Українська асоціація християнської психології

Нас запитували, чи є якась зміна в рішенні Церкви стосовно масонських товариств, оскільки новий Кодекс Канонічного Права, на відміну від попереднього, не згадує про них виразно.

...

• Хто такий Ісус?
  
• Чому Він і досі захоплює людей?
  
• Чи має Він що сказати сучасному світу?
  
• Чи варто собі Ним морочити голову?
  

У цій брошурі ви знайдете відповіді на ці та інші запитання і дізнаєтеся, що означає для християнської віри життя, смерть і воскресіння Ісуса.

Автор, Нікі Ґамбл, є британським юристом, богословом і пастором Англіканської Церкви, ініціатором курсу Альфа (Alpha), популярної презентації Християнства як у колах протестантських, так і в католицьких та православних по цілому світу.

Завантажуйте, роздруковуйте, підписуйте, надсилайте ієрархії Ваших Церков.


Для духовенства і мирян УГКЦ та РКЦ - обґрунтування з Катехизму Католицької Церкви:

§ 1345: “Маємо свідчення з ІІ-го століття св. Юстина Мученика про головні риси Євхаристійної відправи. Вони залишились такими ж до наших часів для всіх великих літургійних родин. Ось що він пише близько 155 року, щоб пояснити поганському імператорові Антоніну Пієві (138-161 рр.), що роблять християни: «У день, названий днем Сонця, відбуваються збори в одному місці всіх тих, хто живе в місті чи в селі. Читаються спогади апостолів і писання пророків, наскільки дозволяє час. Коли читач закінчує, той, хто головує на зібранні, промовляє слово, щоб спонукати і закликати до наслідування тих гарних речей. Згодом ми всі разом встаємо і молимося» (Св. Юстин, Апології, 1, 67.) «за нас самих [...] і завсіх інших, де б вони не були, [...] щоб отримати благодать виконувати в житті добрі діла і зберігати заповіді, щоб таким чином осягнути вічне спасіння. По закінченні молитви ми вітаємо один одного поцілунком. Згодом тому, хто головує над братами, приносять хліб і чашу з вином, змішаним з водою. Він їх приймає і воздає хвалу Отцеві всесвіту через ім’я Сина і Духа Святого і складає обширну подяку (гр. eucharistian) за дари, що їх нам Бог зволив уділити. Коли голова зібрання закінчує молитви і подяку, усі присутні люди радісно виголошують: Амінь! (...) Коли той, хто головує, закінчив подяки, а народ радісно відповів, ті, кого в нас називають дияконами, роздають кожному з присутніх «євхаристизовані» хліб і вино з водою (eucharistian: перетворені Євхаристійною молитвою), а також несуть тим, хто відсутній» (Св. Юстин, Апології, 1, 65.)”.

У зв’язку з листами і публікаціями групи оо. Василіян з ліквідованої чеської делегатури, що перебували в с. Підгірці Львівської області, загострилися спроби «реанімувати» гаряче проваджену в минулому столітті в УГКЦ і пригаслу з часу виходу її з підпілля дискусію стосовно богословського і літургійного терміну «православний».

Professor Seifert Defends Himself and the Truth against the Unjust Treatment and Accusations of the Archbishop of Granada

The recent dismissal of Professor Josef Seifert – the prominent Catholic philosopher, who has been punished by his Spanish archbishop for publishing polite questions with regard to Amoris Laetitia – has provoked an international just indignation. Among the commentators of this incident are: Bishop Athanasius Schneider; Professor Claudio Pierantoni; Dr. John Haas, and Professor Paolo Pasqualucci. The story also has found its way into an article of the New York Times. This collective reaction shows the gravity of the unjust treatment of the highly respected Professor Seifert, as well as the danger of a direct attack on legitimate academic freedom.