«Час зцілює рани», – часто говорять людям, які втратили дитя. Це мало би бути втіхою, а стається навпаки. Важливо, щоб такі батьки могли поділитися своїм болем, тугою, труднощами і радощами, щоб вони могли говорити про свою дитину, щоб не відчували самотності. Втрата ненародженої дитини не минає безслідно. Навіть у випадку викидня або народження мертвої дитини, часто батьки мають відчуття провини. Щоб допомогти людям у подібних ситуаціях, Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я напрацювала спеціальну програму під назвою Місія «Рахиль». Це програма для зцілення ран, що залишаються на людській душі через втрату ненародженої дитини. Місія «Рахиль» – це також мережа фахівців (священиків, монахинь, психологів, психотерапевтів, медичних капеланів, волонтерів), які забезпечують духовно-психологічну опіку особам, котрі зіткнулися з проблемою втрати ненародженої дитини (через викидень, позаматкову вагітність, аборт, використання ранньо-абортивних засобів, штучне запліднення). Вони покликані супроводжувати людину на шляху її зцілення через подолання смутку за втраченою дитиною, оздоровлення стосунків у сім’ї, відновлення відносин з Богом та возз’єднання з Церквою.Про ініціативу допомоги жінкам, які втратили дітей до народження, розповідають активісти місії "Рахиль": фахівець з біоетики отець Руслан П'яста та психолог Юлія Атаман.
