Цей судовий процес я програв: і суд першої інстанції, і апеляційний суд прийняли рішення на користь УКУ.
Я цим не збентежений: Коли Бог закриває одні двері, Він відчиняє тисячу інших. Однак, мені вже довелося почути, що в церковному і громадському середовищах ширяться чутки й хибні тлумачення щодо цієї моєї судової тяганини з УКУ.
Отож, щоби роз'яснити ситуацію й запобігти хибним чуткам і тлумаченням, я вирішив удоступнити текст моєї Позовної заяви для широкого загалу.
(Сума морального відшкодування, наведена в Позовній заяві, була радше символічною: йшлося про сам факт такого відшкодування).
Галицький районний суд м. Львова
79018, Львівська обл., м. Львів,
вул. Чоловського, 2
Позивач:
Гусак Петро Романович, к.ф.н., доцент кафедри філософії ЗВО “Український католицький університет”, ...
Засіб зв’язку ...
Відповідач:
Заклад вищої освіти «Український Католицький Університет», місцезнаходження: місто Львів, вул. Іларіона Свєнціцького, 17
..., засіб зв’язку ...
Ціна позову: 25000 грн.
Я, Гусак Петро Романович, отримав першу вищу освіту у Львівському державному університеті ім. Івана Франка (тепер — Львівський національний університет ім. Івана Франка) за спеціальністю “класична філологія” (роки навчання: 1989-1994) і 24.06.1994 року отримав диплом спеціаліста з кваліфікацією “Філолог-класик. Викладач класичних мов”. Другу вищу освіту я здобув у Міжнародній академії філософії в Князівстві Ліхтенштайн, навчаючись у ній від осіннього семестру 1993 року (сумістивши рік навчання з навчанням в ЛДУ ім. Івана Франка) до кінця осіннього семестру 1996 року як регулярний студент, а від весняного семестру 1997 року до 2004 року — як докторант-заочник. У листопаді 1996 року я здобув у Міжнародній академії філософії в Князівстві Ліхтенштайн ступінь магістра філософії, а в червні 2004 року — ступінь доктора філософії (Philosophiae doctor, скорочено: Ph.D.). В результаті процесу нострифікації та повторного захисту дисертації перед Спеціалізованою вченою радою Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна мені присуджено ступінь кандидата філософських наук зі спецальності 09.00.04 “Філософська антропологія. Філософія культури” та 31 травня 2011 року видано диплом кандидата наук ДК № 068108.
Починаючи з вересня 1997 року до лютого 1999 я працював викладачем філософії Львівської Богословської Академії, з березня 1999 року до березня 2006 року (а від березня 2006 року до вересня 2014 року на 0,5 ставки) — науковим співробітником Інституту родини і подружнього життя Українського Католицького Університету УГКЦ, від квітня 2006 року — старшим викладачем, а від 2011 року — доцентом кафедри філософії ВНЗ (тепер — ЗВО) “Український католицький університет” (копія Особової картки додається).
05 лютого 2015 року на засіданні кафедри філософії ВНЗ (тепер ЗВО) “Український католицький університет” було затверджено тему моєї дисертації “Моральність у Старому Завіті крізь призму старозавітної антропології. Спроба філософської герменевтики (на основі П’ятикнижжя та Історичних книг Септуагінти)” на здобуття вченого ступеня доктора філософських наук, доцента кафедри філософії Гусака Петра Романовича (копія Витягу із Протоколу № 7 засідання кафедри філософії ВНЗ УКУ від 05.02.2015 р. додається).
Відповідно до наказу Закладу вищої освіти «Український католицький Університет» № 78-0 від 23 лютого 2021 року «Про проведення чергової та позачергової атестації науково-педагогічних працівників» проведено чергову та позачергову атестацію науково – педагогічних працівників.
Зазначені атестації проводились відповідно до Наказу Закладу вищої освіти «Український католицький Університет» № 127-0 від 01 квітня 2021 року «Про затвердження Положення про атестацію науково-педагогічних працівників Українського Католицького Університету», протоколу засідання атестаційної комісії від 21 та 22 квітня 2021 року, а також рішень Вченої ради УКУ від 12 травня 2021 року, протокол № 10.
22 квітня 2021 року відбулася чергова атестація мене — доцента кафедри філософії Закладу вищої освіти “Український католицький університет” (далі — ЗВО УКУ) Гусака Петра Романовича, в режимі онлайн із застосуванням системи Zoom.
Згідно з наказом Ректора ЗВО “Український католицький університет” о. д-ра Б. Праха № 78-0 від 23.02.2021 року “Про проведення чергової та позачергової атестації науково-педагогічних працівників” (копія наказу додається), п. 2 “Затвердити склад атестаційної комісії” (Додаток 2 до наказу № 78-0: копія додається) було затверджено такий персональний склад атестаційної комісії УКУ:
Голова комісії:
Добко Тарас — перший проректор: кандидат філософських наук за спеціальністю 09.00.07 Етика
Члени комісії:
1. Опацька Софія — проректор з науково-педагогічної роботи, кандидат економічних наук
2. Притула Ярослав — декан факультету прикладних наук, кандидат фізико-математичних наук
3. Щурко о. Юрій — декан філософсько-богословського факультету: доктор біблійного богослов’я, фахівець з текстів Нового Завіту
4. Стельмах Світлана — декан факультету наук про здоров’я: кандидат педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки
5. Турчиновський Володимир — декан факультету суспільних наук: кандидат філософських наук за спеціальністю 09.00.07 Етика
6. Ясіновський Андрій — декан гуманітарного факультету: кандидат історичних наук
7. Яськів Олег — проректор з наукової роботи: доктор технічних наук за спеціальністю 05.02.01 Матеріалознавство
8. Кульчицька Уляна — заступник першого проректора з управління персоналом: без наукового ступеня
9. Цар Христина — заступник керівника відділу управління персоналом, секретар комісії: без наукового ступеня
Таким чином, в складі комісії, котра атестувала Позивача — доцента кафедри філософії ЗВО “Український католицький університет” Гусака Петра Романовича, котрий має ступінь кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.04 Філософська антропологія, філософія культури, були тільки двоє філософів зі ступенем “кандидат наук” і то не за спеціальністю Позивача, а за суміжною спеціальністю 09.00.07 Етика. Єдиний присутній в атестаційній комісії доктор наук має науковий ступінь взагалі не за профілем філософії, тим більше — не за профілем спеціальності Позивача. Таким чином, в атестаційній комісії не було жодного фахівця за науковим профілем Позивача.
Отже, не будучи компетентною щодо змісту наукової діяльності Позивача, атестаційна комісія могла задавати Позивачеві тільки формально-процедурні питання,
Під час атестації не комісія не брала до уваги педагогічну роботу Позивача, зміст створених ним та викладуваних дисциплін, якість знань студентів, яка підтверджується результатами їхнього поточного й семестрового контролю, керівництво науковими роботами (курсовими і магістерськими працями) студентів, консультації студентам у позаурочний час, участь Позивача в екзаменаційних комісіях, а також наукова діяльність Позивача: провадження ним кафедрального проєкту “Науковий збірник кафедри філософії УКУ” (Позивач є співавтором, науковим редактором текстів та перекладачем матеріалу до збірника) та участь у науковому проєкті Інституту родини і подружнього життя УКУ: видання українського перекладу “Богослов’я тіла” Папи Івана Павла ІІ (Позивач є науковим редактором усього об’ємного видання: 632 сторінки книжкового оригіналу). Участь Позивача у згаданих проєктах є підставою для незалучення ним інших наукових грантів (Позивач не мав би можливості їх освоїти) та неучасті Позивача в програмах міжнародного обміну: Позивач з огляду на здійснювані ним згадані наукові проєкти не мав часу і фізичних можливостей брати в них участь (тим більше — в часі карантину, локдаунів і закриття кордонів, які тривають від 15.03.2020 року і досі).
Затвердження результатів атестації науково-педагогічних працівників УКУ відбулося в результаті голосування на засіданні Вченої ради Українського католицького університету 12 травня 2021 р.: це голосування відбулося “пакетом” (без персонального голосування по кожному з атестованих працівників): таке голосування є грубим порушенням процедури затвердження результатів атестації, оскільки голосування повинно відбуватися персонально по кожному з атестованих працівників.
Пунктом 4.11 Положення про атестацію науково-педагогічних працівників Українського Католицького Університету, яке затверджено Вченою Радою УКУ 31 березня 2021 року та ректором УКУ 01 квітня 2021 року є передбачено, що «рішення приймається стосовно кожного науково-педагогічного працівника,…» тобто рішення і голосування по кожному науково-педагогічному працівнику приймається персонально.
Внаслідок застосованого способу голосування “пакетом” ті керівники підрозділів, чиї працівники пройшли атестацію з позитивним результатом, були вимушені голосувати “за” результати атестації й не могли висловити своєї незгоди з порушеннями процедури чи результатом атестації щодо окремих працівників (зокрема — щодо Позивача).
Вважаю, що при грубому порушенні процедури голосування на засіданні Вченої ради («пакетним» способом, а не персонально) ректор не мав права приймати наказ № 216-О від 13 травня 2021 року «Про підсумки чергової та позачергової атестації науково-педагогічних працівників», яким фактично додатково затвердив вказані порушення.
23 червня 2021 року я звернувся з листом (електронною поштою та в паперовому варіанті — через представника Президента УКУ п. Юрія Романова) до Президента ЗВО УКУ Бориса Ґудзяка, у якому, спираючись на п. 6.5.4. Статуту ЗВО “Український католицький університет” (“Президент УКУ: ... - має право призупинити дію будь-якого рішення Ректора чи Ректорату з наступним винесенням цього питання на розгляд Сенату (Наглядовій Раді)”), я просив його призупинити дію наказу № 216 -О від 13 травня 2021 р., зокрема в частині, котра стосується доцента кафедри філософії УКУ Гусака Петра Романовича, та призупинити затвердження результатів атестації науково-педагогічних працівників УКУ в результаті голосування на засіданні Вченої ради Українського католицького університету 12 травня 2021 р., оскільки це голосування відбулося “пакетом” (без персонального голосування по кожному з атестованих працівників): таке голосування є грубим порушенням процедури затвердження результатів атестації, оскільки голосування повинно відбуватися персонально по кожному з атестованих працівників. Жодної реакції на цей мій лист я не отримав.
У п. 5.2.6 згаданого “Положення”, де йдеться про вимоги до претендента на посаду доцента кафедри, нічого не сказано про зміст і якість викладання, про керівництво студентськими роботами та індивідуальну працю претендента зі студентами. Створюється враження, що ці вимоги написані для претендента на посаду наукового співробітника науково-дослідної установи, а не педагога-викладача. (Копія “Положення про професійно-кваліфікаційні вимоги до претендентів на посади науково-педагогічних працівників Університету” додається).
Під час засідання атестаційної комісії декан Філософсько-Богословського факультету ЗВО УКУ Юрій Щурко вів себе по відношенню до Позивача неетично, звертався у грубій формі (на “ти”), назвав дисертаційне дослідження Позивача “наївним”, поставу Позивача — софістичною, задавав питання, які виходили за рамки атестаційного періоду (2016-2021 роки) стосовно усунення Позивача від викладання у Львівській Духовній семінарії УГКЦ у 2002 році (Позивач тоді і тепер вважає тодішні дії керівництва ЛДС неправомірними) й звинуватив Позивача в “неінтегрованості його особистості” з погляду духовного життя та вчення Католицької Церкви, зокрема через те, що Позивач вважає своїм обов’язком як філософа й має для цього достатньо компетенцій: йдеться про критику Позивачем з позиції етики “Зауваги щодо моральності використання деяких вакцин анти-Covid-19”, виданої Конгрегацією доктрини віри, — як двозначної, релятивістської та консеквенціоналістської й такої, що суперечить незмінному моральному вченню Католицької Церкви, з яким Позивач у цій сфері ґрунтовно обізнаний, а відтак вважає таку поведінку декана Юрія Щурка зневажливою по відношенню до Позивача.
Цього ж дня, 22 квітня 2021 року, Позивач від імені Первинної організації Вільної профспілки освіти і науки України ЗВО “Український католицький університет”, яку він очолює, подав на ім’я Ректора ЗВО УКУ заяву про неетичну поведінку декана Філософсько-Богословського факультету Юрія Щурка під час атестації, у якій Позивач вимагав, щоб декан Юрій Щурко вибачився перед Позивачем у присутності атестаційної комісії. Відповіді на цю заяву Позивач до сьогодні не отримав.
19 травня 2021 року Позивачеві було надано копію Витягу з наказу № 216-0 від 13 травня 2021 року Про підсумки чергової та позачергової атестації науково-педагогічних працівників за підписом Ректора Богуслава Праха, у якій вказувався висновок атестаційної комісії, що Позивач — Гусак Петро Романович — не відповідає займаній посаді, та що комісія рекомендує не продовжувати з ним контракт .
Щойно після того, як Позивач 20.05.2021 року подав запит від імені Первинної організації Вільної профспілки освіти і науки України ЗВО “Український католицький університет”, яку він очолює, про повну інформацію, яка стосується атестації науково-педагогічних працівників ЗВО УКУ, і зокрема, про критерії, за якими було визначено, що Позивач не відповідає займаній посаді, йому було надано лист-відповідь від 27.05.2021 року з долученими копіями Наказу № 216-0 від 13 травня 2021 року, згаданою копією Витягу з наказу № 216-0 від 13 травня 2021 року, копією Витягу з протоколу засідання Вченої ради Українського католицького університету від 12 травня 2021 року — Про затвердження результатів атестації науково-педагогічних працівників УКУ та Витяг з протоколу № 2 засідання атестаційної комісії Українського католицького університету від 22 квітня 2021 року. У цьому Витязі з протоколу зазначено, що атестаційна комісія в складі Т. Добка (голови атестаційної комісії), Х. Цар, С. Опацької, Я. Притули, С. Стельмах, В. Турчиновського, А. Ясіновського, Ю. Щурка, О. Яськіва, У. Кульчицької слухала декана Філософсько-Богословського факультету Юрія Щурка, який представив звіт за атестаційний період і характеристику Позивача — доцента кафедри філософії Гусака Петра Романовича, і одноголосно вирішила визнати Позивача — доцента кафедри філософії Гусака Петра Романовича таким, що не відповідає займаній посаді. Серед пунктів аргументації на користь такого рішення є пункт 4 (п. 1.7, підпункт 4 Протоколу), котрий звучить: [беручи до уваги] громадську поведінку, яка здійснює негативний вплив на формацію студентів, скандалізує інших і виходить за межі етосу, передбаченого статусом викладача церковного факультету.
Я — Позивач — стверджую, що такі формулювання п. 1.7, підпункту 4 Протоколу є наклепом — завідомо неправдивими й бездоказовими оціночними судженнями, котрі порушують статтю 30 п. 2 Закону України “Про інформацію” (2657-XII, ред. від 16.07.2020): Я — Позивач — вимагаю, щоби Ректор та зазначені у складі атестаційної комісії особи навели детальні роз’яснення кожного словосполучення, які містяться в пункті 4 (п. 1.7, підпункті 4 Протоколу: [беручи до уваги] громадську поведінку, яка здійснює негативний вплив на формацію студентів, скандалізує інших і виходить за межі етосу, передбаченого статусом викладача церковного факультету).
Я — Позивач — вважаю, що непродовження строкового трудового договору (контракту) зі мною стало помстою за мою профспілкову діяльність, що не узгоджується зі ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», у якій зазначені гарантії профспілковим лідерам.
Зважаючи на наведене вище та відповідно до позиції Верховного Суду Рішення атестаційної комісії НЕ може бути єдиною підставою для звільнення працівника у зв’язку із невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації (ВС/КЦС № 297/3092/15-ц від 30.05.2018)
Відповідно до наведеної позиції Верховного суду «суд може визнати звільнення працівника правильним, якщо встановить, що воно здійснене на підставі фактичних даних, які підтверджують, що через недостатню кваліфікацію працівник не може належним чином виконувати покладених на нього трудових обов'язків, а від переведення на іншу роботу відмовився. Висновок суду про недостатність в особи кваліфікації, що перешкоджає належним чином виконувати посадові обов'язки, не може ґрунтуватися лише на матеріалах атестаційної комісії й показаннях свідків за відсутності інших об'єктивних даних щодо недостатньої кваліфікації, якими можуть бути, зокрема документи, звіти, плани, доповідні та інші докази неякісного чи неналежного виконання трудових обов'язків».
05 липня 2021 року на мою адресу надійшов лист про розірвання зі мною трудового договору.
21 липня 2021 року на мою адресу надійшов лист Українського Католицького Університету, від 14 липня 2021 року за № 40, у якому зазначається, що до мене звертаються начебто повторно, з повідомленням про необхідність з’явитися до Українського Католицького Університету, для ознайомлення з наказом про звільнення та отриманням трудової книжки.
Я, зі всією відповідальністю заявляю, що я Гусак Петро Романович працював, починаючи від квітня 2006 року — старшим викладачем, а від 2011 року — доцентом кафедри філософії ВНЗ (тепер — ЗВО) “Український католицький університет”, а відтак я продовжую працювати далі.
В останній день контракту 30 червня 2021 року я — Позивач — був на своєму робочому місці до завершення робочого дня і виконував роботу на кафедрі філософії УКУ (фото журналу видачі ключів за 30.06.2021 додається). У цей день від Відділу управління персоналом ЗВО УКУ не було жодної інформації для Позивача: Позивача не запросили у вищезгаданий відділ, не ознайомили з наказом про звільнення й не видали під розписку трудову книжку. Наступного дня, 01 липня 2021 року Позивач був у бухгалтерії ЗВО УКУ, де отримав довідку про доходи за останній рік. Жодної реакції з боку Відділу управління персоналом не було. В понеділок 5 липня Позивач був присутній на своєму робочому місці на кафедрі філософії УКУ (фото журналу видачі і здачі ключів за 05.07.2021 додається). Таким чином, Позивач має всі підстави вважати, що згідно зі ст. 36 п. 2 КЗпП трудові відносини фактично тривають: жодна зі сторін не поставила своєчасно вимогу про їх припинення.
06 липня 2021 року Позивач був на своєму робочому місці і в канцелярії УКУ з метою отримання копії наказу про атестацію.
Копію наказу про звільнення Позивач отримав поштою 21 липня 2021 року.
Відповідачем не тільки безпідставно мене звільнено (не зрозуміло до цього часу чи з підстави закінчення строку контракту, чи з ініціативи працедавця розірвано трудовий договір), а й грубо порушено процедуру звільнення, що є підставою для поновлення на роботі. На це звертає увагу ВС/Друга судова палата КЦС в постанові від 12 вересня 2018 р. у справі № 205/6983/16-ц.
ВС уважає, що оскільки під час звільнення позивача не було дотримано порядку його звільнення з роботи, це є підставою для визнання наказів про звільнення незаконними та поновлення позивача на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, виходячи з розрахунку наведеного судом
Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно ч.1 ст.23 КЗпП України потрудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
«Характер майбутньої роботи» - це означає, що за своїм характером робота є такою, яка не виконується постійно (сезонні роботи, хоча б вони і не були включені до списків (переліків) сезонних робіт, а також ті, які виконуються протягом певного строку тощо).
«Умови виконуваної роботи» - це таке формулювання, що визначає роботу як постійну, але у зв'язку з конкретними умовами її виконання трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк. Насамперед це може бути пов'язано з тим, що для виконання даної роботи вже прийнятий на роботу працівник, який, однак, протягом певного періоду не може виконувати свої трудові обов'язки. Для заміщення тимчасово відсутнього працівника і здійснюється прийняття на роботу іншого працівника за строковим трудовим договором.
«Інтереси працівника». - зацікавленість працівника у встановленні трудових відносин на певний строк звичайно обумовлюється сімейно-побутовими обставинами.
«інші випадки, передбачені законодавчими актами» під законодавчими актами тут слід розуміти акти органа законодавчої влади, тобто закони та кодекси
Можливість укладення строкових трудових договорів передбачена чинними законодавчими актами, зокрема, в наступних випадках:
1) оскільки в силу частини третьої с. 21 КЗпП у контракті може визначатися строк його дії, дозвіл укладати трудовий договір у формі контракту зазвичай означає можливість укладення строкового трудового договору;
2) ст. 7 КЗпП допускає можливість укладення строкового трудового договору з тимчасовими і сезонними працівниками.
Встановлення підзаконними актами можливості укладання строкових трудових договорів суперечила б ст. 23 КЗпП. Однак в низці випадків положення підзаконних актів, що передбачають укладення строкових трудових договорів, обумовлена тим, що трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк в силу характеру роботи чи умов її виконання. Тому не буде суперечити закону укладання строкових трудових договорів відповідно із:
1) п. 29 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням. В Порядку передбачається, що посади за штатним розписом, на які в поточному році мають бути прийняті молоді спеціалісти згідно з угодами, які вони уклали з керівниками навчальних закладів, не підлягають заміщенню іншими працівниками. За наявності ознак виробничої потреби на ці посади можуть бути прийняті інші працівники на строк до прийняття на роботу молодих спеціалістів;
2) п. 14, 15 Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт, яким передбачено укладення строкових трудових договорів з громадянами, які бажають прийняти участь в оплачуваних громадських роботах. Державна служба зайнятості направляє громадян для виконання таких робіт на підприємства, а трудовий договір працівник укладає безпосередньо з підприємством;
3) п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про переселення сімей у сільську місцевість і організований набір працівників", що передбачає укладання строкового трудового договору в порядку організованого набору працівників і переселення у сільську місцевість.
З іншого боку, зазначення у п. 1 Форми трудового договору між працівником та фізичною особою на необхідність включення до такого трудового договору умови про безстроковий чи строковий характер не може тлумачитись як встановлення законодавством дозволу на укладання строкового трудового договору. Аналогічним чином п. 10 Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього та четвертого рівнів акредитації ("відповідно до чинного законодавства при прийнятті на роботу науково-педагогічних працівників може укладатися безстроковий, строковий трудовий договір...") не може тлумачитись як підстава для укладання строкового трудового договору.
Також слід звернути увагу на оформлення мого звільнення у зв’язку із закінченням строку договору.
Відповідно до пункту 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України № 58 від 29.07.1993 (надалі – Інструкція) день звільнення працівника є останнім днем його роботи, тобто останнім днем дії строкового трудового договору.
Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4.2 Інструкції якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.
Відповідно до абз. 6, 7 п. 4.1 Інструкції при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.
Натомість, 30 червня, 1, 5 липня 2021 року і надалі я перебував на роботі і жодних оголошень про моє звільнення і клопотань про ознайомлення з наказом не було.
Ніхто не пропонував мені забрати належним чином оформлену мою трудову книжку, а відтак для мене є незрозуміла ця переписка і якісь винесення наказів про моє звільнення заднім числом, яка виникла після 5 липня 2021 року
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
Відповідно ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Згідно ст.1 КЗпП України законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.
Як вбачається із ст.5-1 КЗпП України держава гарантує громадянам правовий захист від незаконного звільнення, а також сприянні у збереженні роботи.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної
Відповідно до ч.5 ст.235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Підсумовуючи доводи викладені в даній позовній заяві моє звільнення з займаної посади, відповідно до наказу Відповідача № 304-к від 22 червня 2021 року, згідно п.2 ст.36 КЗпП України», є необгрунтованим та незаконним, чим порушені мої законні права та інтереси, та завдало мені моральної шкоди.
Обгрунтування моральної шкоди:
Внаслідок незаконного звільнення з роботи я був позбавлений засобів для існування, що завдало мені моральних страждань, погіршився мій емоційний та психологічний стан, я був позбавлений роботи та матеріального забезпечення, чим порушені мої нормальні життєві зв'язки. Мене, як профспілкового лідера та авторитетного науковця Відповідач поставив у становище безправної особи на очах у всього колективу та моїх студентів. Після кількох десятків років успішної науково-педагогічної праці Університет, якому я віддав понад 20 років свого життя, порушивши як матеріальні, так і процедурні норми щодо звільнення, залишає мені, як подяку за роботу, статус особи, що не відповідає займаній посаді. Це унеможливлює для мене не тільки подальшу участь у конкурсах на вакантні посади в УКУ, а й у інших закладах освіти.
Я змушений не тільки захищати своє право в суді, але і відшукувати можливості свого матеріального забезпечення (які для мене Відповідач свідомо ускладнив). Внаслідок протиправних дій Відповідача змінився нормальний устрій мого життя, погіршився стан здоров’я, зокрема психологічного, що завдало мені моральної шкоди у розмірі 25000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що згідно статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси.
Тобто, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.
Оскільки наявний факт порушення моїх прав у сфері трудових відносин (незаконного звільнення) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється у вигляді одноразової грошової виплати.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК надаю розрахунок витрат, понесених у зв’язку з підготовкою, поданням та розглядом даної справи:
Усна консультація адвокатом, вивчення документів, підготовка адвокатських запитів – 1 год
Підготовка та подання адвокатських запитів – 2 год
Підготовка позовної заяви – 5 год
Прогнозована участь у судових засіданнях – 2 засідання по 1 год
Підготовка інших процесуальних документів – 1 год
Всього – 10 год
1 год = 1500 грн.
10 год х 1500 грн = 15000 грн.
Підтверджую, що мною не подано іншого позову до цього ж Відповідача з тим самим предметом і з тих самих підстав.
Оригінали доданих до позовної заяви доказів наявні у Позивача.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» 1. від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
Строк подання позовної заяви не пропущено, оскільки копія наказу про звільнення надіслано мені 21 липня 2021 року
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 174-177 ЦПК України, ст.ст. 36 п. 2, 231, 233 КЗпП України,
1.Визнати незаконним та скасувати Наказ ЗВО «Український католицький університет» № 216-О від 13 травня 2021 року «Про підсумки чергової та позачергової атестації науково-педагогічних працівників» в частині доцента кафедри філософії Гусака Петра Романовича.
2.Визнати незаконним та скасувати Наказ ЗВО «Український католицький університет» № 304-К від 22 червня 2021 року « Про звільнення Гусака Петра».
3.Визнати трудовий договір між Позивачем та Відповідачем продовженим на невизначений строк.
4.Поновити позивача на посаді доцента кафедри філософії ЗВО «Український католицький університет»
5.Стягнути з Відповідача на користь Позивача Гусака Петра Романовича середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду у розмірі 25 000 грн та судові витрати.
Додатки:
1.Копія Витягу з Наказу ЗВО «Український католицький університет» № 216-О від 13 травня 2021 року «Про підсумки чергової та позачергової атестації науково-педагогічних працівників»
2.Наказ ЗВО «Український католицький університет» № 304-К від 22 червня 2021 року « Про звільнення Гусака Петра»
3.Копія листа № 32 від 01.07.2021 року, з копією конверта з штрих-кодом
4.Копія Листа № 40 від 14.07.2021 року, з копією конверта з штрих-кодом та додатками.
5.Копія Наказу 78-0 від 23 лютого 2021 року “Про проведення чергової та позачергової атестації науково-педагогічних працівників” та Додатку 2 до наказу № 78-0;
6.Копія витягу з Протоколу № 2 засідання атестаційної комісії Українського католицького університету від 22 квітня 2021 року;
7.Копія витягу з Протоколу № 10 засідання Вченої ради Українського католицького університету 12 травня 2021 р.;
8.Копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПЕРВИННА ОРГАНІЗАЦІЯ ВІЛЬНОЇ ПРОФСПІЛКИ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВНЗ “УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ”;
9.Копія заяви Голови ПО ВПОНУ Гусака П.Р. про неетичні дії декана Філософсько-Богословського факультету ЗВО УКУ Юрія Щурка під час атестації 22 квітня 2021 року ;
10.Копія листа до Президента УКУ від 23 червня 2021 року;
11.Копія Резюме Гусака Петра Романовича;
12. Копія Витягу з протоколу № 7 засідання кафедри філософії ВНЗ “Український католицький університет” від 5 лютого 2015 року;
13. Копія Особової картки Гусака Петра Романовича;
14. Копія Довідки про доходи за період: червень 2020 року — травень 2021 року;
15. Копія Диплому кандидата філософських наук Гусака П.Р.;
16. Копія Диплому доктора філософії (Ph.D.) Гусака П.Р.;
17.Копія Диплому магістра філософії Гусака П.Р.;
18. Копія Диплому спеціаліста класичної філологї і Додатку до Диплому спеціаліста Гусака П.Р.;
19. Копія сертифікату про завершення семінарів із праці з алкогольно залежними Гусака П.Р.;
20. Фото журналу видачі ключів ФБФ УКУ за 30.06.2021 р.;
21. Фото журналу видачі ключів ФБФ УКУ за 05.07.2021 р.;
22.Копія Повідомлення про необхідність отримання трудової книжки (від 01.07.2021 р.), конверта і Повідомлення про вручення 05.07.2021 р.;
23.Копія Запиту від ПО ВПОНУ ВНЗ УКУ від 20.05.2021 р. про результати атестації Гусака П.Р. (про підстави визнання доцента кафедри філософії ЗВО УКУ Гусака Петра Романовича таким, що не відповідає займаній посаді);
24.Копія відповіді Ректора УКУ від 27 травня 2021 р. на Запит від 20.05.2021 р.;
25. Копія Запиту від ПО ВПОНУ ВНЗ УКУ від 01.06.2021 р. про результати атестації науково-педагогічних працівників УКУ;
26. Копія відповіді Ректора УКУ від 07 червня 2021 р. на Запит про результати атестації науково-педагогічних працівників УКУ;
27.Копія Повідомлення про необхідність отримання трудової книжки (від 14.07.2021 р.), копії наказу № 304-К від 22.06.2021 р. про звільнення Гусака Петра, конверта і Повідомлення про вручення 21.07.2021 р.;
28. Копія Положення про професійно-кваліфікаційні вимоги до претендентів на посади науково-педагогічних працівників університету (УКУ);
29. Копія Положення про атестацію науково-педагогічних працівників Українського католицького університету
30.Копія позовної заяви та доданих до неї документів для Відповідача.
30.07.2021
Позивач П.Р. Гусак
Я цим не збентежений: Коли Бог закриває одні двері, Він відчиняє тисячу інших. Однак, мені вже довелося почути, що в церковному і громадському середовищах ширяться чутки й хибні тлумачення щодо цієї моєї судової тяганини з УКУ.
Отож, щоби роз'яснити ситуацію й запобігти хибним чуткам і тлумаченням, я вирішив удоступнити текст моєї Позовної заяви для широкого загалу.
(Сума морального відшкодування, наведена в Позовній заяві, була радше символічною: йшлося про сам факт такого відшкодування).
+ + +
Галицький районний суд м. Львова
79018, Львівська обл., м. Львів,
вул. Чоловського, 2
Позивач:
Гусак Петро Романович, к.ф.н., доцент кафедри філософії ЗВО “Український католицький університет”, ...
Засіб зв’язку ...
Відповідач:
Заклад вищої освіти «Український Католицький Університет», місцезнаходження: місто Львів, вул. Іларіона Свєнціцького, 17
..., засіб зв’язку ...
Ціна позову: 25000 грн.
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
та стягнення моральної шкоди
про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
та стягнення моральної шкоди
Я, Гусак Петро Романович, отримав першу вищу освіту у Львівському державному університеті ім. Івана Франка (тепер — Львівський національний університет ім. Івана Франка) за спеціальністю “класична філологія” (роки навчання: 1989-1994) і 24.06.1994 року отримав диплом спеціаліста з кваліфікацією “Філолог-класик. Викладач класичних мов”. Другу вищу освіту я здобув у Міжнародній академії філософії в Князівстві Ліхтенштайн, навчаючись у ній від осіннього семестру 1993 року (сумістивши рік навчання з навчанням в ЛДУ ім. Івана Франка) до кінця осіннього семестру 1996 року як регулярний студент, а від весняного семестру 1997 року до 2004 року — як докторант-заочник. У листопаді 1996 року я здобув у Міжнародній академії філософії в Князівстві Ліхтенштайн ступінь магістра філософії, а в червні 2004 року — ступінь доктора філософії (Philosophiae doctor, скорочено: Ph.D.). В результаті процесу нострифікації та повторного захисту дисертації перед Спеціалізованою вченою радою Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна мені присуджено ступінь кандидата філософських наук зі спецальності 09.00.04 “Філософська антропологія. Філософія культури” та 31 травня 2011 року видано диплом кандидата наук ДК № 068108.
Починаючи з вересня 1997 року до лютого 1999 я працював викладачем філософії Львівської Богословської Академії, з березня 1999 року до березня 2006 року (а від березня 2006 року до вересня 2014 року на 0,5 ставки) — науковим співробітником Інституту родини і подружнього життя Українського Католицького Університету УГКЦ, від квітня 2006 року — старшим викладачем, а від 2011 року — доцентом кафедри філософії ВНЗ (тепер — ЗВО) “Український католицький університет” (копія Особової картки додається).
05 лютого 2015 року на засіданні кафедри філософії ВНЗ (тепер ЗВО) “Український католицький університет” було затверджено тему моєї дисертації “Моральність у Старому Завіті крізь призму старозавітної антропології. Спроба філософської герменевтики (на основі П’ятикнижжя та Історичних книг Септуагінти)” на здобуття вченого ступеня доктора філософських наук, доцента кафедри філософії Гусака Петра Романовича (копія Витягу із Протоколу № 7 засідання кафедри філософії ВНЗ УКУ від 05.02.2015 р. додається).
Відповідно до наказу Закладу вищої освіти «Український католицький Університет» № 78-0 від 23 лютого 2021 року «Про проведення чергової та позачергової атестації науково-педагогічних працівників» проведено чергову та позачергову атестацію науково – педагогічних працівників.
Зазначені атестації проводились відповідно до Наказу Закладу вищої освіти «Український католицький Університет» № 127-0 від 01 квітня 2021 року «Про затвердження Положення про атестацію науково-педагогічних працівників Українського Католицького Університету», протоколу засідання атестаційної комісії від 21 та 22 квітня 2021 року, а також рішень Вченої ради УКУ від 12 травня 2021 року, протокол № 10.
22 квітня 2021 року відбулася чергова атестація мене — доцента кафедри філософії Закладу вищої освіти “Український католицький університет” (далі — ЗВО УКУ) Гусака Петра Романовича, в режимі онлайн із застосуванням системи Zoom.
Згідно з наказом Ректора ЗВО “Український католицький університет” о. д-ра Б. Праха № 78-0 від 23.02.2021 року “Про проведення чергової та позачергової атестації науково-педагогічних працівників” (копія наказу додається), п. 2 “Затвердити склад атестаційної комісії” (Додаток 2 до наказу № 78-0: копія додається) було затверджено такий персональний склад атестаційної комісії УКУ:
Голова комісії:
Добко Тарас — перший проректор: кандидат філософських наук за спеціальністю 09.00.07 Етика
Члени комісії:
1. Опацька Софія — проректор з науково-педагогічної роботи, кандидат економічних наук
2. Притула Ярослав — декан факультету прикладних наук, кандидат фізико-математичних наук
3. Щурко о. Юрій — декан філософсько-богословського факультету: доктор біблійного богослов’я, фахівець з текстів Нового Завіту
4. Стельмах Світлана — декан факультету наук про здоров’я: кандидат педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки
5. Турчиновський Володимир — декан факультету суспільних наук: кандидат філософських наук за спеціальністю 09.00.07 Етика
6. Ясіновський Андрій — декан гуманітарного факультету: кандидат історичних наук
7. Яськів Олег — проректор з наукової роботи: доктор технічних наук за спеціальністю 05.02.01 Матеріалознавство
8. Кульчицька Уляна — заступник першого проректора з управління персоналом: без наукового ступеня
9. Цар Христина — заступник керівника відділу управління персоналом, секретар комісії: без наукового ступеня
Таким чином, в складі комісії, котра атестувала Позивача — доцента кафедри філософії ЗВО “Український католицький університет” Гусака Петра Романовича, котрий має ступінь кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.04 Філософська антропологія, філософія культури, були тільки двоє філософів зі ступенем “кандидат наук” і то не за спеціальністю Позивача, а за суміжною спеціальністю 09.00.07 Етика. Єдиний присутній в атестаційній комісії доктор наук має науковий ступінь взагалі не за профілем філософії, тим більше — не за профілем спеціальності Позивача. Таким чином, в атестаційній комісії не було жодного фахівця за науковим профілем Позивача.
Отже, не будучи компетентною щодо змісту наукової діяльності Позивача, атестаційна комісія могла задавати Позивачеві тільки формально-процедурні питання,
Під час атестації не комісія не брала до уваги педагогічну роботу Позивача, зміст створених ним та викладуваних дисциплін, якість знань студентів, яка підтверджується результатами їхнього поточного й семестрового контролю, керівництво науковими роботами (курсовими і магістерськими працями) студентів, консультації студентам у позаурочний час, участь Позивача в екзаменаційних комісіях, а також наукова діяльність Позивача: провадження ним кафедрального проєкту “Науковий збірник кафедри філософії УКУ” (Позивач є співавтором, науковим редактором текстів та перекладачем матеріалу до збірника) та участь у науковому проєкті Інституту родини і подружнього життя УКУ: видання українського перекладу “Богослов’я тіла” Папи Івана Павла ІІ (Позивач є науковим редактором усього об’ємного видання: 632 сторінки книжкового оригіналу). Участь Позивача у згаданих проєктах є підставою для незалучення ним інших наукових грантів (Позивач не мав би можливості їх освоїти) та неучасті Позивача в програмах міжнародного обміну: Позивач з огляду на здійснювані ним згадані наукові проєкти не мав часу і фізичних можливостей брати в них участь (тим більше — в часі карантину, локдаунів і закриття кордонів, які тривають від 15.03.2020 року і досі).
Затвердження результатів атестації науково-педагогічних працівників УКУ відбулося в результаті голосування на засіданні Вченої ради Українського католицького університету 12 травня 2021 р.: це голосування відбулося “пакетом” (без персонального голосування по кожному з атестованих працівників): таке голосування є грубим порушенням процедури затвердження результатів атестації, оскільки голосування повинно відбуватися персонально по кожному з атестованих працівників.
Пунктом 4.11 Положення про атестацію науково-педагогічних працівників Українського Католицького Університету, яке затверджено Вченою Радою УКУ 31 березня 2021 року та ректором УКУ 01 квітня 2021 року є передбачено, що «рішення приймається стосовно кожного науково-педагогічного працівника,…» тобто рішення і голосування по кожному науково-педагогічному працівнику приймається персонально.
Внаслідок застосованого способу голосування “пакетом” ті керівники підрозділів, чиї працівники пройшли атестацію з позитивним результатом, були вимушені голосувати “за” результати атестації й не могли висловити своєї незгоди з порушеннями процедури чи результатом атестації щодо окремих працівників (зокрема — щодо Позивача).
Вважаю, що при грубому порушенні процедури голосування на засіданні Вченої ради («пакетним» способом, а не персонально) ректор не мав права приймати наказ № 216-О від 13 травня 2021 року «Про підсумки чергової та позачергової атестації науково-педагогічних працівників», яким фактично додатково затвердив вказані порушення.
23 червня 2021 року я звернувся з листом (електронною поштою та в паперовому варіанті — через представника Президента УКУ п. Юрія Романова) до Президента ЗВО УКУ Бориса Ґудзяка, у якому, спираючись на п. 6.5.4. Статуту ЗВО “Український католицький університет” (“Президент УКУ: ... - має право призупинити дію будь-якого рішення Ректора чи Ректорату з наступним винесенням цього питання на розгляд Сенату (Наглядовій Раді)”), я просив його призупинити дію наказу № 216 -О від 13 травня 2021 р., зокрема в частині, котра стосується доцента кафедри філософії УКУ Гусака Петра Романовича, та призупинити затвердження результатів атестації науково-педагогічних працівників УКУ в результаті голосування на засіданні Вченої ради Українського католицького університету 12 травня 2021 р., оскільки це голосування відбулося “пакетом” (без персонального голосування по кожному з атестованих працівників): таке голосування є грубим порушенням процедури затвердження результатів атестації, оскільки голосування повинно відбуватися персонально по кожному з атестованих працівників. Жодної реакції на цей мій лист я не отримав.
У п. 5.2.6 згаданого “Положення”, де йдеться про вимоги до претендента на посаду доцента кафедри, нічого не сказано про зміст і якість викладання, про керівництво студентськими роботами та індивідуальну працю претендента зі студентами. Створюється враження, що ці вимоги написані для претендента на посаду наукового співробітника науково-дослідної установи, а не педагога-викладача. (Копія “Положення про професійно-кваліфікаційні вимоги до претендентів на посади науково-педагогічних працівників Університету” додається).
Під час засідання атестаційної комісії декан Філософсько-Богословського факультету ЗВО УКУ Юрій Щурко вів себе по відношенню до Позивача неетично, звертався у грубій формі (на “ти”), назвав дисертаційне дослідження Позивача “наївним”, поставу Позивача — софістичною, задавав питання, які виходили за рамки атестаційного періоду (2016-2021 роки) стосовно усунення Позивача від викладання у Львівській Духовній семінарії УГКЦ у 2002 році (Позивач тоді і тепер вважає тодішні дії керівництва ЛДС неправомірними) й звинуватив Позивача в “неінтегрованості його особистості” з погляду духовного життя та вчення Католицької Церкви, зокрема через те, що Позивач вважає своїм обов’язком як філософа й має для цього достатньо компетенцій: йдеться про критику Позивачем з позиції етики “Зауваги щодо моральності використання деяких вакцин анти-Covid-19”, виданої Конгрегацією доктрини віри, — як двозначної, релятивістської та консеквенціоналістської й такої, що суперечить незмінному моральному вченню Католицької Церкви, з яким Позивач у цій сфері ґрунтовно обізнаний, а відтак вважає таку поведінку декана Юрія Щурка зневажливою по відношенню до Позивача.
Цього ж дня, 22 квітня 2021 року, Позивач від імені Первинної організації Вільної профспілки освіти і науки України ЗВО “Український католицький університет”, яку він очолює, подав на ім’я Ректора ЗВО УКУ заяву про неетичну поведінку декана Філософсько-Богословського факультету Юрія Щурка під час атестації, у якій Позивач вимагав, щоб декан Юрій Щурко вибачився перед Позивачем у присутності атестаційної комісії. Відповіді на цю заяву Позивач до сьогодні не отримав.
19 травня 2021 року Позивачеві було надано копію Витягу з наказу № 216-0 від 13 травня 2021 року Про підсумки чергової та позачергової атестації науково-педагогічних працівників за підписом Ректора Богуслава Праха, у якій вказувався висновок атестаційної комісії, що Позивач — Гусак Петро Романович — не відповідає займаній посаді, та що комісія рекомендує не продовжувати з ним контракт .
Щойно після того, як Позивач 20.05.2021 року подав запит від імені Первинної організації Вільної профспілки освіти і науки України ЗВО “Український католицький університет”, яку він очолює, про повну інформацію, яка стосується атестації науково-педагогічних працівників ЗВО УКУ, і зокрема, про критерії, за якими було визначено, що Позивач не відповідає займаній посаді, йому було надано лист-відповідь від 27.05.2021 року з долученими копіями Наказу № 216-0 від 13 травня 2021 року, згаданою копією Витягу з наказу № 216-0 від 13 травня 2021 року, копією Витягу з протоколу засідання Вченої ради Українського католицького університету від 12 травня 2021 року — Про затвердження результатів атестації науково-педагогічних працівників УКУ та Витяг з протоколу № 2 засідання атестаційної комісії Українського католицького університету від 22 квітня 2021 року. У цьому Витязі з протоколу зазначено, що атестаційна комісія в складі Т. Добка (голови атестаційної комісії), Х. Цар, С. Опацької, Я. Притули, С. Стельмах, В. Турчиновського, А. Ясіновського, Ю. Щурка, О. Яськіва, У. Кульчицької слухала декана Філософсько-Богословського факультету Юрія Щурка, який представив звіт за атестаційний період і характеристику Позивача — доцента кафедри філософії Гусака Петра Романовича, і одноголосно вирішила визнати Позивача — доцента кафедри філософії Гусака Петра Романовича таким, що не відповідає займаній посаді. Серед пунктів аргументації на користь такого рішення є пункт 4 (п. 1.7, підпункт 4 Протоколу), котрий звучить: [беручи до уваги] громадську поведінку, яка здійснює негативний вплив на формацію студентів, скандалізує інших і виходить за межі етосу, передбаченого статусом викладача церковного факультету.
Я — Позивач — стверджую, що такі формулювання п. 1.7, підпункту 4 Протоколу є наклепом — завідомо неправдивими й бездоказовими оціночними судженнями, котрі порушують статтю 30 п. 2 Закону України “Про інформацію” (2657-XII, ред. від 16.07.2020): Я — Позивач — вимагаю, щоби Ректор та зазначені у складі атестаційної комісії особи навели детальні роз’яснення кожного словосполучення, які містяться в пункті 4 (п. 1.7, підпункті 4 Протоколу: [беручи до уваги] громадську поведінку, яка здійснює негативний вплив на формацію студентів, скандалізує інших і виходить за межі етосу, передбаченого статусом викладача церковного факультету).
Я — Позивач — вважаю, що непродовження строкового трудового договору (контракту) зі мною стало помстою за мою профспілкову діяльність, що не узгоджується зі ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», у якій зазначені гарантії профспілковим лідерам.
Зважаючи на наведене вище та відповідно до позиції Верховного Суду Рішення атестаційної комісії НЕ може бути єдиною підставою для звільнення працівника у зв’язку із невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації (ВС/КЦС № 297/3092/15-ц від 30.05.2018)
Відповідно до наведеної позиції Верховного суду «суд може визнати звільнення працівника правильним, якщо встановить, що воно здійснене на підставі фактичних даних, які підтверджують, що через недостатню кваліфікацію працівник не може належним чином виконувати покладених на нього трудових обов'язків, а від переведення на іншу роботу відмовився. Висновок суду про недостатність в особи кваліфікації, що перешкоджає належним чином виконувати посадові обов'язки, не може ґрунтуватися лише на матеріалах атестаційної комісії й показаннях свідків за відсутності інших об'єктивних даних щодо недостатньої кваліфікації, якими можуть бути, зокрема документи, звіти, плани, доповідні та інші докази неякісного чи неналежного виконання трудових обов'язків».
05 липня 2021 року на мою адресу надійшов лист про розірвання зі мною трудового договору.
21 липня 2021 року на мою адресу надійшов лист Українського Католицького Університету, від 14 липня 2021 року за № 40, у якому зазначається, що до мене звертаються начебто повторно, з повідомленням про необхідність з’явитися до Українського Католицького Університету, для ознайомлення з наказом про звільнення та отриманням трудової книжки.
Я, зі всією відповідальністю заявляю, що я Гусак Петро Романович працював, починаючи від квітня 2006 року — старшим викладачем, а від 2011 року — доцентом кафедри філософії ВНЗ (тепер — ЗВО) “Український католицький університет”, а відтак я продовжую працювати далі.
В останній день контракту 30 червня 2021 року я — Позивач — був на своєму робочому місці до завершення робочого дня і виконував роботу на кафедрі філософії УКУ (фото журналу видачі ключів за 30.06.2021 додається). У цей день від Відділу управління персоналом ЗВО УКУ не було жодної інформації для Позивача: Позивача не запросили у вищезгаданий відділ, не ознайомили з наказом про звільнення й не видали під розписку трудову книжку. Наступного дня, 01 липня 2021 року Позивач був у бухгалтерії ЗВО УКУ, де отримав довідку про доходи за останній рік. Жодної реакції з боку Відділу управління персоналом не було. В понеділок 5 липня Позивач був присутній на своєму робочому місці на кафедрі філософії УКУ (фото журналу видачі і здачі ключів за 05.07.2021 додається). Таким чином, Позивач має всі підстави вважати, що згідно зі ст. 36 п. 2 КЗпП трудові відносини фактично тривають: жодна зі сторін не поставила своєчасно вимогу про їх припинення.
06 липня 2021 року Позивач був на своєму робочому місці і в канцелярії УКУ з метою отримання копії наказу про атестацію.
Копію наказу про звільнення Позивач отримав поштою 21 липня 2021 року.
Відповідачем не тільки безпідставно мене звільнено (не зрозуміло до цього часу чи з підстави закінчення строку контракту, чи з ініціативи працедавця розірвано трудовий договір), а й грубо порушено процедуру звільнення, що є підставою для поновлення на роботі. На це звертає увагу ВС/Друга судова палата КЦС в постанові від 12 вересня 2018 р. у справі № 205/6983/16-ц.
ВС уважає, що оскільки під час звільнення позивача не було дотримано порядку його звільнення з роботи, це є підставою для визнання наказів про звільнення незаконними та поновлення позивача на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, виходячи з розрахунку наведеного судом
Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно ч.1 ст.23 КЗпП України потрудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
«Характер майбутньої роботи» - це означає, що за своїм характером робота є такою, яка не виконується постійно (сезонні роботи, хоча б вони і не були включені до списків (переліків) сезонних робіт, а також ті, які виконуються протягом певного строку тощо).
«Умови виконуваної роботи» - це таке формулювання, що визначає роботу як постійну, але у зв'язку з конкретними умовами її виконання трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк. Насамперед це може бути пов'язано з тим, що для виконання даної роботи вже прийнятий на роботу працівник, який, однак, протягом певного періоду не може виконувати свої трудові обов'язки. Для заміщення тимчасово відсутнього працівника і здійснюється прийняття на роботу іншого працівника за строковим трудовим договором.
«Інтереси працівника». - зацікавленість працівника у встановленні трудових відносин на певний строк звичайно обумовлюється сімейно-побутовими обставинами.
«інші випадки, передбачені законодавчими актами» під законодавчими актами тут слід розуміти акти органа законодавчої влади, тобто закони та кодекси
Можливість укладення строкових трудових договорів передбачена чинними законодавчими актами, зокрема, в наступних випадках:
1) оскільки в силу частини третьої с. 21 КЗпП у контракті може визначатися строк його дії, дозвіл укладати трудовий договір у формі контракту зазвичай означає можливість укладення строкового трудового договору;
2) ст. 7 КЗпП допускає можливість укладення строкового трудового договору з тимчасовими і сезонними працівниками.
Встановлення підзаконними актами можливості укладання строкових трудових договорів суперечила б ст. 23 КЗпП. Однак в низці випадків положення підзаконних актів, що передбачають укладення строкових трудових договорів, обумовлена тим, що трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк в силу характеру роботи чи умов її виконання. Тому не буде суперечити закону укладання строкових трудових договорів відповідно із:
1) п. 29 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням. В Порядку передбачається, що посади за штатним розписом, на які в поточному році мають бути прийняті молоді спеціалісти згідно з угодами, які вони уклали з керівниками навчальних закладів, не підлягають заміщенню іншими працівниками. За наявності ознак виробничої потреби на ці посади можуть бути прийняті інші працівники на строк до прийняття на роботу молодих спеціалістів;
2) п. 14, 15 Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт, яким передбачено укладення строкових трудових договорів з громадянами, які бажають прийняти участь в оплачуваних громадських роботах. Державна служба зайнятості направляє громадян для виконання таких робіт на підприємства, а трудовий договір працівник укладає безпосередньо з підприємством;
3) п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про переселення сімей у сільську місцевість і організований набір працівників", що передбачає укладання строкового трудового договору в порядку організованого набору працівників і переселення у сільську місцевість.
З іншого боку, зазначення у п. 1 Форми трудового договору між працівником та фізичною особою на необхідність включення до такого трудового договору умови про безстроковий чи строковий характер не може тлумачитись як встановлення законодавством дозволу на укладання строкового трудового договору. Аналогічним чином п. 10 Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього та четвертого рівнів акредитації ("відповідно до чинного законодавства при прийнятті на роботу науково-педагогічних працівників може укладатися безстроковий, строковий трудовий договір...") не може тлумачитись як підстава для укладання строкового трудового договору.
Також слід звернути увагу на оформлення мого звільнення у зв’язку із закінченням строку договору.
Відповідно до пункту 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України № 58 від 29.07.1993 (надалі – Інструкція) день звільнення працівника є останнім днем його роботи, тобто останнім днем дії строкового трудового договору.
Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4.2 Інструкції якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.
Відповідно до абз. 6, 7 п. 4.1 Інструкції при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.
Натомість, 30 червня, 1, 5 липня 2021 року і надалі я перебував на роботі і жодних оголошень про моє звільнення і клопотань про ознайомлення з наказом не було.
Ніхто не пропонував мені забрати належним чином оформлену мою трудову книжку, а відтак для мене є незрозуміла ця переписка і якісь винесення наказів про моє звільнення заднім числом, яка виникла після 5 липня 2021 року
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
Відповідно ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Згідно ст.1 КЗпП України законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.
Як вбачається із ст.5-1 КЗпП України держава гарантує громадянам правовий захист від незаконного звільнення, а також сприянні у збереженні роботи.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної
Відповідно до ч.5 ст.235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Підсумовуючи доводи викладені в даній позовній заяві моє звільнення з займаної посади, відповідно до наказу Відповідача № 304-к від 22 червня 2021 року, згідно п.2 ст.36 КЗпП України», є необгрунтованим та незаконним, чим порушені мої законні права та інтереси, та завдало мені моральної шкоди.
Обгрунтування моральної шкоди:
Внаслідок незаконного звільнення з роботи я був позбавлений засобів для існування, що завдало мені моральних страждань, погіршився мій емоційний та психологічний стан, я був позбавлений роботи та матеріального забезпечення, чим порушені мої нормальні життєві зв'язки. Мене, як профспілкового лідера та авторитетного науковця Відповідач поставив у становище безправної особи на очах у всього колективу та моїх студентів. Після кількох десятків років успішної науково-педагогічної праці Університет, якому я віддав понад 20 років свого життя, порушивши як матеріальні, так і процедурні норми щодо звільнення, залишає мені, як подяку за роботу, статус особи, що не відповідає займаній посаді. Це унеможливлює для мене не тільки подальшу участь у конкурсах на вакантні посади в УКУ, а й у інших закладах освіти.
Я змушений не тільки захищати своє право в суді, але і відшукувати можливості свого матеріального забезпечення (які для мене Відповідач свідомо ускладнив). Внаслідок протиправних дій Відповідача змінився нормальний устрій мого життя, погіршився стан здоров’я, зокрема психологічного, що завдало мені моральної шкоди у розмірі 25000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що згідно статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси.
Тобто, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.
Оскільки наявний факт порушення моїх прав у сфері трудових відносин (незаконного звільнення) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється у вигляді одноразової грошової виплати.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК надаю розрахунок витрат, понесених у зв’язку з підготовкою, поданням та розглядом даної справи:
Усна консультація адвокатом, вивчення документів, підготовка адвокатських запитів – 1 год
Підготовка та подання адвокатських запитів – 2 год
Підготовка позовної заяви – 5 год
Прогнозована участь у судових засіданнях – 2 засідання по 1 год
Підготовка інших процесуальних документів – 1 год
Всього – 10 год
1 год = 1500 грн.
10 год х 1500 грн = 15000 грн.
Підтверджую, що мною не подано іншого позову до цього ж Відповідача з тим самим предметом і з тих самих підстав.
Оригінали доданих до позовної заяви доказів наявні у Позивача.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» 1. від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
Строк подання позовної заяви не пропущено, оскільки копія наказу про звільнення надіслано мені 21 липня 2021 року
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 174-177 ЦПК України, ст.ст. 36 п. 2, 231, 233 КЗпП України,
ПРОШУ:
1.Визнати незаконним та скасувати Наказ ЗВО «Український католицький університет» № 216-О від 13 травня 2021 року «Про підсумки чергової та позачергової атестації науково-педагогічних працівників» в частині доцента кафедри філософії Гусака Петра Романовича.
2.Визнати незаконним та скасувати Наказ ЗВО «Український католицький університет» № 304-К від 22 червня 2021 року « Про звільнення Гусака Петра».
3.Визнати трудовий договір між Позивачем та Відповідачем продовженим на невизначений строк.
4.Поновити позивача на посаді доцента кафедри філософії ЗВО «Український католицький університет»
5.Стягнути з Відповідача на користь Позивача Гусака Петра Романовича середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду у розмірі 25 000 грн та судові витрати.
Додатки:
1.Копія Витягу з Наказу ЗВО «Український католицький університет» № 216-О від 13 травня 2021 року «Про підсумки чергової та позачергової атестації науково-педагогічних працівників»
2.Наказ ЗВО «Український католицький університет» № 304-К від 22 червня 2021 року « Про звільнення Гусака Петра»
3.Копія листа № 32 від 01.07.2021 року, з копією конверта з штрих-кодом
4.Копія Листа № 40 від 14.07.2021 року, з копією конверта з штрих-кодом та додатками.
5.Копія Наказу 78-0 від 23 лютого 2021 року “Про проведення чергової та позачергової атестації науково-педагогічних працівників” та Додатку 2 до наказу № 78-0;
6.Копія витягу з Протоколу № 2 засідання атестаційної комісії Українського католицького університету від 22 квітня 2021 року;
7.Копія витягу з Протоколу № 10 засідання Вченої ради Українського католицького університету 12 травня 2021 р.;
8.Копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПЕРВИННА ОРГАНІЗАЦІЯ ВІЛЬНОЇ ПРОФСПІЛКИ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВНЗ “УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ”;
9.Копія заяви Голови ПО ВПОНУ Гусака П.Р. про неетичні дії декана Філософсько-Богословського факультету ЗВО УКУ Юрія Щурка під час атестації 22 квітня 2021 року ;
10.Копія листа до Президента УКУ від 23 червня 2021 року;
11.Копія Резюме Гусака Петра Романовича;
12. Копія Витягу з протоколу № 7 засідання кафедри філософії ВНЗ “Український католицький університет” від 5 лютого 2015 року;
13. Копія Особової картки Гусака Петра Романовича;
14. Копія Довідки про доходи за період: червень 2020 року — травень 2021 року;
15. Копія Диплому кандидата філософських наук Гусака П.Р.;
16. Копія Диплому доктора філософії (Ph.D.) Гусака П.Р.;
17.Копія Диплому магістра філософії Гусака П.Р.;
18. Копія Диплому спеціаліста класичної філологї і Додатку до Диплому спеціаліста Гусака П.Р.;
19. Копія сертифікату про завершення семінарів із праці з алкогольно залежними Гусака П.Р.;
20. Фото журналу видачі ключів ФБФ УКУ за 30.06.2021 р.;
21. Фото журналу видачі ключів ФБФ УКУ за 05.07.2021 р.;
22.Копія Повідомлення про необхідність отримання трудової книжки (від 01.07.2021 р.), конверта і Повідомлення про вручення 05.07.2021 р.;
23.Копія Запиту від ПО ВПОНУ ВНЗ УКУ від 20.05.2021 р. про результати атестації Гусака П.Р. (про підстави визнання доцента кафедри філософії ЗВО УКУ Гусака Петра Романовича таким, що не відповідає займаній посаді);
24.Копія відповіді Ректора УКУ від 27 травня 2021 р. на Запит від 20.05.2021 р.;
25. Копія Запиту від ПО ВПОНУ ВНЗ УКУ від 01.06.2021 р. про результати атестації науково-педагогічних працівників УКУ;
26. Копія відповіді Ректора УКУ від 07 червня 2021 р. на Запит про результати атестації науково-педагогічних працівників УКУ;
27.Копія Повідомлення про необхідність отримання трудової книжки (від 14.07.2021 р.), копії наказу № 304-К від 22.06.2021 р. про звільнення Гусака Петра, конверта і Повідомлення про вручення 21.07.2021 р.;
28. Копія Положення про професійно-кваліфікаційні вимоги до претендентів на посади науково-педагогічних працівників університету (УКУ);
29. Копія Положення про атестацію науково-педагогічних працівників Українського католицького університету
30.Копія позовної заяви та доданих до неї документів для Відповідача.
30.07.2021
Позивач П.Р. Гусак