Українська асоціація християнської психології

У мовному контексті під метафорою розуміють мовний зворот при якому один об'єкт називають іменем іншого об'єкту чи явища на основі певної аналогії, схожості зовнішньої чи сутнісної.
Взагалі, метафорою може бути будь-який вислів, фраза, притча, анекдот чи казка. Проте далеко не кожна метафора має позитивну психотерапевтичну дію. Психотерапевтичною метафорою стає лише та метафора, яка при певній прихованості смислу доходить до рівня несвідомого людини. Останнє відбувається лише тоді, коли метафора має схожість, але не тотожність проблемі клієнта, або пропонує модель, яка здатна провести клієнта через заміщений досвід і сформувати нові вибори.

УДК 159.962.7

Розглянута проблема впливу «культового мислення» на духовно-психологічні переживання особистості. Досліджено причини культового узалежнення особистості під впливом суб’єктно-рефлексивної та об’єктоб’єктної системи взаємодій. Виявлено види змінених станів свідомості і досліджено механізми виникнення деструктивних форм зміни свідомості особистості.
Ключові слова: особистість, свідомість, культове мислення, змінені стани
свідомості, галюцинації, видіння, маніпуляція, навіювання, деструктивний вплив, узалежнення.
L. Grydkovec
DESTRUCTIVE INFLUENCE OF CULT THINKING ON SPIRITUAL-PSYCHOLOGICAL PROCESSES DURING PERSONAL CRISES
Th e article examines the infl uence of «cult thinking» on the spiritual and psychological experiences of the individual; the causes of a cult addicted personality
under the infl uence of mutual interaction of the internal and the external subjects. It identifi es the types of altered states of consciousness and investigates the
mechanisms of the emergence of destructive forms of altered consciousness in the individual.
Keywords: personality, consciousness, cult thinking, altered states of consciousness, hallucinations, visions, manipulation, suggestion, destructive infl uence,
addiction.

Олег Шепетяк. Антропологічна парадигма сучасного богослов'я. // Україна-Ватикан: християнство в контексті його включення в різноманітні сфери суспільного буття. Науковий збірник. За ред. Л.Филипович і П.Яроцького. – Київ: УАР, 2015. – С. 71-76.

У статті проведений аналіз антропологічних концепцій, які сформувалися в католицькому богослов'ї німецькомовного простору в добу після Другого Ватиканського Собору. Зокрема у творах К. Ранера, Е. Корета, Й. Ратцінґера, В. Каспера. Основна ідея, виражена цими мислителями, становить присутність в людському духові Божественного начала, яке визначає людську сутність, складає основу людськості, підносить людину до сфери трансцендентного та уможливлює її зв'язок з Богом.

Oleh Shepetyak. Anthropological paradigm in the modern theology of German-speaking area
In this article the analysis of anthropological concepts which were formulated in the Catholic theology of the German-speaking area in the epoch after the Second Vatican Council is performed. The ideas of K. Rahner, E. Coreth, J. Ratzinger and W. Kasper are represented. The main idea expressed by these thinkers, is the presence of divine origin in the human spirit that defines human nature, completes the human essence and elevates man to the sphere of the transcendent and enables his/her connection with God.

Олег Шепетяк. Сучасна теологічно-метафізична антропологія. // Гуманітарно-наукове знання: розмаїття парадигм. Матеріали наукової 14-15 жовтня 2013 р. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2013. – С. 79-81.

Олег Шепетяк. Теорія кореспондентності істини. // Практична філософія. Науковий журнал. №2(32) – Київ, 2009. – С. 192-196.

У статті викладено історію теорії кореспондентності істини. Проаналізовано визначення істини, які дав Аристотель, Ісаак Ізраелі, Тома Аквінський, К. Маркс, Ґ.В.Ф. Геґель, М. Гайдеґґер, Л. Віттґенштайн, Е. Корет та інші філософи. Досліджено проблему напрямку відповідності істинності, розвинутої на основі визначення Томи, та виведені з цієї проблеми рефлексії Е. Корета щодо логічної та онтичної істин. Також у статті проведено розмежування дефініції істини та критеріїв істинності.

Oleh Shepetyak. Korrespondenztheorie der Wahrheit
Im Artikel ist die Geschichte der Korrespondenztheorie der Wahrheit dargelegt. Da werden Wahrheitsdefinitionen von Aristoteles, Isaak Israeli, Thomas von Aquin, K. Marx, G.B.F. Hegel, M. Heidegger, L. Wittgenstein, E. Coreth und anderen Philosophen analysiert. Es wird auch das Problem der Richtung der Adäquatheit der Wahrheit, die aufgrund der Definition von Thomas entwickelt ist, und die auf dessen Grund gebaute Überlegungen von E. Coreth über logische und ontische Wahrheiten geforscht. Im Beitrag ist auch die Trennung zwischen der Wahrheitsdefinition und den Wahrheitskriterien gezeigt.

Олег Шепетяк. Значення в "теорії відбитку" Людвіґа Віттґенштайна. // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 512-513. Філософія. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т , 2009. – С. 62-66.

У статті вивчаються лінгвофілософські та семіотичні ідеї австрійсько-британського філософа Людвіґа Віттґенштайна. Аналізуються питання про значення слова, атомарного речення, молекулярного речення; вивчаються проблеми відношення одиниць мови до думки та фактів дійсності.

Oleh Shepetyak. Meain in "theory of picture" in Ludwig Wittgenstein
The article deals with the lingual, philosophic and semiotic ideas of Austrian and British philosopher Ludwig Wittgenstein. We analyse the problem of word meaning, atom sentence, molecular sentence. We study the problem of relation between language units and the thought and facts of the reality.

Олег Шепетяк. Философское наследие Людвика Флека. // Свободная мысль: Теоретический и политический журнал. – № 9 (1616). – Москва: Центр исследований постиндустриального общества, 2010. – С. 179-190.

Статья презентует основные идеи мыслителя Людвика Флека в отрасли философии науки. Учитывая, что Л. Флек на протяжении долгих лет оставался совсем неизвестным философскому сообществу, статья включает биографический материал о нём, который призван познакомить читателя с условиями, в которых творилась концепция Флека. Среди главных идей мыслителя статья концентрируется на роле научного сообщества в творении науки, природе познания, а особенно на понятиях 'стиля мышлешия' и 'коллектива мышления'.

Oleh Shepetyak. The philosophical heritage Ludwick Flecks
The article deals with the main ideas of Ludwick Fleck in the sphere of philosophy of science. As Ludwik Fleck was unknown for philosophical scientists for a long period of time, the article includes biographical material which aims to tell the reader about the conditions in which the conception of Fleck was created. Among the main ideas of scientific group in creating of science, nature of cognition.

Олег Шепетяк. Розвиток філософії Людвіка Флєка. // Практична філософія. Науковий журнал. № 2 (28) – Київ, 2008. – С. 14-21.

У статті здійснено аналіз чотирьох статей львівського філософа, одного з перших представників постпозитивізму Людвіка Флєка, виданих в довоєнний період. Ці статті показують хід формування ідей мислителя, зародження та розвиток основних понять його філософії – "стиль мислення" та "колектив мислення". Вони просякнуті темою першорядної ролі інтерсуб’єктивного чинника в пізнанні.

Oleh Shepetyak. Die Entwicklung der Philosophie von Ludwik Fleck.
Im Artikel werden vier Artikel vom Lemberger Philosophen, einem der ersten Vertreter des Postpositivismus Ludwik Fleck analysiert. Diese Artikel wurden vor dem Zweiten Weltkrieg herausgegeben. Sie zeigen den Gang der Formung von Ideen des Denkers, Entstehung und Entwicklung der wichtigsten Begriffe seiner Philosophie – "Denkstil" und "Denkkollektiv". Die analysierten Artikel diskutieren das Thema der primären Rolle des intersubjektiven Teilnehmers der Erkenntnis.

Олег Шепетяк. Роль теоретических размышлений в научном открытии. // სამეცნიერო ჟურნალი "ხელისუფლება და საზოგადოება (ისტორია, თეორია, პრაქტიკა)" – Научный журнал "Власть и общество (История, Теория, Практика). – № 2 (34) 2015. – Тбилиси: Ассиоциация открытой дипломатии, 2015. – С. 24-35.

В статье проведен анализ соотношения теории и опыта в современной науке, показано философские фундаменты средневековой и современной научных парадигм, значение учений Платона и Аристотеля в формировании научной картины мира. Также используются примеры с истории физики и астрономии, которые делают соотношение теории и опыта более наглядным.

Oleh Shepetyak. The role of theoretical thoughts in scientific discovery
The article focuses on the relation between theory and experiment in modern science, philosophical foundations of the medieval and modern scientific paradigms, and the value of the teachings of Plato and Aristotle in the scientific world formation are shown. The examples from the history of physics and astronomy are given which make the relation between theory and experiment more obvious.

Олег Шепетяк. Апофатичне знання в концепції Т. Куна. // Ірраціональне підґрунтя раціональності (колізії, взаємовпливи, взаємопереходи). Матеріали учасників Всеукраїнської науково-теоретичної конференції (м. Полтава, 14 квітня 2009 року). – Полтава: Полтавський літератор, 2009. – С. 199-203.