Українська асоціація християнської психології

Найбільша проблема людей - немає життя.
Безперервний жахливий ритм, а життя не має.
Як почати жити?
вебінар Наталії Ініної.

Наталія Ініна - викладач психологічних факультетів МДУ ім. М.В. Ломоносова і Російського Православного Університету, психотерапевт-консультант.

Психологічні проблеми душпастирства: як уникнути пасток для пастирів і пастви.

Наталія Скуратовская, психолог, психотерапевт, викладач курсу практичної пастирської психології, автор тренінгів для священнослужителів і церковних працівників, директор консалтингової компанії «Вів Актив».

Що таке "гріх" з точки зору християнської і світської психології, як це поняття дозволяє знаходити і долати проблеми особистості - розповідає викладач Російського православного і Московського державного університетів Наталія Ініна.

Співвідношення психічного і духовного.
У чому відмінність гріха від неврозу?
Про те, як зароджувалася християнська психологія.
Роль несвідомого в боротьбі з пристрастями.
Психологічні передумови духовних проблем.
Роль психолога і роль священика - в чому різниця?
Психологія на шляху духовного зцілення.
Психіка - інструмент, а не мета.

Ядвіга і Марчін Прокіп (Jadwiga Prokop, Marcin Prokop) - фахівці проекту "Школа батьків" (Польща, Краків), батьки шістьох дітей, діляться своїм психолого-педагогічним та сімейним досвідом; розмірковують на тему взаємодії сім'ї і сімейного психолога, розподілу меж відповідальності, місце психолога в християнській спільноті, в християнській громаді.

Лекція психолога, протоієрея Андрія Лоргус 4 березня 2016

Семінар «Пізнати Бога і людину. Агіотерапія — шлях до зцілення».
До Львова приїхали агіотерапевти з Хорватії, спеціально щоб навчити священників того, як можна й потрібно лікувати душевні людські рани — християн та нехристиян.
Відомі хорватські лікарі Івіца Луліч та Лейла Црнек, які прибули на прохання Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я,


аудіозапис семінвру

Вальтер та Інґрід Тробіш

МОЄ ПРЕКРАСНЕ ВІДЧУТТЯ

Пропонуємо увазі шановних читачів листування лютеранського пастора Вальтера Тробіша (1923-1979) та його дружини Інґрід з німецькою дівчиною – «Ілоною» – на тему мастурбації. Листування контроверсійне: важкувато було б очікувати від лютеран повної згідності з вченням Католицької Церкви. Особливо це стосується певних (здебільшого тимчасових) поступок та дозволів на дійства, які за своєю суттю об’єктивно морально невпорядковані, що, до речі, визнають і самі автори листів до «Ілони». І тим не менше: чутливість подружжя Тробішів, їх пасторальна вмілість і тактовність, вміння вчутися в індивідуальні глибинні проблеми особи, якій вони дораджують, та не «збувати» її сухими теоретичними «штампами», навіть якщо вони правильні, ненав’язування примусових норм та пошанування особистої свободи особи у прийнятті власного правильного рішення, до якого вони її лише делікатно «підводять», можуть стати взірцем і для душпастирів у лоні Католицької Церкви. Заслуговує схвалення і їхня відкритість при одночасному повному збереженні пристойності в обговоренні найінтимніших аспектів. Врешті, результат листування повністю узгоджується з моральним та пасторальним вченням Католицької Церкви: «Ілона» усвідомлює гріховність мастурбації для неї, сповідається (звичайно, так, як це можливо у лютеран) та виростає з незрілості автоеротизму до повного прийняття своєї жіночості.
Надзвичайно корисним є висвітлення вікових, психологічних та особистих проблем, які часто стають причиною мастурбації, тому що «педагогічні дії повинні бути спрямовані радше проти причин, аніж на пряме придушення даного явища».[1] Просто незамінним для пасторальної праці стане також вміле представлення психології розвитку та стосунків між статями, а також – «психології спокуси».
Надіємося, що дане листування стане допомогою всім тим, яких заторкує проблема мастурбації, незалежно від їхнього віку, статі, стану чи покликання. Сподіваємося також, що воно стане у пригоді душпастирям, батькам, катехитам, вихователям та усім, хто працює з молоддю. Водночас застерігаємо тих, які свобідні від даного явища, і/або не потребують працювати з цією проблемою в рамках своїх пасторальних чи професійних обов’язків: з огляду на можливі спокуси потрібно добре зважити, чи взагалі братися за читання цих листів. Але, у будь-якому разі: їх не можна читати частинно. Потрібно перечитати усе листування, щоби могти сформувати собі належне судження. Просимо також читати його критично, оцінюючи у світлі католицького морального вчення: в жодному разі не можна механістично переносити прочитані поради у свої або чиїсь конкретні ситуації (проти такого перенесення виступають самі автори).
Очікуємо також, що дане листування викличе відгук етиків, фахівців з морального та пасторального богослов’я і допоможе краще сформулювати й дати моральну оцінку тим аспектам явища мастурбації, які недостатньо виразно висвітлені в документах Учительського Уряду Католицької Церкви, а також в моральних і пасторальних творах на дану тему.
І ще одне: декого може шокувати, що відчуття, яке виникає з мастурбації, у заголовку названо «прекрасним». Саме так: людська статевість – Боже творіння, і тому тілесні відчуття, які виникають внаслідок вживання статевої здатності, – прекрасні. Вони не перестають бути прекрасними через те, що людина не приймає їх як взаємний дар у відданій любові, а «краде» для себе. І саме за «крадіж» цих відчуттів людина відчуває вину та несе (більшу чи меншу) моральну відповідальність перед Тим, Хто їх такими прекрасними створив.

Петро Гусак