
У своїй лекції Філіп Маркус розповів, що відчуження одного з батьків:
це дія одного з них, яка змушує дитину без будь-якої правомірної причини відмовитися від контактів із другим з батьків, якого/-у вона до цього любила;
може бути навмисним, виникати внаслідок розладу особистості та/або психічного розладу і/або гострого болісного реагування на розрив між батьками;
може виникати в результаті неспроможності встановити кордони дитячої реакції на розрив між батьками;
відчуження слід відрізняти від адекватної реакції дитини на насилля або відсутність батьківської турботи відчужених батька чи матері.
Він наголосив, що відчуження одного з батьків є формою психологічного насилля над дитиною. Воно може полягати в необґрунтованих звинуваченнях, що стосовно дитини раніше здійснювалося насилля другим із батьків або в жорстокій та насильницькій поведінці щодо одного з батьків, вселенні дитині відчуття провини, нібито контакт з одним із батьків засмучує другого, нав’язуванні дитині відчуття, що вона перебуває в небезпеці під час відвідування одного з батьків, наданні дитині інформації про позов, необґрунтованих звинуваченнях на адресу баби й діда, а також інших членів сім’ї, у переїзді без попереднього обговорення.