
Коли у вашої дитини, яка подорослішала, виникають проблеми, яку позицію ви при цьому займаєте? Відразу ж пропонуєте допомогу і готове рішення? Або багатієте думкою, що дитина вже доросла, і тому самоусуваєтеся? Якщо відповідь на одне із цих питань ствердна, то ось що я вам скажу. Ані те, ані інше не підходить вашій дитині.
Якщо ви пропонуєте своїй дитині готове рішення, ви позбавляєте її можливості думати, робити вибір і брати відповідальність на себе за свій вибір. За такого підходу ви виростите невпевненого у собі песиміста.
Якщо ви вважаєте за краще не обтяжувати себе підлітковими проблемами і надаєте дитині можливість учитися на її власному досвіді, швидше за все, з’ясується, що її досвід не буде для неї продуктивним. Більш того, дитина припуститься значної кількості зайвих помилок і отримає психологічні травми, які, поза сумнівом, вплинуть на її подальше життя.
Що ж робити?
Пропоную поговорити про це докладніше.