Християнська психологія » Вікова та педагогічна психологія » ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЕКСТРИМАЛЬНОЇ ВІДЕОПРОДУКЦІЇ НА ПСИХІКУ ОСОБИСТОСТІ

 

ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЕКСТРИМАЛЬНОЇ ВІДЕОПРОДУКЦІЇ НА ПСИХІКУ ОСОБИСТОСТІ

Автор: Людмила_Гридковець від 25-09-2014, 21:17, переглянули: 1183

ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЕКСТРИМАЛЬНОЇ ВІДЕОПРОДУКЦІЇ НА ПСИХІКУ ОСОБИСТОСТІ

Вплив засобів масової інформації на особистість в наш час набуває особливо загрозливих форм. Ми кожного дня спостерігаємо за інформаційними війнами через телебачення та інтернет і, нажаль, маємо констатувати щодо програшу України у цій війні. Проте хотілося б зупинитися не стільки на ситуативних війнах, які веде, наприклад зараз Росія щодо України (хоча варто відзначити, що наслідки цієї війни призводять до людських жертв та втрат), скільки на інформаційному впливі, який здатен призвести до деформації цілих поколінь в майбутньому. Бо короткотривала, ситуативна війна хоча і призводить до людських жертв, є неминуче «кінечною». Бо чим яскравіше спостерігаються негативні наслідки даної інформаційної війни, тим швидше наступає «протрезвіння» і активізація особистісного потенціалу як особистості, громадянина України, так і народу в цілому.

У даній статті ми приділимо увагу більш тривалим, спрямованим на покоління негативним діям «віртуального впливу», який проникає не через когнітивно-інформаційні структури, а через фільми, які дивляться в першу чергу діти та молодь. І небезпека цих фільмів полягає в тому, що їхня дія насправді є психологічним насильством, що формує особистість як потенційну жертви, так і агресора.
У процесі перегляду фільму у особистості послаблюється критичність мислення, оскільки кіно як таке, сприймається з позиції розваги, відпочинку. Відповідно когнітивні показники гальмуються і на перший план виступає почуттєво-емоційна сфера, що більш активно пов’язана з несвідомим людини і відповідно більш активно формує несвідомі образи, які і здатні ставати базовими сценаріями життєдіяльності особистості в майбутньому.
Особливо загрозливий прогноз для дітей при перегляді фільмів зі сценами жорстокості та насильства. Дитина сприймає інформацію до семи років переважно образами і всі образи без жодної оцінки поступають в несвідоме, стаючи неусвідомленою основою життєвих сценаріїв.
Проте, перш ніж перейти до аналізу деструктивних образів тривалого впливу, дамо визначення основних понятійних конструктів на які ми опиралися в дослідженні. Відповідно до досліджень П.П.Сердюка, присвячених темі «Кримінологічні та кримінально-правові проблеми ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості»:
«- жорстокість – це виявлення суворості, різкості, немилосердності, лютості; безсердечність, безжалісність;
- насильство - застосування фізичної сили до кого-небудь; застосування сили для досягнення чого-небудь; примусовий вплив на когось, щось».
Мета нашого дослідження: виявити особливості впливу на психіку людини фільмів-трилерів та фільмів-жахів.
Об’єкт дослідження: найбільш популярна серед молоді та дітей кінопродукція екстремального для психіки спрямування.
Предмет дослідження: механізми впливу кінопродукції екстремального спрямування на психіку особистості.
В процесі дослідження були поставлені наступні завдання:
1. Проаналізувати сюжетну лінію у досліджуваних фільмах і виявити цілісні смислові зв`язки;
2. Дослідити кількісний та якісний контент на наявність сцен із проявами жорстокості та насильства;
3. Виявити особливості впливу даного фільму на психіку глядачів;
4. Сформулювати висновок щодо наявності (відсутності) пропаганди культу насильства та жорстокості у досліджуваних фільмах.
В процесі виконання завдань нами були застосовані наступні стратегії та методи дослідження:
1. Посюжетний аналіз фільмів;
2. Дослідження на наявність методів маніпуляції свідомості глядача у фільмі;
3. Детальний аналіз комунікативних взаємодій між героями фільму;
4. Аналіз смислових структур запропонованих у фільмах;
5. Виявлення стереотипічних дій в поведінці героїв
6. Аналіз інтер`єрів в якому діють герої фільмів;
7. Аналіз кольорової гами патернів у фільмах;
8. Аналіз зброї, засобів примусу та катування представлених у фільмах.
В процесі дослідження нами було проаналізовано понад 30 найбільш популярних серед молоді та дітей фільмів екстремального спрямування, серед яких «Діти кукурудзи» (1-2), «Техаська різанина бензопилою» (1-6), «Пила» (1-7), «День матері», «Мій кривавий Валентина», «Поворот не туди» (1-5), «З’їдені заживо», «П’ятниця - 13-е», «Мисливці на гангстерів», «Лінкольн», «Газетчик», «Мисливці на відьлм 3D», «Самий п’яний округ в світі», «Лінія фронту», «Смертельна гонка-3», «Молоді серця», «Неможливе», «Святі та солдати: бортове кредо», «Апартаменти 1303», та ін.
Перш ніж дати загальні висновки за фільмами наведемо конкретний приклад по одному з них, «З’їдені заживо»( англ. Insanitarium, американський фільм жахів 2008 реж. Джеф Балер) :
1. Сюжетна лінія фільму побудована за принципом «проведення глядача через систему обезличування жорстокості». Даний ефект досягається за рахунок наявності великої кількості насильницьких епізодів, що складають базову частину фільму. У фільмі присутній поділ персонажів на дві категорії: насильники та жертви. Проте, головні герої фільму з метою виживання використовують насильницькі методи «боротьби з ворогом».
2. Фільм налічує 6 провідних виписаних сцен канібалізму та цілу низку сцен фізичного насильства з елементами канібалізму. Сцени канібалізму та насильства представленні в яскравих барвах, з наднатуралістичними подробицями. Попри те, що вбивства здійснюють люди заражені вірусом, який викликає деструктивні зміни психіки, позитивні герої з метою виживання починають застосовувати не завжди обґрунтовані для захисту насильницькі способи поведінки. Фільм базується на принципі психологічного насильства над глядачем, оскільки із-за кількості представлених у фільмі кривавих сцен знецінює людське життя як таке.
3. Фільм «З’їдені заживо» має деструктивний вплив на психіку глядача, оскільки перенасичений кривавими сценами. Із-за кількості канібалістичних кривавих сцен адаптує глядача до канібалізму як до припустимого явища. Крім того, у глядача формується базова парадигма, що зло завжди перемагає.»
Якщо говорити про загальні висновки з аналізу відеопродукції екстремального змісту, то можемо виділити базові механізми маніпуляції свідомістю глядача:
• Створення сюжетної лінії фільмів за принципами «проведення глядача через систему обезличування жорстокості». Даний ефект досягається за рахунок наявності великої кількості насильницьких епізодів, що складають базову частину подібних фільмів. До цієї когорти можна зарахувати такі фільми, яка «Пила» (всі серії), «Техаська різанина бензопилою» (всі фільми) і т.д. У фільмах відбувається чіткий поділ персонажів на дві категорії: насильники та жертви, де в решті-решт з метою виживання «жертви» також починають наслідувати модель поведінки «провідного агресора». Особливої небезпеки набуває це явище при доведенні сюжетної лінії до саркастичності, яка знищує значимість жорстокості та насильства як явища. Крім того, наприклад всі фільми «Техаської різанини бензопилою» налічують більше 3 провідних виписаних ліній фізичного насильства над особистістю і цілу низку сцен насильства та жорстокості, а також прояви жорстокості на насильству за дотичними ознаками через наслідки попередніх насильницьких дій: черепа, скелети, людські пальці, очі, вуха, кінцівки тощо. Епізоди фізичного знущання над людьми чітко прописані, відзначаються натуралістичністю і представлені в якості «яскравих сцен», як сюжетно, так і за рахунок контрастності кольорів. Крім того всі ці фільми побудований на психологічному насильстві над особистістю, де даний вид насильства із-за кількості кривавих сцен просто нівелюється.
• Велика кількість сцен насильства. Так наприклад у фільм «Мій кривавий Валентин» налічує понад 14 детальних епізодів вбивства людей і цілу низку сцен жорстокості і вже до 13 хвилини від початку фільму присутнє зображення 14 трупів. Саме значна кількість мертвих тіл, призводить поступової адаптації особистості до природності насильницької смерті. Сама сюжетна лінія подібних фільмів пропонує глядачам спільно з головними героями пройти шляхом співпереживання випробуванням пов’язаним з переслідуванням ман’яком аж до співпереживанню герою, що в наслідок психотравми завданим ман’яком перетворюється у тотожного ман’яку однією зі своїх субособистостей. Крім того «Техаська різня бензопилою -2» формує співчуття до «головного бензопильщика», культивуючи «стокгольмський синдром» у глядача. Лише головна героїня фільму «Техаська різня бензопилою-4» зберігає особистісну моральність і застосовує лише адекватну до ситуацію форму самозахисту.
• Застосуванні технології нагнітання протесту у глядача, наприклад: співпричетність до протесту чоловіка проти жінки (через зображення її істерик і приниження чоловіка), протесту жінки проти чоловіка (не дослухання до її попереджень та інтуїції, чинення наперекір тощо), що присутнє у переважної більшості фільмів жахів та трилерів. Елементи, що притаманні «культу насильства та жорстокості» представлені більше в опосередкованих складових, зокрема: демонстрації фізіологічних реакцій організму на пошкодження та біль (мученицька міміка, крики, стогін, страждання, кров) та реакції страху. Також через демонстрацію в дії різноманітного катівського реманенту: ножів, сокир, бензопили, капкани, лопушки для людей тощо.
• технології протесту проти деструктивного релігійного культу побудовані на засадах формування у глядача протесту і прагнення боротьби не проти психологічного та фізичного насильства представленого в культі, а проти самої релігійності як такої (наприклад фільм «Діти кукурудзи» (1-2)). Натомість у релігійних осіб з певними (навіть незначними) порушеннями психіки подібні фільми можуть викликати прагнення відкритої боротьби проти будь яких релігійних спільнот, які не належать де-юре до представництва його власної громади. Небезпека подібних фільмів полягає в прихованому психологічному заклику до насильства та жорстокості проти носіїв будь-якої форми релігійності та через вплив на несвідоме особистості щодо агресії та явній протидії будь-яким відмінними від поглядів особистості релігійним поглядам та спільнотам, активізує міжконфесійну та міжрелігійну нетерпимість. .
• Застосування технології деструктивного впливу, що передбачає: з одного боку культивування позиції знецінення людського життя, а з іншого – надання детальних інструкцій щодо засобів та способів катування та помсти. Стирання у глядача кордони між добром і злом, «правильною» та «неправильною» поведінкою, тобто стирання чіткості в моральних засадах особистості глядача. Наприклад: позитивна героїня починає «орудувати» ножем, мер міста організовує переслідування та вбивство дівчини, молодий поліцейський допомагає в організації вбивства; натомість деструктивний персонаж кидається рятувати свою родичку, проявляє відвагу та ціннісне ставлення до родини. За подібних умов у глядача формується стокгольмський синдром (наприклад фільм «Техаська різня бензопилою 3D» та ін.)
• Демонстрація стратегії, що насильство є лише єдиним способом для виживання в кризових ситуаціях. Герой, який намагався застосувати інший спосіб – гине (даний елемент присутній майже у всіх фільмах деструктивного спрямування).
• Крім того у деяких фільмах формується думка, що жінка заради своєї дитини має право йти на будь які вчинки, навіть злочинні, і що, в решті-решт, зло не може бути покараним (про що яскраво свідчить сюжет фільму «День матері»).
Найбільш деструктивними серед проаналізованих фільмів для психіки особистості виявилися «Діти кукурудзи» (1-2), «Техаська різанина бензопилою» (1-6), «Пила», «День матері», «Мій кривавий Валентина», «З’їдені заживо», «П’ятниця - 13-е», «Озеро Едем». Зокрема:
• фільм «Мій кривавий Валентин» пропагує культ жорстокості.
• фільми «Техасская резня бензопилой» 1974 року, «Техасская резня бензопилой 2», «Кожаное лицо: Техасская резня бензопилой 3», «Техасская резня бензопилой: Следующее поколение» ,«Техасская резня бензопилой» рімейк 2003, « Техасская резня бензопилой: Начало» ( 2006 року пропагують культ жорстокості та насильства.
• фільм «Техасская резня бензопилой: Следующее поколение» («Техасская резня бензопилой 4»), однозначно належить до творів, що відтворює насильство та жорстокість, і опосередковано до творів, що пропагують культу насильства та жорстокості.
• фільм «Техаська різанина бензопилою 3: Шкіряне лице» однозначно належить до творів, що відтворює насильство та жорстокість, і в пограничному контексті до творів, що пропагують культ насильства та жорстокості.
• фільм «П`ятниця 13-е» пропагує культ насильства та жорстокості; фільм «Техаська різанина бензопилою 3D» пропагує культ насильства та жорстокості,
• Фільм «Поворот не туди 5» має деструктивний вплив на психіку глядача, оскільки: з одного боку він культивує позицію знецінення людського життя, а з іншого – надає детальні інструкції щодо засобів та способів катування та вбивства людини.
• фільм «День матері» однозначно належить до творів, що відтворює насильство та жорстокість, і в пограничному контексті до творів, що пропагують культ насильства та жорстокості.
• фільм «Пожираемые заживо» пропагує культ насильства та жорстокості;
• фільм «Апартаменти 1303» попри незначну кількість сцен насильства та жорстокості містить елементи пропаганди культу психологічного насильства;
• аудіовізуальні твори «Замерзшие» та «Руїни» попри наявність сцен жорстокості та насильства не містять пропаганди культу жорстокості та насильства.
• фільми «Охотники на гангстеров», «Линкольн», «Газетчик», «Охотники на ведам 3D», «Самый пьяный округ в мире» , «Смертельная гонка 3: Инферно», «Молодые сердца», «Невозможное», "Святые и солдаты: Бортовое кредо" , «Джанго освобождённый», «Снежная тюрьма», не містять пропаганди культу насильства та жорстокості.

Безперечно, в підлітково-юнацькому віці молоді люди потребують переживання екстремальних ситуацій. Відсутність подібних ситуацій у реальному житті спонукає їх до пошуку і компенсаторного переживання таких ситуацій у віртуальному просторі. І саме фільми можуть стати конструктивним механізмом долання екстремальних труднощів разом з головним героєм і формування адаптаційних механізмів до стресових ситуацій. Проте для того, щоб фільм жахів чи трилер мав конструктивний вплив на психіку особистості необхідно дотримання наступних умов:
• У фільмі жорстокі дії мають належати лише позалюдським структурам: природнім, демонічним, невідомого походження, позацівілізаційним.
• Наявність насильницьких сцен повинна мати опосередкований характер, а не через демонстрацію гіпернатуралістичності сцен муки, катування чи вбивства.
• Людська особистість повинна демонструвати гуманістичний підхід у боротьбі зі злом. Тобто дії захисту чи нападу людини повинні бути в межах гідної відповіді агресору.
• Старший підлітковий вік – це вік ймовірного початку перегляду фільмів екстремального змісту.
• Фільми мають закінчуватися обов’язковою перемогою добра над злом.



ГРИДКОВЕЦЬ Л.М.
К.психол.н.,
м.Київ



Категорія: Вікова та педагогічна психологія, блог Людмили Гридковець, Поради психолога

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.