Українська асоціація християнської психології

Останнім часом я почав натрапляти у стрічці новин ФБ на дописи псевдо-язичників про те, що Ісус Христос – то “перший інтернаціоналіст”, що бідні українці сперечаються про те, котрий патріархат кращий – Київський, Московський, чи Константинопольський, а насправді об’єкт їхнього поклоніння, себто – Ісус Христос – цілковито чужий і ворожий українській нації...

Ця книжечка побачила світ українською мовою у 2004 році стараннями довголітнього приятеля “Руху за життя” Франка Вільяма Лаєна (Frank William Lyon). Я був мовним і науковим редактором перекладу. Текст книжечки – дискусійний, однак простою та зрозумілою мовою загострює увагу читачів на ті процеси, які відбувалися в середовищі Католицької Церкви тоді, але не припинилися й досі, і схоже, що тепер осягають свою кульмінацію. Тому книжечка й надалі актуальна: вона спонукає до ґрунтовного осмислення викладених у ній тверджень та до дій, які мали би бути належною відповіддю на ситуації, що тривають і в сьогоденні.

Петро Гусак



Філіп Тровер вивчав історію в Оксфорді і після військової служби став журналістом. У 1953 році він навернувся до Католицької віри і почав досліджувати та писати здебільшого на теми, пов’язані з Церквою. Його позиція як журналіста дала йому змогу стежити за приготуваннями і працею Другого Ватиканського Собору та Синодів, що відбувалися після нього.
Як історик, Тровер простежив витоки “Модерністського” руху від ХІХ століття до його відродження після Другої світової війни, та його спроби, своїми помилками звести Собор на манівці. Брошура “Бунт науковців”(The Revolt of the Scholars) пояснює дещо про той безлад, щоб не сказати відкрито – сектантство, яке виникло в часі після Собору.
Важливою подією у відновленні доктринальної ортодоксійності всередині Церкви було опублікування Катехизму Католицької Церкви, який зараз доступний по-українськи. Праця Філіпа Тровера описує тло, в контрасті до якого було видано Катехизм і дає нам змогу виявити впливи “Модернізму”, які ще мають вагу, особливо на територіях, де він виник – в Центральній та Західній Европі.
У 2003 році опубліковано ще одну працю Тровера, яка подає більш широкий опис наслідків впливу “Модернізму” не лише на науковців, але й на життя Церкви загалом. Її назва: “Безлад та істина, історичне коріння сучасної кризи у Католицькій Церкві”(Turmoil and Truth, the Historical Roots of the Modern Crisis in the Catholic Church).



Львів. 2004 рік.

У зв’язку з листами і публікаціями групи оо. Василіян з ліквідованої чеської делегатури, що перебували в с. Підгірці Львівської області, загострилися спроби «реанімувати» гаряче проваджену в минулому столітті в УГКЦ і пригаслу з часу виходу її з підпілля дискусію стосовно богословського і літургійного терміну «православний».

У статті описано фактори та умови, що впливають на зростання рівня стресу і відповідно призводять до порушення функціонування окремих органів, до серйозних хвороб та психоемоційних проблем особистості та порушення її адаптаційних можливостей.
Автори розширюють знання щодо особливостей виникнення та протікання стресу в медичних працівників. В статті запропоновано емпірично обґрунтовані способи зменшення впливу стресу на медичних працівників.
Ключові слова: стрес, еустрес, дистрес, медичні працівники, фізіологічні реакції організму, рівень стресу.

Перекладено за:

Innere Harmonie zwischen katholischem Glauben und Philosophie. Exklusiv-Interview mit Prof. Dr. Josef Seifert, Rektor der Internationalen Akademie fuer Philosophie, Liechtenstein. // Schweizerische Katholische Wochenzeitung. № 45/1996, 8. November 1996. Interview Christoph Ebnoeter.

СЕПАРАЦІЯ ВІД БАТЬКІВСЬКОЇ РОДИНИ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ЩАСЛИВОГО ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ

Анотація. У статті презентовано аналіз сучасного стану інституту сім’ї в Україні, представлено дослідження впливу батьківської родини на гармонійність подружнього життя молодого подружжя. Розглянуто психологічні умови щасливого подружнього життя. Визначено необхідність сепарації від батьківської родини для створення власної сім’ї. Описано характер сепарації від батьківської родини у молодого подружжя.
Ключові слова: батьківська родина, подружжя, сепарація, вплив, залежність, контроль.