Ансельм Ґрюн
ЯК СОБІ РАДИТИ ЗІ ЗЛОМ В слові «демон» можна зауважити стисло окреслене поняття. Проте цей образ являється символом дійсності, якої не вдасться окреслити за допомогою чистих понять. Більш важливим, ніж дискусія щодо слова і поняття, є опис дії демонів, технік, які вони використовують і способів виявлення їхньої присутності. До феноменів, що спостерігалися і описувалися давніми монахами характерною для них мовою, необхідно віднестися серйозно також і сьогодні. За допомогою доступних нам психологічних понять, ми можемо це назвати іншим чином. Незалежно від цього залишається відкритим питання, яка мова є здібна в остаточному розрахунку описати феномени адекватно дійсності – мова суто наукової психології чи скоріш мова, що користується міфологічними образами, які тим самим не обмежують дійсність до того, що однозначно окреслено, але залишає місце для того, що незрозуміле. Мова, яка постійно користається поняттям «нічого понад», радше закриває перед нами реальність ніж робить її для нас доступною. Якщо говориться, що демони – це не більше ніж думки або схильності волі, то це редукує реальність до того, що однозначно окреслене а також вже відоме і перешкоджає нам в подальшому досліджені того, що невідоме. Чи ми пізнали добре таємницю думки і пристрасті? Чи ми знаємо насправді чим є емоції і комплекси? Так отже в наступній частині цієї книжки не йдеться про віру або невіру в демонів, але про феномени, які монахами були описані як демони і яким і сьогодні ми повинні протистояти.