Мудрі батьки - щасливі діти!

Автор: Nataliya Hayevska від 2-05-2015, 22:54, переглянули: 1587

Мудрі батьки - щасливі діти!В котре ловлю себе на думці, що не дивлячись на важкі, переломні, багато в чому не однозначні часи, які зараз переживає вся українська спільнота, життя все ж таки бере своє. Люди зустрічаються, закохуються, будують стосунки, переживають якісь свої особистісні кризи, народжують дітей, розходяться, знову сходяться. То ж сьогодні, відклавши в сторону всі важливі і не дуже суспільно-політичні питання, якими вже не перший місяць лихоманить нашу країну, я хочу поговорити про те, що є близьким кожному з нас – про стосунки. І сьогодні про стосунки між батьками і дітьми.
Напевно, не буде перебільшенням сказати, що Бути Батьками − це одна з найбільш цінних та важливих ролей у житті. Окрім того, це роль, до якої більшість батьків не відчувають себе повністю готовими. Немовлята та маленькі діти можуть бути дуже вимогливими, і навіть найбільш люблячі та дбайливі батьки іноді можуть відчувати розчарування та втрачати контроль над своїми емоціями та почуттями. Це все може завдати дитині шкоди. Проте, я впевнена, що більшості подібних ситуацій можна уникнути!
Нижче кілька типових питань та відповіді на них, які допоможуть як майбутнім батькам, так і вже існуючим, краще розуміти і себе, і своїх дітей.
ЧОМУ МОЯ ДИТИНА ЧАСТО ПЛАЧЕ?
У перші роки життя діти ростуть дуже швидко! Багато батьків не повною мірою розуміють потреби немовлят та малюків, що постійно змінюються. Батьки можуть не знати, що певні різновиди поведінки (плач, протест) є нормальними для дітей такого віку.
Пам’ятайте, діти висловлюють свої потреби тим шляхом, яким вони можуть це зробити, − через плач та сміх. Якщо дитина плаче, не хоче засинати − це значить, вона хоче показати нам, що вона чогось потребує.
Більш старші діти втікають, коли ви хочете замінити їм підгузок або пропонуєте їжу, яка їм не подобається. Вони поводять себе так, тому що це єдиний шлях показати, що їм подобається, а що − ні. Діти не збираються нервувати або засмучувати вас. Дуже важливо, щоб ви навчилися визначати потреби вашої маленької дитини.
ЧОМУ МОЯ ДИТИНА ТАКА НЕСЛУХНЯНА?
У більшості випадків поведінка, яку ми вважаємо «неслухняністю», є звичайною поведінкою для дітей у віці 2−3 років.
Всі діти цього віку намагаються перевірити, що їм дозволено робити, а що ні. Діти намагаються підкреслити свою незалежність, легко дратуються, влаштовують істерики та плачуть, відмовляються від їжі, не хочуть підкорятися вимогам та вказівкам батьків. Іноді їх поведінку дуже важко зрозуміти, саме тому вона може невірно тлумачитися батьками як неслухняність або ще гірше − як дії, що дитина коїть «на зло».
Спробуйте зрозуміти, чому ваш малюк поводиться таким чином. Діти відкривають для себе світ, що постійно розширюється, вчаться бути незалежними, перевіряють свої та ваші обмеження і не повною мірою розуміють потреби інших.
Іноді дитина відчуває, що неприйнятна поведінка − це єдиний спосіб привернути вашу увагу. Варто також пам’ятати, що малюки мають свої особливості та різні потреби, наприклад, не всі малюки потребують однакової кількості їжі чи часу для сну, деякі з них є більш товариськими, аніж інші.
Діти у віці 2−3 років змінюють свою поведінку, іноді вони можуть поводитися непередбачувано, вони роблять речі, які батькам важко зрозуміти та прийняти.
Малюкам до 18 місяців не властиво бути свідомо неслухняними та пустотливими, вони не хочуть робити нічого поганого... Якщо дитина відкриває для себе захоплюючі звуки плюскання води та закономірність падіння їжі на підлогу, то ймовірно, що вона буде повторювати це знову і знову. Якщо ви будете на це сердитися, дитина буде здивована, тому що вона не може пов’язати ваш гнів зі своєю поведінкою.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО ДИТИНА ДО ТРИРІЧНОГО ВІКУ:
• не повною мірою розуміє поняття «моє» та «твоє», тому не очікуйте, що вона буде ділитися чимось. Це нормально;
• бачить себе як центр всесвіту та може поводитися так, нібито її нагальні потреби є найважливішими за все інше. Це нормально;
• відчуває свої емоції сильніше, ніж дорослі, та висловлює їх більш рішуче − іноді істериками. Це нормально;
• дитина в одну хвилину може вимагати незалежності, а вже в наступну − потребувати турботи та ніжності. Це нормально!
Пристосовуйтесь до дитини!
ДУМАЙТЕ ПОЗИТИВНО
Часом поведінка вашої дитини може розчаровувати, засмучувати або нервувати вас. Завжди пам’ятайте, що ваша дитина так робить ненавмисно, вона не хоче сердити або засмучувати вас!
Кожен звичайний малюк щодня створює багато проблем для батьків. СПРОБУЙТЕ ПОБАЧИТИ СВІТ ОЧИМА ВАШОЇ ДИТИНИ − ЦЕ ДОПОМОЖЕ ВАМ ЗРОЗУМІТИ ЇЇ ПОВЕДІНКУ ТА ЗАПОБІГТИ РОЗЧАРУВАННЯМ І ГНІВУ.
Якщо ви дійшли до межі − не перетинайте її! Зверніться якнайшвидше по допомогу. Ніколи не давайте дитині ляпасів, не бийте та не трясіть дитину. Ляпаси та грубе поводження, особливо трясіння, є дуже небезпечними для маленької дитини. Маленькі діти тендітні та вразливі: падіння, удари та трясіння можуть завдати їм серйозної шкоди.
Благополуччя Вам та Вашій родині.



Категорія: Вікова та педагогічна психологія

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.