення полягає у вихованні високо моральної особистості, на сам перед, такої, що здатна до емоційного співпереживання та активних дій на користь інших.

ФЕНОМЕН ПОНЯТТЯ «ПАТРІОТИЗМ»: СУТНІСТЬ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА
На сьогоднішній день проблема патріотизму є досить актуальною, оскільки вона стосується кожного громадянина і багато в чому пов'язана з політичною ситуацією в нашій і в багатьох інших країнах. Від почуття патріотизму залежить ставлення людини до найближчого оточення, мови, природи, звичаїв, до своєї країни загалом. Патріотизм є багатогранним та різностороннім явищем, що характеризується складним комплексом властивостей та характеристик і по різному проявляється на різних рівнях функціонування соціальної системи.

Пропонуємо Вашій увазі дипломну роботу студентки УКУ, захищену в 2007 році (я був її рецензентом). Викладену в ній тематику в наш час просто необхідно знати християнам усіх Церков, а особливо духовенству: щó спонукало отців-засновників неоязичницьких напрямків та спільнот відроджувати дохристиянські вірування, якими є їхні мотиви, аргументація, термінологія, символіка їхніх обрядів та ритуальних дійств, врешті – щó властиво є їхнім sacrum («священним»), супроти якого вони здійснюють свої релігійні акти, та яку цьогосвітню і потойбічну перспективу вони пропонують своїм послідовникам.

(Термін «язичництво» походить від церковнослов’янського іазыцы – народи, котрі розмовляють власними мовами: іазыкъ означає і «народ», і «мова». Термін було вжито у християнських священних книгах для перекладу грецького τα εθνη – «народи», що у свою чергу є калькою єврейського גויים [goim]: ґої, неєврейські народи-іновірці).

Краще знати неоязичницьку палітру в Україні та близькому зарубіжжі буде цікаво й корисно і самим язичникам.

Працю публікуємо з люб'язної згоди її авторки.

Петро Гусак