Українська асоціація християнської психології

Олег Шепетяк. Богослов'я на межі тисячоліть – досягнення християнської цивілізації. // Всеукраїнська науково-практична конференція "Хрещення Київської Руси-України – фундамент духовного розвитку української культури", присвячена 1025-ій річниці хрещення Київської Русі: [збірник тез] / [Упор. Л.Пасенко, Т.Петруша, Л.Мозгова, О.Спис; за ред. к.пед.н. Л.Мозгової]. – Бориспіль: ПП "Люксар", 2013. – С. 25-26.

Олег Шепетяк. Синтетичність богослов'я Карла Ранера. // Філософія як культурна політика сучасності. Тези доповідей всеукраїнської наукової конференції. – Острог: В-во НУ "Острозька академія", 2013. – С. 98-99.

Олег Шепетяк. Ліберальний протестантизм і його роль у богословській дискусії. // Практична філософія. Науковий журнал. №4 (50) – Київ: Центр практичної філософії, 2013. – С. 176-181.

Стаття присвячена дискусії, яка розвинулася у протестантському богослов'ї на межі ХІХ-ХХ століть. У цей період під впливом просвітницького раціоналізму та романтизму сформувалась тенденція до трансформації основ християнства, які в нових віяннях отримували нетрадиційні трактування. Їх в історії богослов’я звуть "ліберальний протестантизм", репрезентантами якого були Ф. Шляєрмахер, А. Рітчль та інші.

Олег Шепетяк. Західноєвропейська лінгвофілософія початку ХХ століття. // Проблема суб'єктивності у філософії і культурі російського Срібного віку. Вип. 15. Матеріали Міжнародної наукової конференції 2009 р. – Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ, 2009. – С. 208-214.

Олег Шепетяк. Еволюція терміну "парадигма" та його значення у філософії. // Парадигма sacrum & profanum в літературі та культурі. Збірник наукових праць: Матеріали Міжнародного науково-практичного семінару. – Дрогобич: Посвіт, 2009. – С. 50-58.

У статті аналізується еволюція популярного в сучасній науці та побутовому вжитку терміну "парадигма". Показано, що цей термін використовувався як центральний фаховий термін у логіці Аристотеля, філософії мови Людвіґа Віттґенштайна та філософії науки Томаса Куна. Незважаючи на деякі відмінності, даний термін в цих мислителів має багато спільного.

Олег Шепетяк. Еволюція терміну "парадигма" та його значення у філософії. // Парадигма sacrum & profanum в літературі та культурі. Збірник наукових праць: Матеріали Міжнародного науково-практичного семінару. – Дрогобич: Посвіт, 2009. – С. 50-58.

У статті аналізується еволюція популярного в сучасній науці та побутовому вжитку терміну "парадигма". Показано, що цей термін використовувався як центральний фаховий термін у логіці Аристотеля, філософії мови Людвіґа Віттґенштайна та філософії науки Томаса Куна. Незважаючи на деякі відмінності, даний термін в цих мислителів має багато спільного.

Олег Шепетяк. Виникнення та роль мови в концепції Йогана Гердера. // Філософія мови: текст, образ, реальність / Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції. – Суми: В-во СумДУ, 2009. – С. 37-39.

Олег Шепетяк. Тринітарне богослов'я Карла Барта і Карла Ранера. // Вісник Дніпропетровського університету. Т. 22, № 9/2. Серія: Філософія. Соціологія. Політологія. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2014. – Випуск 24(2). – С. 118-124.

Проведений аналіз богословського доробку швейцарського протестантського богослова Карла Барта та німецько-австрійського католицького богослова Карла Ранера в царині тринітології; викладена дискусія, в контексті якої зародилися їхні ідеї та умови, в яких вони розвинулися; показане значення, яке відіграв доробок цих мислителів у світовій науці.

Олег Шепетяк. Философские предпосылки современной религиозной мысли. // სამეცნიერო ჟურნალი "ხელისუფლება და საზოგადოება (ისტორია, თეორია, პრაქტიკა)" – Научный журнал "Власть и общество (История, Теория, Практика). – № 2 (30) 2014. – Тбилиси: Ассиоциация открытой дипломатии, 2014. – С. 5-15.

В статье проведен анализ влияний философских концепций Р. Декарта и И. Канта на религиозную ситуацию в современном мире и формирование нынешней мировоззренческой картины; раскрывается сущность философской революции и перенесения в центр философской дискуссии феномена человека, свершенных Р. Декартом в теории познания и И. Кантом в нравственной философии. Также в статье рассматривается пространство, в котором оказалась и развивалась религиозная философия и богословие двух последних столетий.

Олег Шепетяк. Школы и направления современной религиозной мысли в немецкоязычном пространстве. // სამეცნიერო ჟურნალი "ხელისუფლება და საზოგადოება (ისტორია, თეორია, პრაქტიკა)" – Научный журнал "Власть и общество (История, Теория, Практика). – № 4 (32) 2014. – Тбилиси: Ассиоциация открытой дипломатии, 2014. – С. 5-20.

В статье проведен анализ школ и направлений в современном католическом богословии немецкоязычных стран, в частности драматического богословия, керигматического богословия, новой Тюбингенской школы и других. Показана роль выдающихся христианских мыслителей у формировании новых богословских взглядов, среди которых особенно важную роль сыграли К. Барт, К. Ранер и Г. Кюнг.