Християнська психологія » Вікова та педагогічна психологія » Дитяча психологія » Ти любиш її більше! Або ще раз про дитячі ревнощі

 

Ти любиш її більше! Або ще раз про дитячі ревнощі

Автор: Nataliya Hayevska від 21-03-2016, 05:39, переглянули: 867

Ти любиш її більше! Або ще раз про дитячі ревнощі Чи впливають порядок народження, стать і різниця у віці між дітьми в сім'ї на їх майбутнє доросле життя і на те, як вони будуть будувати стосунки у власних сім'ях?

Яка роль батьків у формуванні в подальшому близьких та довірливих стосунків між братами та сестрами?

Вправа для батьків "Як тобі твоя нова дружина?" (Фабер А., Мазліш Е. «Брати і сестри. Як допомогти вашим дітям жити дружно») для того, щоб краще зрозуміти емоційний стан старшої дитини після народження молодшої.


Діти - великі і маленькі, такі схожі на нас і водночас абсолютно інші, з власним характером, вподобаннями та звичками, часом такими дивними та незрозумілими для нас, батьків, яким самовпевнено здається, що все-то вони знають про своїх крихіток і зі всім можуть впоратись.

А от і ні!

Часами ловлю себе на думці, що тема батьків-дітей невичерпна, бо кожен раз наштовхуюсь на щось нове і нове. Бути мамою двох чарівних дівчаток, одна з яких 15-ти літній підліток з типовим must have підліткового віку - різкі зміни настрою, максималізм у поглядах, протестні настрої, радикально червоний колір волосся, а другій нещодавно виповнилось лише 1 рік і 9 місяців, буває ой як не просто! Але, незважаючи на труднощі (куди ж без них? :)) для мене моя роль мами перш за все цікава, захоплююча, а часами така непередбачувана подорож з дитинства в юність, в дорослішання моїх дітей.

Напевно, одним із найбільш важливих навиків батьків у стосунках зі своїми дітьми є мистецтво будувати міцні, довірливі стосунки за будь-яких обставин. І чим краще ми володіємо знаннями про особливості фізичного і психологічного розвитку своєї малечі, тим легше нам з цим впоратись.

Порядок народження, стать і різниця у віці між дітьми в сім'ї мають значний вплив на їх майбутнє доросле життя, а також на те, як вони будуть будувати стосунки у своїх власних сім’ях. Моделі поведінки людей багато в чому визначаються тим, чи були вони старшими, середніми, молодшими дітьми в сім'ї або єдиною дитиною. Також дуже важливою є різниця у віці між сіблінгами.

Згідно статистичних даних, приблизно для 8,3 відсотків сімей в Канаді, де я, на разі, перебуваю, типовою є велика різниця у віці між дітьми (більше 7 років), що має свій особливий вплив на формування подальших стосунки в сім’ї. Розглянемо це більш детально.

Насправді існує обмежене число можливих рольових позицій в сім'ї залежно від кількості дітей, їх статі і проміжку між народженням. І хоча в даний час моделі поведінки, пов'язані з порядком народження, зазнають метаморфози внаслідок соціальних та культурних змін, все ж таки можна говорити про деякі стійкі відмінності між рольовими позиціями дітей.

Як правило, найстаршій дитині в сім'ї зазвичай більше інших дітей властиві відповідальність, сумлінність, прагнення до досягнень, честолюбство. Вона часто бере на себе частину батьківських функцій, піклуючись про молодших дітей у сім'ї. Вона може відчувати себе відповідальною за сімейний добробут, продовження сімейних традицій, часто стає лідером. Народження наступної дитини призводить до “скасування” її виключного права на любов і турботу матері і часто супроводжується ревнощами до суперника.

Для молодшої дитини більше властиві безтурботність, оптимізм, готовність приймати чуже заступництво. Для членів своєї сім'ї вона може назавжди так і залишитися малюком. До її досягнень батьки, як правило, відносяться менш вимогливо. Якщо старші діти в сім'ї не вмирають або не хворіють важкими хворобами, вона менше присвячує себе продовженню справи сім'ї.

Середня дитина відображає характеристики як молодшої, так і старшої або їх комбінації. Часто, однак, середня дитина, якщо тільки вона не єдина дівчинка чи єдиний хлопчик в сім'ї, змушена боротися за те, щоб бути поміченою і отримати свою роль.

Єдина дитина виявляється одночасно найстаршою і наймолодшою дитиною в сім'ї. В результаті такі діти мають багато властивостей старшої дитини, але можуть зберегти в собі дитячі якості до зрілого віку. Єдина дитина набагато частіше успадковує характеристики одного з батьків своєї статі. Оскільки батьки схильні покладати великі надії на єдину дитину, як і на старшого, вона зазвичай відрізняється в школі і в наступних сферах докладання зусиль. Будучи винятковим фокусом уваги, єдині діти часто тісно прив'язані до батьків протягом усього життя. Маючи менше можливостей для гри з іншими дітьми, вони можуть вже в дитинстві бути схожими на маленького дорослого. Крім того, така дитина досить комфортно почуватиме себе на самоті.

Що ж стосується різниці у віці, то якщо вона більше п'яти-шести років, то кожен з дітей буде наближатися за своїми характеристиками до єдиної дитини, хоча до них додадуться деякі якості тієї позиції, до якої вона найближче. Наприклад, старша сестра, яка має брата на вісім років молодшого, буде швидше єдиною дочкою, якою вона і була протягом восьми років, але в її поведінці будуть і деякі риси старшої сестри. Чим менше різниця у віці, тим імовірніше, що діти будуть вступати в конкуренцію за досягнення. Наприклад, якщо між старшим братом та молодшою сестрою різниця всього в рік, то настане час, коли він буде боятися, що його випередить дівчинка, чий розвиток йде швидше.

Що ж, чим більшою є різниця у віці, тим менш близькими є стосунки між братами та сестрами?
Це далеко не завжди так.

Однозночно, що різниця у віці відіграє свою роль, але винятко важливою є позиція батьків у формуванні подальших стосунків між сіблінгами. Саме батьки, усвідомлюючи це чи ні, своїми діями, висловлюваннями, переконаннями закладають фундамент, на якому вже в більш зрілому віці будуть будуватись або теплі і дружні стосунки, або ж навпаки - відсторонені та холодні.

З чого ж вартує почати батькам, щоб, незважаючи на значну різницю у віці, між дітьми встановились і з роками збереглись близькі та відкриті стосунки? Нижче кілька маячків-підказок, що допоможуть краще орієнтуватися в ситуації.

1. Очікуючи поповнення в сім’ї, наперед не давати старшій дитині помилкових надій, що малюк народиться і буде з нею бавитись, буде її любити. Краще описувати майбутнє якомога реалістичніше, що гратися вони зможуть ще не скоро, а спочатку малюк буде плакати, їсти і спати, часто лежати у мами на ручках.

2. Не забувати, що старші діти теж завжди залишаються дітьми, вони теж маленькі, не можна вимагати від них чогось тільки тому, що вони “вже великі” і повинні терпіти, допомагати, почекати і т.д.

3. Не змушувати старших піклуватися про молодших, не ставити їм в обов’язок певні рутинні справи. Якщо дитина хоче допомогти, робить це постійно – це можна приймати і заохочувати. Але вона завжди має мати право передумати і перестати вам допомагати.

4. Не говорити, що ви любите всіх однаково, а підкреслювати індивідуальність і важливість кожної дитини окремо.

5. Не давати (часу, солодощів і т.д.) однаково, а кожному по потребі. Кожній дитині потрібно намагатися приділяти час наодинці, без інших дітей.

6. Якщо обидві дитини вимагають уваги одночасно, потрібно періодично відволікатися і на старшого, навіть якщо молодший зовсім немовля і здається, що його потреби важливіші.

7. Не придушувати конфлікти, а визнавати право дітей на негативні почуття один до одного, вчити їх правильно висловлювати свої емоції. Озвучувати невисловлені почуття при конфлікті, коли самі діти їх не усвідомлюють.

8. Не приймати нічию сторону в конфлікті, так як навіть дитина, яка начебто ініціює агресію, спочатку сама відчуває фрустрацію від неможливості зробити щось по-своєму.

9. Не можна навішувати ярлики і давати дітям фіксовані ролі в сім’ї. Якщо одну дитину називають “наш танцюрист” або “співак”, то це знецінює цю область розвитку для інших дітей, а сама дитина буде змушена застрягти в цьому званні, навіть якщо захоче поміняти свої інтереси.

10. В жодному випадку не порівнювати дітей між собою! В подальшому це призводить до міжособистістної конкуренції, краще порівнювати дитину з її минулими досягненнями.

11. Давати дітям можливість піклуватися один про одного (не змушувати, а підтримувати ініціативу). Наприклад, якщо одна дитина образила іншу, можна дати певний час, щоб вона спробувала її втішити, а не поспішати самостійно заспокоювати. Кривдник при цьому зрозуміє, що в його силах не тільки зіпсувати атмосферу, але й налагодити її теж. Підказувати дітям, як вони можуть один одному допомогти, робити щось разом.

12. Давати старшому побути малюком, якщо йому хочеться (дозволяти полежати в дитячому ліжечку, поносити його на ручках (якщо є достатньо сил), загорнути в пелюшку, допомагати одягатися, годувати з ложечки або з пляшечки і т.д.).

13. При перегляді фото і відео підкреслювати схожість дітей і відзначати їх індивідуальність в одному і тому ж віці.

14. Влаштовувати спільні купання, валяння, сидіння на колінах у батьків.

15. Організовувати спільні сімейні справи – особливо гарними є походи і поїздки. Частіше говорити про те, що сім’я – це найголовніше, що брат або сестра завжди будуть поруч, як би вони не сварилися.

16. Вчити старшого, чим він може зайняти молодшого, щоб спільна гра була продуктивною, наприклад, видати йому іграшку, навчити нескладним діям в загальній грі, відволікти. Таким чином у молодшого буде менше спокуси влізти на територію старшого і щось йому зіпсувати, викликавши у того невдоволення. Нам часто здається, що старший, особливо, якщо є велика різниця у віці, повинен сам здогадатися, що йому робити з молодшим братом чи сестрою. Це абсолютно не вірно! Залишаючись на одинці з малечею, він, як правило, відчуває розгубленість та занепокоєння, тому важливим є навчити його як давати собі раду з молодшою дитиною.

І на останок хочу запропонувати вам, дорогі батьки, чудову вправу із книжки Фабер А., Мазліш Е. «Брати і сестри. Як допомогти вашим дітям жити дружно» (є доступною в неті), яка допоможе вам краще зрозуміти почуття старшої дитини, коли в сім’ї народжується ще одне маля. Адже, коли ми розуміємо, що відбувається з нашами дітьми, ми значно легше зможемо побудувати міцні та довірливі стосунки.
В свій час саме ця вправа допомогла мені стримуватись від їдких коментарів в адресу старшої доньки: “ну ти ж старша, повинна бути мудрішою!”, “вона ще зовсім маленька, ти мусиш їй поступитись” і багато чого ще в цьому ж дусі.

Примітка. Якщо ви чоловік, замінюйте слово «чоловік» на «дружина», а «він» – на «вона». Для кращого ефекту від виконання вправи, знайдіть хвильку часу, коли вас ніхто не потривожить і обов’язково запишіть свої відповіді.

Уявіть, що чоловік обіймає вас і каже: «Люба, я так тебе люблю! Ти така чудова, що я вирішив завести собі іншу таку ж саму дружину! »

Ваша реакція: ____________________________________________________________

Коли нова дружина з’являється, ви бачите, що вона дуже молода і красива. Якщо ви відправляєтеся кудись втрьох, люди чемно вітаються з вами, а потім захоплено вигукують, дивлячись на нову дружину: «Ах, хіба вона не краса? Здрастуй, сонечко … Ти така гарна!» А потім повертаються до вас і запитують:«Ну як, тобі подобається нова дружина?»

Ваша реакція: ____________________________________________________________

Новій дружині потрібен одяг. Чоловік риється у вашій шафі, перебирає ваші светри і штани і віддає їх їй. Коли ви починаєте протестувати, він говорить, що ви помітно погладшали і одяг все одно вже вам малий, а їй прекрасно підійде.

Ваша реакція: ____________________________________________________________

Нова дружина швидко дорослішає. Кожен день вона стає розумнішою і хитрішою. Одним прекрасним днем ви з усіх сил намагаєтеся розібратися з новим комп’ютером, який вам тільки що купив чоловік. Але тут з’являється нова дружина і каже: «Давай я тобі покажу! Я вже все знаю! »

Ваша реакція: ____________________________________________________________

Коли ви кажете, що розберетеся самі, нова дружина починає плакати і біжить до чоловіка. Через кілька хвилин вона повертається з ним. Її обличчя заплакане, чоловік ніжно її обіймає. Він говорить вам: «Ну чому ти не пустила її за комп’ютер? Невже так складно поділитися?»

Ваша реакція: ____________________________________________________________

Одного разу ви бачите нову дружину в ліжку з вашим чоловіком. Він грається з нею, а вона сміється. Несподівано дзвонить телефон. Чоловік піднімає трубку. Потім він говорить вам, що сталося щось важливе і йому потрібно терміново йти. Він просить вас залишитися вдома з новою дружиною і простежити, щоб з нею все було в порядку.

Ваша реакція: ____________________________________________________________

Ви сидите на краєчку ліжка, і тут входить ваш партнер. Ви не можете стриматися і вихлюпує на нього свої почуття: «Я не хочу, щоб ця людина залишалась в нашому домі. Я нещаслива. Чому ти не можеш позбутися його / її? »
1. Це нісенітниця! Ти ведеш себе жахливо, у тебе немає жодних підстав для подібних думок.


Ваша реакція: ____________________________________________________________

2. Ці твої слова дуже мене засмучують. Якщо ти дійсно так думаєш, тримай свої думки при собі, я не хочу цього чути.

Ваша реакція: ____________________________________________________________

3. Послухай, не змушуй мене робити неможливе. Ти добре знаєш, що позбутися її (його) не можна. Тепер ми – сім’я.

Ваша реакція: ____________________________________________________________

4. Чому ти так негативно налаштована? Спробуйй розібратися з усім сама і не приставай до мене з усякими дрібницями.

Ваша реакція: ____________________________________________________________

5. Я одружився знову не для себе. Я знаю, що іноді тобі самотньо, ось і подумав, що тобі потрібна компанія.

Ваша реакція: ____________________________________________________________

6. Ну ж, дорога, забудемо про це. Мої почуття до тебе не можуть змінитися через когось іншого. У моєму серці любові вистачить на вас обох!

Ваша реакція: ____________________________________________________________

Ну як, ваші реакції виявилися не найніжнішими? А якими саме? :)
Сподіваюсь, ця вправа була для вас корисною та багато в чому повчальною.

Успіху вам і терпіння!



Категорія: Дитяча психологія, Блог Наталії Гаєвської, Поради психолога

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар:
Введіть захисний код: *