Українська асоціація християнської психології

Братусь Борис Сергеевич, д.пс.н, проф., член-корреспондент РАО, заведующий кафедры общей психологии МГУ им. М.В. Ломоносова.
Вечерняя лекция на факультете психологии СПбГУ на научной конференции "Ананьевские чтения-2015" Фундаментальные проблемы психологии.

«Психопатологія повсякденного життя» (1901-1904) - друга після «Тлумачення сновидінь» (1899) велика компілятивна робота Зигмунда Фрейда, яка підтвердила топическую модель психічного апарату (свідомість / предсознательное / несвідоме) на прикладах прояви несвідомого в повсякденному житті людей.

Фрейд показав, що т. Зв. парапраксіс - різного роду застереження, промахи, помилки, порушення мови, забування, заміщення одного слова іншим - невипадкові і відбуваються внаслідок придушення думки, яку хочуть заховати в несвідомому (витіснення).

Автор навмисно не звертається до випадків з життя своїх пацієнтів, а обмежується лише спогадами з власного життя, а також життя своїх друзів, яких, втім, виявляється більш ніж достатньо. Нотатки та есе на цю тему займають I, II, III і V глави книги. Під однією обкладинкою вони були видані в 1904 році, викликавши широкий резонанс і ставши однією з найбільш популярних у широкої публіки робіт автора.

Це один з найсучасніших базових підручників з психоаналітичної діагностики особистості, написаний прекрасною мовою і містить стрункий синтезований виклад існуючих психоаналітичних підходів до структури особистості і конкретні практичні рекомендації з проведення психоаналітичної терапії з різними типами паціентов.Кніга, безсумнівно, буде цікава і корисна психотерапевтів, психіатрів , психологам-консультантам, студентам, педагогам і всім, хто цікавиться глибинною психологією.

Курс лекцій МППУ
Хісамбеєв Шаміль Раісович - кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної психології МГППУ.

Слово “страсть” звучит в нашей речи так часто потому, что имеет слишком много значений. Рассмотрим некоторые особенности его употребления.

Широта использования этого понятия в разговорной речи, в быту затрудняет его применение в научной лексике, где оно наполнено несколько иным содержанием. В бытовом, или обыденном понимании “страсть” – это сильное переживание, сопровождаемое обычно яркими эмоциональными проявлениями и бурными действиями. Кроме того, в обыденном сознании страсть как состояние человека имеет положительную окраску: часто страстью называют любовь, говорят о страсти к победе, о спортивных страстях.

Но “страсть” в христианской антропологии и аскетике имеет совершенно противоположный нравственный смысл, которым мы и будем руководствоваться. В христианском понимании слово “страсть” имеет несколько значений...

Разговор о христианской и светской психотерапиях можно начать, по крайней мере, со следующих трех вопросов:

1. Каково место христианской психотерапии в общем скла­дывающемся сейчас поле психотерапевтических воззрений и ус­луг?
2. В чем специфика христианской психотерапии, ее отличие от психотерапии светской?
3. Возможно ли реальное соединение, взаимодействие, со­трудничество светской и христианской психотерапий?