Українська асоціація християнської психології

Відеозапис вебінару Ольги Запорожець в
Школі консультування "Восстановление целостности"

У статті описано фактори та умови, що впливають на зростання рівня стресу і відповідно призводять до порушення функціонування окремих органів, до серйозних хвороб та психоемоційних проблем особистості та порушення її адаптаційних можливостей.
Автори розширюють знання щодо особливостей виникнення та протікання стресу в медичних працівників. В статті запропоновано емпірично обґрунтовані способи зменшення впливу стресу на медичних працівників.
Ключові слова: стрес, еустрес, дистрес, медичні працівники, фізіологічні реакції організму, рівень стресу.

«Час зцілює рани», – часто говорять людям, які втратили дитя. Це мало би бути втіхою, а стається навпаки. Важливо, щоб такі батьки могли поділитися своїм болем, тугою, труднощами і радощами, щоб вони могли говорити про свою дитину, щоб не відчували самотності. Втрата ненародженої дитини не минає безслідно. Навіть у випадку викидня або народження мертвої дитини, часто батьки мають відчуття провини. Щоб допомогти людям у подібних ситуаціях, Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я напрацювала спеціальну програму під назвою Місія «Рахиль». Це програма для зцілення ран, що залишаються на людській душі через втрату ненародженої дитини. Місія «Рахиль» – це також мережа фахівців (священиків, монахинь, психологів, психотерапевтів, медичних капеланів, волонтерів), які забезпечують духовно-психологічну опіку особам, котрі зіткнулися з проблемою втрати ненародженої дитини (через викидень, позаматкову вагітність, аборт, використання ранньо-абортивних засобів, штучне запліднення). Вони покликані супроводжувати людину на шляху її зцілення через подолання смутку за втраченою дитиною, оздоровлення стосунків у сім’ї, відновлення відносин з Богом та возз’єднання з Церквою.

Про ініціативу допомоги жінкам, які втратили дітей до народження, розповідають активісти місії "Рахиль": фахівець з біоетики отець Руслан П'яста та психолог Юлія Атаман.

Вас ще й досі лякають посттравматичним стресовим розладом?
Кажуть: "Всьо пропало"?
Тоді вам є сенс почути того, хто через це пройшов, та тих, хто розбиває ці стереотипи.

Ольга Запорожець, PhD, LPC (VА) і Джошуа Краймаєр, LPC, LMFТ (СО) - колишній військовий, який пройшов Косово і Ірак,
про труднощі з якими зустрічаються хлопці, які повертаються з війни, про надію на зцілення на
радіо М

ДЖОШУА КРЕЙМЕЄР LPC, LMFТ (СО)
ОЛЬГА ЗАПОРОЖЕЦЬ, PhD, LPC (VА)
Regent University (USA)
м. Київ


АнотацЇя. У статті стисло представлені труднощі, з якими стикаються сім'ї військовослужбовців в період їx адаптації до життя після травми та війни. Визначено факторu найбільшої вразливості сімей військовослужбовців, що тривалий час перебувають на виконанні службових та бойових завдань. Представлено огляд важлuвux терапевтичних компонентів та плану терапії для сімей військових. Описано основні параметри адаптаційноі психотерапевтuчноі групової програ­ми для ветеранів та їхніх сімей.
Ключові слова: військовослужбовці, ветерани, cім'і, посттравматичний стресовий розлад, розлад адаптації, психотерапевтична програма, травматерапія, групова робота.

Семінар «Зміцнення шлюбу після сексуальної або емоційної зради» (м. Київ, 18-20.04.2016 р).
Спікер Дейв Кардер - американський психолог, член Каліфорнійської Асоціації клінічних психологів, фахівець в області сімейної терапіі.
Теми семінару:
- «Консультування пари. Складові консультування »;
-« 5 типів невірності і емоційної невірності »;
-« На волосок від ": дружба, профіль небезпечного партнера, чинники ризику»;
- «Розкриття»;
- «Практики вибачення»;
- «Огляд MSTL»;
- « рольова гра (практика в групах) »;
-« Довіра і вправи по возз'єднанню відносин ».

Л. М. Гридковець
РОЛЬ СОЦІАЛЬНИХ МОДЕЛЕЙ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ В ПРОДУКУВАННІ НЕЮ ТРАВМАТИЧНОГО ДОСВІДУ

У статті представлений розгляд структури формування соціальних моделей поведінки особистості, зокрема через: соціальні моделі колективного несвідомого; соціальні моделі родового несвідомого; соціальні моделі родини; соціальні моделі сім?ї; соціальні особистісні моделі, що набуті в процесі життєдіяльності особистості в позасімейному середовищі. Подано результати емпіричних досліджень щодо проявів родинних, родових
та сімейних соціальних моделей відреагування на травматичну ситуацію в наступних поколіннях нащадків. Представлено деякі результати значення християнських світоглядних позицій особистості для її здатності долати травматичний досвід зафіксований у родових соціальних моделях.
Ключові слова:особистість, соціальна дія, соціальна модель, психотравматичний досвід, рід, родина, сім'я, вчинок, генетична пам'ять.