Українська асоціація християнської психології

АНОТАЦІЯ
У дослідженні розглянуто трактування природи переживань як духовно-екзистенційного феномену і як форми вияву активності особистості на історичному полотні розвитку психологічної науки. Аналізується онтологія, феноменологія та властивості переживань, характеризуються способи їх вираження особистістю і фундаментальні екзистенційні та духовні вболівання на її динамічно змінному життєвому шляху.

In the research is examined the interpretation of the nature experiences as spiritual-existential phenomenon and as a form of expression of the individual’s activity on the historical canvas of development of psychological science. Is analyzed ontology, phenomenology and properties of experiences, are characterized ways of their expression by personality and the fundamental existential and spiritual experiences on its dynamically changing life path.

КЛЮЧОВІ СЛОВА
переживання; особистість; внутрішній світ особистості; здатність переживати; екзистенційні переживання; містичні пережиття

Якщо людина прагне до отримання задоволення від зовнішніх стимулів, у неї нерідко розвивається пристрасть до стресу, залежність від стресу. Нові відчуття — завжди деякий стрес, при якому тут же починають свою роботу відповідні гормони. В результаті виникає задоволення, споріднене отримуваному від наркотика. Завдяки приємним відчуттям, які виникають під впливом гормонів стресу, людина вважає нове переживання таким, що хвилює і захоплює.
Невгамовне прагнення до відчуттів, які дають гормони, призводить до залежності від життя в екстремальних обставинах. Пристрасть розвивається, і людина невпинно шукає чогось нового, незвичайного, незвіданого, такого, що розбурхує почуття. Він живе серед загострення пристрастей, коли бурхливі події безперервно змінюють один одного. А результат?

Чи можна пізнавати та лікувати людину, уникаючи понять «душа» і «духовний»?
Чи можна лікувати суспільство, уникаючи сфери духовної?
Чи є сенс, говорячи про суспільні проблеми, загострювати увагу на кризі духовності?

Ольга Климишин – доктор психології, професор ПНУ. в передачі на ТРК "Карпати"

Публічна лекція професора Альфрида Ленгле (Австрія) з клінічного застосування екзистенціального аналізу в терапії прикордонного особистісного розладу.

рос. мова

Нарцисизм – схильність характеру до надмірної самозакоханості і завищеної самооцінки, що абсолютно не відповідає дійсності.
Нарцисизм, як термін походить від давньогрецького міфу про Нарциса, прекрасного юнака, який відкинув любов німфи Ехо, за що був приречений на любов до самого себе. У підсумку, коли він побачив своє відображення у воді, не зміг відірвати очей від нього і з часом перетворився на квітку нарцис.

Лекції Анастасії Долганової
1. про особистості нарцистичного типу
2. про нарцистичні жертви: шість історій
3. про нарцисизм і нарцистичні жертви (15.09.2017)

«Цього не може бути!», «Чому це сталося зі мною? За що ?! »,« Де був Бог, якщо це все сталося? »,« Бог - садист, раз це допустив? Або Його просто немає? »,« Це я в усьому винен, Господи, я виправлюся, тільки поверни, спаси, зціли! »,« Все безглуздо і ніщо вже не допоможе »- це і багато іншого переживає людина в ситуації трагедії, втрати, горя.
Які психологічні закономірності переживання горя?
Через які стадії проходить людина в своєму горі?
Як залишитися віруючим, не втекти, розчарувавшись, з Церкви і від Бога?
Про ці питання під час лекції Марини Філоник - християнського психотерапевта, викладача Асоціації розуміючої психотерапії.

Найважче часом - прийняти своє безсилля, а найважливіше - залишитися в стосунках з Богом, навіть коли Його вже майже ненавидиш.