Християнська психологія » Бібліотека » Наукові статті » Соціально-психологічні засади духовно-релігійного оновлення українського суспільства

 

Соціально-психологічні засади духовно-релігійного оновлення українського суспільства

Автор: Людмила_Гридковець від 13-06-2016, 12:07, переглянули: 662

Соціально-психологічні засади духовно-релігійного оновлення українського суспільства
Гридковець Людмила Михайлівна
кандидат психологічних наук,
завідувач кафедри психології Київський інститут бізнесу та технологій,
м.Київ, Україна


Анотація. В статті представлений аналіз соціально-психологічних факторів змін духовно-релігійного простору українського суспільства. Досліджено етапність змін в релігійній активності української молоді. Визначено психологічні наслідки «революції гідності» щодо духовності та релігійної активності українців. Висвітлені прояви віртуальної активізації релігійних спільнот як результату духовно-психологічних змін, яке зазнало суспільство в період Майдану. Досліджені новітні тенденції в активізації релігійної активності громадськості.
Ключові слова: психологічні засади, духовність, релігійність, революція гідності, психологічні наслідки, релігійна активність.

Останні сто років духовно-психологічний простір українського суспільства часто-густо проявлявся у різних за змістом і суттю, інколи навіть у взаємовиключних тенденціях, зокрема: глибока релігійність і релігійна традиційність одних регіонів країни і зневажання будь-яких релігійних проявів та цінностей інших, прагнення незалежності і водночас повна залежність від колонізації, бажання подолати корупцію і особистісна безвідповідальність за державу, прагнення духовного оновлення та очищення і водночас фіксація на ритуальних проявах релігійності, тривога щодо демографічної кризи в країні і водночас велика кількість здійснених абортів. Саме ці та інші протилежні тенденції виконували роль гальмівного фактору у розвитку як свідомості окремої особистості так і держави в цілому.
Різні аспекти цієї внутрішньої протидії були висвітлені в роботах цілої низки фахівців різних галузей суспільних наук, зокрема в роботах психологів, таких як: О.Вознесенська, П.Горностай, О.Донченко, В.Васютинський, О.Ліщинська, Е.Помиткін, В. Татенко, Т.Титаренко та ін., політичних діячів та фахівців з держуправління, зокрема: В.Базіва, В.Бебика, І.Бураковського, В.Костицького, О. Кошеля, М.Погрибинського, М.Слюсаревського, М.Томенка, К.Шкумбатюк та ін., філософів та релігіє знавців, серед яких роботи: М.Бабія, В.Докаша, А.Колодного, Л.Філіпович, О.Шепетяка та ін. Проте сама проблематика змін в духовно-релігійному просторі українського народу в сучасному історичному континуумі потребує ще багато дослідницьких зусиль науковців.
Метою статті є дослідження соціально-психологічних засад духовно-релігійних змін в українському суспільстві.

Протягом 2013-2014 року духовно-психологічний простір українського суспільства набув значних змін.
Результати наших досліджень 1998-1999 року серед студентської молоді показували ідентичність (попри всі ментальні розбіжності) характеристик американської (за Дж. Пауеллом) [1] та української вибірки щодо питань сприймання Творця. Серед київських студентів, подібно до закордонних колег, простежувалася тенденція до згуманізованого сприймання Бога. Тобто спостерігалося проектування на Бога власних людських якостей, де сам Творець виступав у “категорії” образу та подоби людини. [2].
Детальний аналіз даних продемонстрував, що попри покладання в різній мірі на Божу волю 60% дівчат та 68% юнаків (при домінації цього показника у 5% дівчат та 4% хлопців), чин Вінчання мав безперечне значення лише для 5% дівчат і для 2% юнаків, а для 77% дівчат і 88% юнаків цей чин хоча і міг послужити фактором стабільності родини, не являвся запорукою єдиного шлюбного союзу на все життя [2]. Натомість вже у 2007 році ці показники зазнали суттєвих змін, а саме: 33% студентської молоді покладали на Вінчання надію, як на стабілізатор подружніх стосунків, проте Таїнством його вважало лише 11% респондентів. Протягом 2007-2011 рр. дані залишалися стабільними.
Лонгітюдне дослідження 1999 р., 2003 р., 2007 р., 2011 р. показало, що загальне уявлення респондентів про Бога мало позитивний характер і визначало Його як Особу, наділену наступними якостями: лагідністю, турботливістю, всерозумінням, теплотою, батьківською любов`ю і т.д. Лише для 3-5%% (взалежності від років) студентів Творець виступав як караючий, люблячий на зазначених умовах. Таке позитивне ставлення до Бога поєднане з "незначним" допуском Його впливу на особисте життя, виступало свідченням саме згуманізованого сприймання Бога, і не могло розглядатися в якості фактора підтвердження повселюдної віри, хоча і не виключало її розвитку та формування при подальшому пізнанні та самопізнанні особистості.
Проте дані дослідження Інституту соціальної та політичної психології НАПН України щодо релігійності українців дають трохи відмінні показники від наших досліджень. Ця відмінність в першу чергу полягає у відмінності вибірок. Якщо ми вивчали духовно-релігійно-психологічні засади студентської молоді, яка навчається в м.Києві у провідних ВНЗах, то науковцями Інституту соціальної та політичної психології була охоплена цілісна вибірка всіх регіонів України і всіх вікових категорій. «Оцінюючи ступінь своєї релігійності, половина респондентів заявила, що вважає себе релігійними людьми, близько третини опитаних не визначилися в цьому питанні і лише менше п’ятої частини дали негативну відповідь. Отже, в українському суспільстві переважало усвідомлення своєї причетності до релігійної віри та, відповідно, готовність громадян до релігійного залучення», - зазначає О.Ліщинська [3].
Якщо простежити зміну релігійної активності студентської молоді протягом 1997-2011 років, то побачимо позитивно динаміку (табл. 1.) [2; 4]
Таблиця 1.
Порівняльна характеристика релігійної активності студентської молоді (м.Київ)
(усереднені показники)
1997 р. 2003 р. 2007 р. 2011 р.
Кількість учасників дослідження 670 ос. 2 892 ос. 3 200 ос. 3 000 ос.
Активна релігійна практика 4% 14% 20% 24%
Пасивна релігійна практика 64% 53% 59% 57%
Відсутність релігійної практики 32% 33% 21% 19%

До активної релігійної практики ми зараховуємо наявність щоденної молитовної активності особистості і щотижневе відвідування храму. Пасивна релігійна практика передбачає ситуативне використання молитов і відвідування храму принаймні раз на рік.
Дані наведені в таблиці 1 показують зростання релігійної активності студентської молоді протягом 1997-2011 р.р. Але попри те, що відбулося зростання кількісних показників, їх якісний характер знизився. Якщо ще в 2003 р. релігійно активна молодь чітко усвідомлювала необхідність щодо недільної присутності на Літургії чи Богослужінні, то вже з 2007 році критичність респондентів до власної релігійної активності була послаблена і відвідування храму передбачало лише регулярне заходження до нього і ставлення свічок.
З часів грудня 2013 року ситуація в Україні різко змінилася. Пасивна релігійність населення перейшла у фазу активної взаємодії з Богом. Цей процес розпочався з 3 грудня 2013 р. Поворотною точкою стало побиття силовиками студентів 30 листопада і активізація громадянської позиції населення України. Проте, якщо ще до 2 грудня на Майдані Незалежності правилася лише одна Літургія в день, то з 3 грудня розпочалося зростання релігійної активності, яка виросла до щогодинної молитовної практики серед учасників Майдану. Саме з того періоду релігійна активність населення різко зростає. Вона переходить із пасивних форм вірувань в активну молитовну практику, про що свідчать масові молитовні заходи по всій Україні. Не даремно події, що відбувають в цей період по Україні називають «революцією гідності.» І мова йде не лише про відновлення соціальної гідності людини, а скоріше про її психологічну, духовну та релігійну гідність. Методи психологічного моделювання складних систем дозволили виявити базовість духовної сфери тих процесів, що відбувалися в Україні [5]. Саме духовне піднесення учасників подій на Майдані Незалежності у м.Києві дало сили як для подолання наслідків погодних катаклізмів зими 2013-2014р.р.(температура нижча за «-20*» ), так і політичних протистоянь.
Якщо ще на початку грудня Майдан як спосіб суспільного мислення став «каменем спотикання для конфесій, чия політична теологія тяжіє до симфонії з державою» [6], то вже в січні-лютому акценти були змінені в бік спільності духовної віднови.
Професор із Національної Академії Наук України Людмила Филипович так говорить про релігійний досвід українців: «Релігійні лідери йшли в ногу з настроями і вимогами суспільства, відповідаючи на хвилі незгоди, неприйняття, обурення, схвильованості звичайних людей, своїх вірних. Церква була поруч з народом і в періоди радісного піднесення, і в хвилини надзвичайної небезпеки. Вона підбадьорювала людей співами, читанням Святого Письма, проповідями. Творячи спільні молитви, священики різних традицій демонстрували єдність історичних і віросповідних коренів, єдність народу.
На Майдані народилося екуменічне поняття «наша українська церква», яка не фокусувалась на конфесійних або церковно-інституалізаційних особливостях. Ніхто, як правило, не запитував, до якої церкви належить та чи інша молитовна палатка, священик якої юрисдикції править в ній. Всіх об’єднали молитви «Отче наш» і «Богородице, Діво, радуйся», які з кожним днем збільшували кількість охочих звернутися до Бога і попросити допомоги, захисту, терпимості. Люди уважно вдивлялися в обличчя духівників, які приходили на Майдан і стояли на сцені об’єднано. В тому молитовному спільностоянні вони побачили омріяну помісну Церкву майбутнього.» [7]
Всі церкви, які знаходилися в зоні досяжності Майдану Незалежності прийняли на проживання, а в лютому і на госпіталізацію тих, хто цього потребував. І тут не можна не відзначити особливу роль Михайлівського Золотоверхого монастиря (УПЦ КП), Монастиря отців чину св. Василія Великого (УГКЦ), Лютеранської кірхи Святої Катерини, а в часи кривавого протистояння – більшості церков м.Києва.

Рис.1 Християнська об′єднана священича спільнота

«Нас вразила віра і щирість людей на Майдані, його духовність і молитовність. На наших очах відбувалася духовна революція, в якій брали участь і віруючі, і невіруючі, і люди різних конфесій і релігій, звичайні миряни та їх духовні пастирі. Останні органічно вписалися в формат Майдану, не було якоїсь штучності, ніхто не піарився там, на сцені, коли зосереджено молився зі своїм народом Божим. Це такі миті, які обов’язково треба зберегти як документ, як спогад, як досвід, як історичний урок. Минуть роки і ми можемо втратити канву подій, їх масштабність, значимість, але ж це долі десятків тисяч людей! Це жива історія їх віри, історія Церкви, історія духовного стояння проти соціальної несправедливості, економічної нерівності, моральної убогості, проти неповаги до людини», - зазначають автори книги «Майдан і Церква. Хроніка подій та експертна оцінка» [8].
Розуміння потреби в духовній обнові почало з′являтися навіть у тих людей, які до цього не відвідували храми.
Події на Майдані Незалежності у Києві і подальше їх протікання активізувало релігійну практику всіх верств населення. Розгортання АТО (антиретористичної операції) на Сході України продемонструвало потребу людей в активній релігійні практиці. Тому активізуються різного роду віртуальні спільноти: «Молитовний Майдан України» (понад шість тисяч учасників - https://www.facebook.com/groups/248222872008736/?fref=ts), World Pray for Ukraine (біля 5000 учасників - https://www.facebook.com/worldprayforukraine?ref=ts&fref=ts), Матері в молитві (біля 1000 учасників - https://www.facebook.com/groups/306454822822502/?fref=ts), молитовні спільноти на кшталт: Молись за Украину / Pray for Ukraine, Prayer Maydan| Молитовний майдан , Pray for Ukraine (в різних модифікаціях) і т.д., де кількість учасників кожної перевищує п′ять тисяч осіб.
Бійці як із регулярних військ, так і з добровольчих батальйонів зазначають потребу не тільки у лікарях, але й у психологах та священиках.
«Кабінет Міністрів України розпорядився до 1 серпня 2014 року розробити та затвердити положення про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі. Про це йдеться в урядовому Розпорядженні від 2 липня 2014 року № 677-р, яке набуло чинності з моменту його прийняття, повідомляє Інститут релігійної свободи…Основним завданням військових священиків-капеланів буде забезпечення душпастирської опіки військовослужбовців і резервістів Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби.» [9].
«Рада у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України 29 серпня 2014 розглянула проект Положення про службу військового духовенства (капеланства) у Збройних Силах України. Представники конфесій взяли за основу розроблений Міністерством нормативний документ та сформулювали свої пропозиції до завдань, порядку створення та функціонування капеланської служби в Українському війську». [10]
Армія лише відображає ті загальні тенденції, які наразі присутні в суспільстві. Але не тільки на прикладі армії можна простежити духовний підйом нації. Наведемо данні відвідування християнських курсів для молоді «Подружня абетка» при храмі Св.Василія Великого (м.Київ) за період лютий-вересень протягом кількох останніх років (табл. 2.)
Таблиця 2.
Порівніяльна таблиця відвідуваності християнських курсів «Абетка подружжя» в період лютий-вересень
роки 2004 2007 2011 2013 2014
Кількість осіб 230 252 284 292 408

Дана таблиця демонструє наявність природної динаміки відвідуваності курсів за останні роки. Проте, у 2014 році спостерігається значний кількісний і якісний стрибок в потребі молоді саме у християнських основах побудови родини.
Християнські засади духовного оновлення українського суспільства не передбачають знецінення інших релігійних позицій, оскільки саме християнство у своїй суті базується на заповідях любові та милосердя, але враховують наявну тенденцію в зростанні кількості потребуючих християнства громадян. Ці потребові зміни, в свою чергу, вимагають також і від психологів надання психологічної допомоги в межах духовного та культурного простору самих клієнтів, які є громадянами цієї ж духовно відроджуваної країни.
Висновки. Основні зміни, які зазнало українське суспільство протягом останніх двох років відзначається початком формування особистісної відповідальності як окремих особистостей, так і громадськості в цілому. Соціальні фактори (політична маніпуляція, знецінення людини, корупція у всіх ешелонах влади, соціальне зубожіння одних при привласненні багатств народу іншими та ін.) спонукали до активізації психологічних механізмів відновлення особистісної цінності та гідності людини як такої, що призвело до відновлення духовного пошуку та задоволення екзистенційних потреб значної частини суспільства. Останнє в свою чергу активізувало в українців трансцендентні переживання, що втілилося в зростанні їх релігійної активності, яка в свою чергу стає базовою основою психологічної стійкості нації у подоланні тих труднощів, які випали їй на долю в даному історичному континіумі.

ЛИТЕРАТУРА
1.Пауэлл Дж. Полнота человеческой жизни /Пер. с англ. Л.И.Василенко.- М.:Общественный православный университет, основанный протоиереем Александром Менем, 1993.- 124 c.
2.Гридковець Л.М. Формування психосексуальної культури студентської молоді 17-19 років // дис. на здоб. наук. ст. канд.психол.наук. спец.19.00.07. – К, 2004. – 260 с.
3.Ліщинська О. Релігійність українців очима українців. / Український центр політичного менеджменту. - http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=71&c=1660
4.Гридковець Л.М. Деякі результати лонгітюдного дослідження (1996-2004 рр.) соціально-психологічних особливостей студентства// Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія “Психологічні науки”. Збірник наукових праць у 3-х томах. – Чернігів, 2005. – т. 1.
5. Гридковець Л.М. Бібліотерапія як метод психологічного моделювання складних систем (результати прогнозування ситуації в Україні)// Соціально-психологічні особливості професійної діяльності працівників соціальної сфери: соціальні виміри сучасні// Матеріали УІ всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю 22.05.2014. – Київ-Мелітопіль, 2014. – С.51-59
6.Чи стане Церква мотором протесту. – інтернет-ресурс: http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/50853/Chy_stane_Cerkva_motorom_protestu_Jaku_rol)
7. Филипович Л. Майдан і Церква//Релігія в Україні. – 23.12.2014. - http://www.religion.in.ua/main/analitica/24364-majdan-i-cerkvi.html
8. Майдан і церква — перша книга про релігію під час революції/ Релігійно-інформаційна служба України. – 10.09.2014. - http://risu.org.ua/ua/index/studios/announcements_of_publications/57602/
9. Священики зможуть стати штатними капеланами у військових структурах України/ ІРС. – 30.07.2014.-http://www.irs.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1455%3A1&catid=34%3Aua&Itemid=61&lang=uk
10. Рада у справах душпастирської опіки схвалила Положення про капеланську службу у Збройних Силах України - http://www.rr.lviv.ua/news/rada-u-spravah-dushpastyrskoji-opiky-shvalyla-polozhennya-pro-kapelansku-sluzhbu-u-zbrojnyh-sylah-ukrajiny/

L.Hrydkovets
Socio-psychological principles of spiritual and religious renewal of the Ukrainian society
Аnnotation. The article presents the analysis of the socio-psychosocial factors that enable changes in the spiritual and religious space of the Ukrainian society. The phases of changes in the religious activity of Ukrainian youth have been studied. The “dignity revolution” psychological effects on the spirituality and religious activity of the Ukrainians have been defined. The article highlights the manifestations of religious communities’ virtual activation as a result of the spiritual and psychological changes underwent by the society during the Maidan period. It also analyzes the newest trends in the activation of public religious activity.
Keywords: psychological principles, spirituality, religiousness, dignity revolution, psychological effects, religious activity.

Л.М. Гридковец
Социально-психологические основы духовно-религиозного обновления украинского общества
Аннотация. В статье представлен анализ социально-психологических факторов изменений духовно-религиозного пространства украинского общества. Исследована этапность изменений в религиозной активности украинской молодежи. Определены психологические последствия «революции достоинства» в сфере духовности и религиозной активности украинцев. Освещены проявления виртуальной активизации религиозных сообществ как результата духовно-психологических изменений общества в период событий на Майдане. Исследованы новейшие тенденции в активизации религиозной активности украинской общественности.
Ключевые слова: психологические основы, духовность, религиозность, революция достоинства, психологические последствия, религиозная активность.



Категорія: Наукові статті, блог Людмили Гридковець

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.