Християнська психологія » Психологія травмуючих ситуацій » ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТИСКУ У СІМ’Ї

 

ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТИСКУ У СІМ’Ї

Автор: Мирон Шкробут від 20-06-2021, 09:34, переглянули: 23

ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТИСКУ У СІМ’Ї

Серед багатьох видів насильства, що зустрічаються в родині, психологічний тиск має свої особливі риси. Сам, на перший погляд, м’який, він схожий на підводний камінь – його складно помітити в бурхливій течії сімейного життя, але тим сильніше біль при зіткненні з ним.
Де знаходиться та межа, за якою обопільні закиди перетворюються в нездорові відносини тирана і жертви?


Просто сварка?
В контексті сім’ї психологи виділяють дві основні групи насильницької поведінки: насильство фізичне і психологічне. Останнє може здатися нешкідливим, але це враження оманливе. У багатьох наших співвітчизників відсутнє чітке розуміння того, що являє собою це явище і чим воно відрізняється від сварок, які трапляються в будь-якій сім’ї. Випадки психологічного пресингу в сім’ї мало висвітлюються в ЗМІ, оскільки сенсації з них не зробиш.
Заяв до міліції зі скаргами на психологічний тиск не надходить: побої з тіла зняти можна, а з душі – ні.
Але саме з нього починаються гіркі сімейні історії, які можна було б написати зовсім по-іншому.

Види насильницької поведінки являють собою структуру по типу матрьошки: одне поняття входить в інше, більш широке. Наймісткішим, що включає в себе інші види, є якраз поняття психологічного насильства. З нього все починається, і подальші дії тирана стають лише його проявами, окремими випадками. У багатьох зовні благополучних сім’ях, в яких немислимо підняти руку на жінку або дитину, психологічний пресинг стає нормою, єдиним способом спілкування старших і молодших, його і її.

Що ж являє собою психологічний тиск?
Головними дійовими особами стає пара «жертва – тиран».


Поведінка тирана характеризується наступними діями:
– придушення у жертви поваги до себе, почуття власної гідності, цінності своєї особистості;
– придушення можливості самостійно приймати рішення і брати на себе відповідальність;
– приниження, образи, надмірні вимоги, які свідомо нереально виконати, за якими слід надмірна критика жертви;
– заборона на дії і переживання, на свою думку;
– ізоляція, заборона на спілкування з родичами, друзями, колегами;
– патологічні ревнощі;
– спалахи гніву, які тиран зганяє на жертву,
– шантаж і залякування;
– звинувачення жертви в своїх невдачах;
– обмеження основних потреб людини, включаючи психологічні потреби – у безпеці, в прихильності, у вільному прояві себе.

Приводів для такої поведінки знаходиться безліч: занадто домашній вид дружини ( «розпустилася!») або занадто святковий ( «для кого це ти так вирядилася?»), дитина плаче або голосно грає ( «яка з тебе мати?»), жінка працює ( «дружина повинна сидіти вдома!») або непрацююча ( «сидиш на моїй шиї!»).
На відміну від рядової сварки або тимчасової неприязні, подібні причіпки можуть тривати нескінченно. Якщо в конфлікті, викликаному об’єктивною причиною, сторони все ж прагнуть до його вирішення і завершення, то тиран не бажає припиняти ні конфлікт, ні відносини, адже для нього це свого роду залежність – без жертви він не зможе компенсувати свої старі травми. Жертва ж в силу своїх психічних особливостей часто схильна не міняти ситуацію, а адаптуватися до неї.

Чим більше терпить жертва, тим сильніше тиск з боку насильника, оскільки йому необхідна емоційна відповідь.
Дії тирана досить скоро залишають свої сліди на психіці людини. Поступово жертва втрачає довіру до себе і до світу, її сприйняття себе стає все більш розмитим; поступливість і догідливість, прагнення все виправити в стосунках з тираном перемежовуються з агресією. Залежно від сили і тривалості стресу у жертви можуть з’явитися психосоматичні захворювання, схильність до суїциду, залежність (наркотики, алкоголь, булімія, анорексія).

Жертва не спирається на свої відчуття, не довіряє їм і тому виявляється не в змозі зрозуміти, як їй в ситуації насильства. Звідси велика кількість постраждалих, які не приймають ніяких кроків до реальної зміни ситуації, хоча й погоджуються, що робити щось треба.

Палка з двома кінцями

Нічого не трапляється раптом. І перетворення молодої людини в домашнього тирана теж не відбувається миттєво. Можливий лише розвиток, посилення вже наявних у людини схильностей. Тому в історії жертви завжди присутній момент, коли вона пропускає якийсь важливий, тривожний дзвінок, не хоче помічати його. Оскільки жертвами психологічного пресингу частіше стають жінки, які вже стикалися з подібним в батьківській родині, їм властиво не довіряти своїм відчуттям, своїй інтуїції, а значить, не помічати «послань» потенційного тирана.Який би початок не мала історія відносин жертви і тирана, є спільні риси віктимної поведінки і схильної до подібних відносин особистості.Вони не тільки збільшують шанси особи стати жертвою, а й значно ускладнюють вихід із завдаючих біль відносин.

До передумов віктимних відносин можна віднести:
** Досвід позиції жертви в батьківській родині або колишні стосунки.
** Зустріч з тираном сталася в важкий для жертви момент (конфлікти в сім’ї, розлучення з попереднім партнером, стихійне лихо), і тиран тепер асоціюється з виходом з кризи. Формуються залежні відносини, в яких жертва підсвідомо сприймає тирана як необхідний атрибут свого благополуччя.
** Комплекс рятувальника у жертви: «я врятую його від … (алкоголізму, наркоманії, помилок, самого себе і т. п.)».
** Комплекс мучениці, при якому жертва витягує вторинну вигоду з співжиття з тираном, своїм стражданням привертаючи до себе увагу і співчуття оточуючих.

І все ж в ситуації психологічного тиску у сім’ї немає сильних і слабких: можна сказати, що ми маємо справу з двома слабкими сторонами. Тільки слабкість кожен з них проявляє по-різному.

Для активної сторони, сторони тирана, вона полягає в тому, що він транслює свій досвід, отриманий в батьківській родині. Так ставилися до нього значущі для нього люди, і тепер він так ставиться до своїх близьких. Відіграючись на жертві в ситуації, де він може проявити владу і силу, тиран компенсує свої хворобливі переживання безпорадності і приниженості. Прожити цей досвід іншим шляхом він не в силах.
Слабкість жертви в тому, що вона ведеться на маніпуляції тирана, шукає йому виправдання і бачить причини насильства в собі. Як би жертва не обманювала себе, не переконувала, що «це у сім’ї складний період» або «все налагодиться», вона все одно відчуває, що те, що відбувається – неприйнятно. Але припинити це їй вкрай важко. Вона вміє жити саме так, пристосовується саме до цього болю, заподіюваного тираном, і як жити інакше, вона не представляє. Досить часто зустрічаються ситуації, коли жертви, які зіткнулися з такого роду тиранією в батьківській родині або в першому шлюбі, не можуть бути щасливими навіть з позитивним в усіх відношеннях і люблячим партнером. У їхньому досвіді відсутній цей стан – безпеки і щастя.

Жертва чіпляється за якусь «надію», за якою насправді ховається страх реальних змін. Терпіти нескінченні приниження або ризикнути і перервати їх – це вибір жертви, її відповідальність. Бувають і такі випадки, коли жертві нікуди піти і не на що жити, і тоді доводиться вибирати між фізичною безпекою (дах над головою і харчування) і психологічним комфортом. У цій ситуації жертва не в змозі самостійно змінити такий стан речей. Швидше за все, їй знадобиться тривала допомога психолога і близьких людей, тому що поки не зміниться вона сама – не зміниться і ситуація в її родині.

Вихід є
Існує безліч рекомендацій, як поводитися жінкам, які зіткнулися з фізичним насильством в сім’ї.
І набагато менше – що робити тим, хто зіткнувся з психологічним тиском. Багато в чому так відбувається тому, що в кожному конкретному випадку необхідна очна консультація психолога: адже хтось роками дійсно терпить приниження і заборони, а хтось називає «тиском» цілком обґрунтовані претензії своєї половини.

І все ж ось кілька дієвих рекомендацій, здатних полегшити жертві життя.
– Поважайте свої почуття і потреби, прислухайтеся до себе – психологічний дискомфорт сьогодні може перетворитися в нервовий зрив або психосоматичне захворювання завтра.
– Намагайтеся тверезо і усвідомлено дивитися на ситуацію. Якщо тиран звинувачує вас, чи дійсно це ваша вина? Яка міра відповідальності самого тирана? Чи так істотно для життя сім’ї те, в чому він вас звинувачує?
– Не думайте, що поведінка тирана саме по собі зійде нанівець. Під час його спалахів гніву спробуйте зберегти спокій і не підживлюйте його своїми емоціями. Коли він заспокоїться, постарайтеся поговорити з ним: розкажіть, що не вважаєте звинувачення обгрунтованими, що його поведінка для вас є неприйнятною.
– Частіше розповідайте собі про те, хто ви, які у вас позитивні якості, які щасливі моменти були і є у вашому житті, нагадуйте собі про свої досягнення. Тирани властиво нещадно знецінювати жертву. Частіше згадуйте, що ви – особистість, яка гідна поваги до себе.
– Категорично припиняйте спроби тиранії по відношенню до ваших дітей. Вони теж заслуговують на повагу і зовсім не повинні відчувати себе неповноцінними, як би тирану не хотілося зобразити їх такими.
– Намагайтеся по можливості уникнути або знизити до мінімуму фізичну і матеріальну залежність від насильника.
– У разі затяжного психологічного тиску поставтеся до нього серйозно і зверніться за допомогою, якщо ви не в силах змінити ситуацію самостійно. Наприклад, є організації, які допомагають людям, що зіткнулися з психологічним насильством.



Категорія: Психологія травмуючих ситуацій, Психологія подружніх стосунків

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.