Християнська психологія » Психологія особистості » ТАТУ ЯК СПОСІБ САМОПРЕЗЕНТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

 

ТАТУ ЯК СПОСІБ САМОПРЕЗЕНТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Автор: Наталія Бакай від 28-10-2019, 21:43, переглянули: 31

ТАТУ ЯК СПОСІБ САМОПРЕЗЕНТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНОМУ СВІТІ
Самопрезентація в процесі життєдіяльності суб’єкта виступає важливим регулятором його соціальної поведінки. Завдяки самопрезентації як невід’ємній частині індивідуальної соціальної поведінки кожна людини дозволяє:
• отримувати від інших людей потрібні ресурси (матеріальні, інформаційні, емоційні та інші). Людина, що уміє подати себе, легше за інших влаштується на роботу, сподобається чоловікові або жінці, знайде спільну мову з керівником і т. д.;
• конструювати образ власного «Я». Образ «Я» залежить не тільки від власних переконань суб’єкта, але також і від того, як, на його думку, його бачать інші;
• відносно пластично протікати соціальним контактам. У спілкуванні це дозволить істотно згладити моменти критики, знизити конфронтацію і агресію [6].
Самопрезентація різними авторами розглядається як: засіб організації взаємодії з іншими людьми для досягнення своїх цілей ; форма соціальної поведінки; засіб підтримки самооцінки; засіб формування образу "Я" і самооцінки; самовираження; прийом усунення когнітивного дисонансу; реалізація мотивації досягнення або ж уникнення невдач ; створення стану об'єктивної самосвідомості в результаті сприйняття чужих оцінок ; наслідок підвищення мотивації в результаті фокусування уваги на собі; прояв прагнення до влади в міжособистісних відносинах; особистісна риса ; представлення своїх особистісних якостей у зв'язку з потребою в довірчих відносинах або для встановлення взаємодії .
У сучасному світі мотиваційними чинниками самопрезентації науковці виокремлюють особливості самоставлення, рівень суб’єктивного контролю, спрямованість особистості, емоційну спрямованість, систему термінальних і інструментальних цінностей, мотивацію досягнення успіху і уникнення невдач.
У суспільстві з кожним роком з’являється все більше варіантів для самовираження, одним з яких є татуювання. І хоча витоки татуювання тіла сягають в далеке минуле і беруть свій початок з часів первісних племен і народів, тату міцно закріпилось і набуває популярності в сучасній культурі та візуальному мистецтві. Завдяки татуюванню особистість певним чином формує соціальну позицію стосовно власної індивідуальності, оскільки певний символи чи малюнок змінює ставлення до себе зі сторони соціуму. В свою чергу особистість, «відзначаючи» своє тіло різноманітними знаками, символами змінює свою поведінку, що впливає на самовираження. Сьогодні тату вийшло за рамки буденного і стереотипного уявлення. З процесом популяризації цього способу самовираження, татуювання, складність символіки якого будувалося століттями, перейшло в явище повсюдне.
Татуювання (від полінезійської - «тату») означає нанесення на людину різних слів, знаків або малюнків шляхом глибокого підшкірного проникнення голки та фарби[4]. Воно є своєрідним «клеймом» на людському тілі і може бути декоративним, символічним, статусним (у певних соціальних групах).
Насьогодні серед найпоширеніших мотивів татуювання є:
1) спосіб самовираження, самопрезентації бажання виділитися, бути оригінальним;
2) переконання (релігійні, емблеми клубів, організацій);
3) мотив, викликаний комплексом неповноцінності, відчуттям незахищеності і особистої слабкості;
4) статусна мотивація (відноситься до кримінального світу);
5) косметична, маскування шрамів, родимих плям [4].
Щодо сучасного татуювання, то воно набуло дещо видозмінених смислових наповнень. Так, військовослужбовці доволі часто використовують татуювання, задля позначення їхньої приналежності до обраної професії. Також практика активного нанесення малюнку на тіло є у представників кримінального світу та засуджених. Тому розуміючи зміст татуювань та особливості їхнього розміщення на тілі, доволі легко інтерпретувати і описувати поведінку та особистісні якості.
Аналізуючи зміст татуювань варто зазначити , що доволі часто у татуюваннях люди використовують символи рослина або тварин. Наявність рослин, зокрема квітів у татуюваннях свідчить про чуттєвість, вразливість, естетичну спрямованість особистості, «бажання бути кращим, ніж є насправді».
Найпопулярнішою твариною, присутньою в татуюванні є, звичайно, дракон. Він поєднує в собі протилежності: вогонь і воду, і символізує силу і владу. Намальований короп говорить про мужність і відвагу, а тигр ? символ безстрашності. Особи, що обирають лева, можуть підкреслювати особливу силу, владу і могутність або ж навпаки прагнути її набути; ті хто зображає на тілі голубів, демонструє лагідність, ніжність, чистоту і любов. Якщо люди для тату обирають символ риби, якоря криптограми грецькими буквами (Ісус Христос Божий Син Спаситель) вони транслюють через тіло надію на порятунок душі.
Досить часто використовують татуювання у вигляді букв, слів та словосполучень Вони є таким собі «емоційним повідомленням» на тілі людини про важливих людей або улюблені місцях.
На наявність татуювань у людини впливають не тільки зовнішні фактори, такі як мода або прихильність до субкультур, а й психологічні аспекти, такі як: внутрішнє бунтарство, закарбування спогадів і бажання жити в минулому, позбавлення від комплексів, спосіб позбавлення від болю морального через біль фізичний та інше. Для одних тату ? разовий експеримент, для інших ? стиль життя, в когось ? можливість заявити про себе.
Варто зазначити, що для досягнення цілей самопрезентації, їй потрібно правильно організовувати процес управління враженням про себе, керуючись особливостями соціуму, якому людина презентує себе зі своїми індивідуальними особливостями. Для досягнення успішної самопрезентації особа використовує певні стратегії, техніки і тактику самопрезентації.
Висновок. Безперечно, ефективність самопрезентації визначається доцільним використанням спеціальних технік і стратегій, а також природним умінням людини поводити себе відповідно до ситуації, висловлювати свої емоції, світогляд та характер шляхом татуювання. Самопрезентація є реальним засобом формування образу Я. В системі особистісних орієнтирів вона помічає «точку перетину» соціального та внутрішньопсихологічного в структурі особистості.
Зрештою, можна стверджувати,що прояв власного «Я», інформаційне наповнення про особистість та її життя, бажання, емоції через татуювання – все це було від початку й до сьогодні, адже цей специфічний вид самопрезентації зародився ще у давніх племенах і досі актуальний, задля привертання до себе уваги та невеличкого опису особистості, що має характерні візерунки на власному тілі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Гофман Э. Представление себя другим в повседневной жизни / Э. Гофман. — М., 2000. — 302 с.
2. Зарицька В. В. Формування здатності до самореалізації. Програма для старшокласника / Укл. В. В. Зарицька. – Запоріжжя: Час, 2004. – 24 с.
3. Капустюк О. М. Самопрезентація як засіб створення позитивного іміджу особистості: дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / Капустюк Олена Миколаївна. — К., 2007. — 252 с.
4. Татуировки [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.moda-i-zdorovie.ru/tattoo/reasons.html
5. Татуювання. Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. Режим доступу: URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Татуювання.
6. Федорова Н. А. Проблема самопрезентации в современной социальной психологии: использование понятийного аппарата теории деятельности [Електронний ресурс] / Н. А. Федорова. Режим доступу: http://www.ipras.ru/cntnt/rus/dop_dokume/mezhdunaro/nauchnye_m/razdel_3_a/fedorova_n.html



Категорія: Психологія особистості, Блог Наталії Бакай

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар:
Введіть захисний код: *