Українська асоціація християнської психології

Актуальність дослідження. Соціальна адаптація особистості завжди була предметом особливої уваги з боку суспільства. Водночас те, що український соціум переживає перехідний період свого розвитку, зумовлює виникнення ряду негативних явищ, які ускладнюють процес соціальної адаптації особистості і викликають його порушення – соціальну дезадаптацію. Особистість перехідного періоду – це індивід, який значною мірою втратив орієнтири у принципах побудови своїх взаємовідносин з іншими людьми, групою, суспільством. Зазначені негативні тенденції яскраво проявляються у підлітковому віці, який є сам по собі критичним з погляду онтогенетичних психофізіологічних змін. Тому однією із нагальних проблем як самого індивіда, так і соціуму є пошук ефективних шляхів подолання соціальної дезадаптації в цілому і дезадаптивної самоорганізації підлітків зокрема, а відтак і тих чинників, котрі детермінують виникнення цього феномену.

До психологічних чинників, які впливають на дезадаптацію, належать: особливості уваги, пам’яті, інтелекту підлітків, деформація мотиваційної сфери, акцентуації характеру, несформованість способів соціально прийнятної поведінки, педагогічна запущеність. Поділяємо думку Н. Максимової про те, що незадоволення базових потреб дітей є основою дезадаптації.

Все зазначене вище і зумовило мету статті, а саме – обґрунтувати соціально-психологічні чинники дезадаптації у старшому підлітковому віці.

Гусак Петро Романович, Ph.D., к.ф.н.
Кафедра філософії
Український католицький університет

Останнім часом я почав натрапляти у стрічці новин ФБ на дописи псевдо-язичників про те, що Ісус Христос – то “перший інтернаціоналіст”, що бідні українці сперечаються про те, котрий патріархат кращий – Київський, Московський, чи Константинопольський, а насправді об’єкт їхнього поклоніння, себто – Ісус Христос – цілковито чужий і ворожий українській нації...

У зв’язку з листами і публікаціями групи оо. Василіян з ліквідованої чеської делегатури, що перебували в с. Підгірці Львівської області, загострилися спроби «реанімувати» гаряче проваджену в минулому столітті в УГКЦ і пригаслу з часу виходу її з підпілля дискусію стосовно богословського і літургійного терміну «православний».

У статті описано фактори та умови, що впливають на зростання рівня стресу і відповідно призводять до порушення функціонування окремих органів, до серйозних хвороб та психоемоційних проблем особистості та порушення її адаптаційних можливостей.
Автори розширюють знання щодо особливостей виникнення та протікання стресу в медичних працівників. В статті запропоновано емпірично обґрунтовані способи зменшення впливу стресу на медичних працівників.
Ключові слова: стрес, еустрес, дистрес, медичні працівники, фізіологічні реакції організму, рівень стресу.