Українська асоціація християнської психології

Конфлікт присутній у нашому житті, хочемо ми цього чи ні. Більше того – це можливість руху вперед, через вирішення завдань, які ставить перед нами життя, стосунки і наш особистий розвиток. Про те, що конфлікт, сам по собі, не є чимось поганим, а лише викликом до вирішення назрілих проблем, йшлося у попередніх програмах «Психологічної порадні» за участі християнського психолога Лідії Кондратик. Завершення цієї теми – про стилі вирішення конфліктів, які розглядаються як інструментарій у певних ситуаціях.

Останнім часом я почав натрапляти у стрічці новин ФБ на дописи псевдо-язичників про те, що Ісус Христос – то “перший інтернаціоналіст”, що бідні українці сперечаються про те, котрий патріархат кращий – Київський, Московський, чи Константинопольський, а насправді об’єкт їхнього поклоніння, себто – Ісус Христос – цілковито чужий і ворожий українській нації...

Слава Ісусу Христу!

Вітаю усіх однодумців!

Сьогодні я з Вами хочу поділитися своїми міркуваннями про ідею нації (про це багато говорять, але це поняття все ж потребує роз’яснень).

Концепція гендеру - чи не найбільша містифікація ХХІ століття. Спочатку вони розповіли, що гендерна рівність - це про рівність прав та можливостей чоловіків та жінок. Трохи згодом вони уточнили, що між чоловіками і жінками, хлопцями і дівчатами немає жодної різниці. І вже зараз нас остаточно поінформували: біологічної статі не існує зовсім, адже є 10-20-30 і навіть більше різноманітних гендерів, і всі вони рівні. І саме це, на їхню думку, є гендерна рівність.
Концепція гендеру - це не про науку. Це про штучне соціальне конструювання і винятково про ідеологію.

Дивіться у відео пояснення теорії гендеру від профільних спеціалістів. Опитані фахівці представляють всі галузі, дотичні до цієї теми: медицина, право, сексологія, освіта та психологія.

Віктор Шишкін: Прошу всіх, хто може пошuрте цей офіційний документ, інших засобів доведення його до народу в нас немає

Шановні Друзі, мав офіційне звернення від судді Конституційного Суду щодо висловлення моєї науково-консультативної позиції стосовно трактування положень статей 13 і 14 Конституції України — земля як «національне багатство» і «об’єкт власності Українського народу». Звернення офіційне відповідно до закону і моя відповідь є також офіційною.

Представники громадянського суспільства мали намір оприлюднити цій документ для ознайомлення з ним громадян України.

Через інтернет-сайт Суспільна система повідомлення пройшло, а через інтернет-сайт Івана Петухова UA.T або I-UA блокується.

Мабуть наша влада хоче щоб чули лише їхній голос, а інші думки нашому народу чути зась.

Прошу всіх, хто може поширить цей офіційний документ, інших засобів доведення його до народу в нас немає.

Ця книжечка побачила світ українською мовою у 2004 році стараннями довголітнього приятеля “Руху за життя” Франка Вільяма Лаєна (Frank William Lyon). Я був мовним і науковим редактором перекладу. Текст книжечки – дискусійний, однак простою та зрозумілою мовою загострює увагу читачів на ті процеси, які відбувалися в середовищі Католицької Церкви тоді, але не припинилися й досі, і схоже, що тепер осягають свою кульмінацію. Тому книжечка й надалі актуальна: вона спонукає до ґрунтовного осмислення викладених у ній тверджень та до дій, які мали би бути належною відповіддю на ситуації, що тривають і в сьогоденні.

Петро Гусак



Філіп Тровер вивчав історію в Оксфорді і після військової служби став журналістом. У 1953 році він навернувся до Католицької віри і почав досліджувати та писати здебільшого на теми, пов’язані з Церквою. Його позиція як журналіста дала йому змогу стежити за приготуваннями і працею Другого Ватиканського Собору та Синодів, що відбувалися після нього.
Як історик, Тровер простежив витоки “Модерністського” руху від ХІХ століття до його відродження після Другої світової війни, та його спроби, своїми помилками звести Собор на манівці. Брошура “Бунт науковців”(The Revolt of the Scholars) пояснює дещо про той безлад, щоб не сказати відкрито – сектантство, яке виникло в часі після Собору.
Важливою подією у відновленні доктринальної ортодоксійності всередині Церкви було опублікування Катехизму Католицької Церкви, який зараз доступний по-українськи. Праця Філіпа Тровера описує тло, в контрасті до якого було видано Катехизм і дає нам змогу виявити впливи “Модернізму”, які ще мають вагу, особливо на територіях, де він виник – в Центральній та Західній Европі.
У 2003 році опубліковано ще одну працю Тровера, яка подає більш широкий опис наслідків впливу “Модернізму” не лише на науковців, але й на життя Церкви загалом. Її назва: “Безлад та істина, історичне коріння сучасної кризи у Католицькій Церкві”(Turmoil and Truth, the Historical Roots of the Modern Crisis in the Catholic Church).



Львів. 2004 рік.