Українська асоціація християнської психології

Олег Шепетяк. Теорія кореспондентності істини. // Практична філософія. Науковий журнал. №2(32) – Київ, 2009. – С. 192-196.

У статті викладено історію теорії кореспондентності істини. Проаналізовано визначення істини, які дав Аристотель, Ісаак Ізраелі, Тома Аквінський, К. Маркс, Ґ.В.Ф. Геґель, М. Гайдеґґер, Л. Віттґенштайн, Е. Корет та інші філософи. Досліджено проблему напрямку відповідності істинності, розвинутої на основі визначення Томи, та виведені з цієї проблеми рефлексії Е. Корета щодо логічної та онтичної істин. Також у статті проведено розмежування дефініції істини та критеріїв істинності.

Oleh Shepetyak. Korrespondenztheorie der Wahrheit
Im Artikel ist die Geschichte der Korrespondenztheorie der Wahrheit dargelegt. Da werden Wahrheitsdefinitionen von Aristoteles, Isaak Israeli, Thomas von Aquin, K. Marx, G.B.F. Hegel, M. Heidegger, L. Wittgenstein, E. Coreth und anderen Philosophen analysiert. Es wird auch das Problem der Richtung der Adäquatheit der Wahrheit, die aufgrund der Definition von Thomas entwickelt ist, und die auf dessen Grund gebaute Überlegungen von E. Coreth über logische und ontische Wahrheiten geforscht. Im Beitrag ist auch die Trennung zwischen der Wahrheitsdefinition und den Wahrheitskriterien gezeigt.

Олег Шепетяк. Значення в "теорії відбитку" Людвіґа Віттґенштайна. // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 512-513. Філософія. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т , 2009. – С. 62-66.

У статті вивчаються лінгвофілософські та семіотичні ідеї австрійсько-британського філософа Людвіґа Віттґенштайна. Аналізуються питання про значення слова, атомарного речення, молекулярного речення; вивчаються проблеми відношення одиниць мови до думки та фактів дійсності.

Oleh Shepetyak. Meain in "theory of picture" in Ludwig Wittgenstein
The article deals with the lingual, philosophic and semiotic ideas of Austrian and British philosopher Ludwig Wittgenstein. We analyse the problem of word meaning, atom sentence, molecular sentence. We study the problem of relation between language units and the thought and facts of the reality.

Олег Шепетяк. Философское наследие Людвика Флека. // Свободная мысль: Теоретический и политический журнал. – № 9 (1616). – Москва: Центр исследований постиндустриального общества, 2010. – С. 179-190.

Статья презентует основные идеи мыслителя Людвика Флека в отрасли философии науки. Учитывая, что Л. Флек на протяжении долгих лет оставался совсем неизвестным философскому сообществу, статья включает биографический материал о нём, который призван познакомить читателя с условиями, в которых творилась концепция Флека. Среди главных идей мыслителя статья концентрируется на роле научного сообщества в творении науки, природе познания, а особенно на понятиях 'стиля мышлешия' и 'коллектива мышления'.

Oleh Shepetyak. The philosophical heritage Ludwick Flecks
The article deals with the main ideas of Ludwick Fleck in the sphere of philosophy of science. As Ludwik Fleck was unknown for philosophical scientists for a long period of time, the article includes biographical material which aims to tell the reader about the conditions in which the conception of Fleck was created. Among the main ideas of scientific group in creating of science, nature of cognition.

Олег Шепетяк. Розвиток філософії Людвіка Флєка. // Практична філософія. Науковий журнал. № 2 (28) – Київ, 2008. – С. 14-21.

У статті здійснено аналіз чотирьох статей львівського філософа, одного з перших представників постпозитивізму Людвіка Флєка, виданих в довоєнний період. Ці статті показують хід формування ідей мислителя, зародження та розвиток основних понять його філософії – "стиль мислення" та "колектив мислення". Вони просякнуті темою першорядної ролі інтерсуб’єктивного чинника в пізнанні.

Oleh Shepetyak. Die Entwicklung der Philosophie von Ludwik Fleck.
Im Artikel werden vier Artikel vom Lemberger Philosophen, einem der ersten Vertreter des Postpositivismus Ludwik Fleck analysiert. Diese Artikel wurden vor dem Zweiten Weltkrieg herausgegeben. Sie zeigen den Gang der Formung von Ideen des Denkers, Entstehung und Entwicklung der wichtigsten Begriffe seiner Philosophie – "Denkstil" und "Denkkollektiv". Die analysierten Artikel diskutieren das Thema der primären Rolle des intersubjektiven Teilnehmers der Erkenntnis.

Олег Шепетяк. Роль теоретических размышлений в научном открытии. // სამეცნიერო ჟურნალი "ხელისუფლება და საზოგადოება (ისტორია, თეორია, პრაქტიკა)" – Научный журнал "Власть и общество (История, Теория, Практика). – № 2 (34) 2015. – Тбилиси: Ассиоциация открытой дипломатии, 2015. – С. 24-35.

В статье проведен анализ соотношения теории и опыта в современной науке, показано философские фундаменты средневековой и современной научных парадигм, значение учений Платона и Аристотеля в формировании научной картины мира. Также используются примеры с истории физики и астрономии, которые делают соотношение теории и опыта более наглядным.

Oleh Shepetyak. The role of theoretical thoughts in scientific discovery
The article focuses on the relation between theory and experiment in modern science, philosophical foundations of the medieval and modern scientific paradigms, and the value of the teachings of Plato and Aristotle in the scientific world formation are shown. The examples from the history of physics and astronomy are given which make the relation between theory and experiment more obvious.

Олег Шепетяк. Апофатичне знання в концепції Т. Куна. // Ірраціональне підґрунтя раціональності (колізії, взаємовпливи, взаємопереходи). Матеріали учасників Всеукраїнської науково-теоретичної конференції (м. Полтава, 14 квітня 2009 року). – Полтава: Полтавський літератор, 2009. – С. 199-203.

Олег Шепетяк. Карл Поппер і проблема наукової віри. // Філософія гуманітарного знання: після Вільгельма Дільтея. Матеріали наукової конференції 16-17 жовтня 2009 р. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2009. – С. 169-171.

Олег. Шепетяк. Сучасне богослов'я і проблема економіки. // Проблеми гуманітарних наук: Збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. / Ред. кол. Н. Скотна (головний редактор), О. Ткаченко (редактор розділу) та ін. – Дрогобич: Видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2014. – Випуск тридцять третій. Філософія. – С. 151-162.

У статті проведений філософський аналіз богословського осмислення проблем економіки та діяльності Церкви у сфері теоретичного врегулювання соціальної дійсності. Показано роль Церкви у вирішенні проблем рабства, соціальної нерівності, зростання бідності тощо. Основний акцент зроблено на соціально-етичному доробку архиєпископа Райнгарда Маркса.

In the article theological understanding of economic issues and activities of the Church in the theoretical resolution of social reality are analized. The role of the Church in solving the problems of slavery, social inequality, rising poverty and so on is shown. The main emphasis is made on the social and moral heritage, Archbishop Reinhard Marx.

Олег Шепетяк. Слово і національне буття в науковому здобутку професора Тетяни Біленко. // Слово як осереддя буття. Збірник на пошану професора Тетяни Іванівни Біленко. / Ред. колегія: В.С. Возняк (головний редактор), В.В. Лімонченко, О.А. Ткаченко. – Дрогобич : Видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2015. – С. 74-79.

Порівняння понять "стиль мислення" Людвіка Флєка і "парадигма" Людвіґа Віттґенштайна та Томаса Куна. // Сучасні проблеми германістики в Україні. Матеріали міжнародної наукової конференції. – Дрогобич: Видавець Сурма, 2008. – С. 92-101.

Im Artikel werden drei berühmte philosophische Richtungen des 20. Jahrhunderts präsentiert: die Lehren von Ludwik Fleck, Ludwig Wittgenstein und Thomas Kuhn. Obwohl ihre Konzeptionen zu den verschiedenen Disziplinen des philosophischen Wissens gehören, haben sie viele offensichtliche Ähnlichkeiten und sind miteinander verbunden. Diese Denker fuhren neue sehr wichtige deutschsprachige Begriffe (Denkstil und Paradigma) in die philosophisch-wissenschaftliche Terminologie ein. Die Analyse des Inhalts von genannten Begriffen ist das Thema der vorgestellten Forschung.